Постанова № 57167599, 13.04.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" квітня 2016 р. Справа № 295/2197/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "01" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Інспектора взводу роти ДПС Головного управління національної поліції в Житомирській області ст. лейтенант поліції Гуменюка Івана Олексійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивач звернувся з позовом, в якому просив визнати незаконною, протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №381231 від 28.01.2016 року та закрити провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що інспектор ДПС неправомірно виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як Правила дорожнього руху не порушував.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01.03.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до інспектора взводу роти ДПС Головного управління національної поліції в Житомирській області Гуменюка Івана Олексійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, відмовлено.

Залишено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №381231 від 28 січня 2016 року, без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що інспектором взводу роти ДПС Головного управління національної поліції в Житомирській області Гуменюком Іваном Олексійовичем 28.01.2016 року було складено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №381231, відповідно до якої ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом маршрутним автобусом Рута 25, номерний знак НОМЕР_1, 28.01.2016 року о 08 год. 20 хв. по проспекту Миру в м. Житомирі порушив правила перевезення пасажирів, а саме перевозив пасажирів у кількості більшій ніж передбачено технічною характеристикою автомобіля чим порушив п.п.21.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст.1212 КУпАП перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб тягне за собою накладення штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції покликався на те, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, інспектор поліції, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, оцінивши докази перевезення позивачем пасажирів у кількості більшій ніж передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись Правилами дорожнього руху України та своєю правосвідомістю, встановив порушення ОСОБА_3 п.п.21.1. Правил дорожнього ружу України та виніс законну постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Проте, колегія суддів не погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

При цьому, відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України обов'язок доведення обґрунтованості прийнятого рішення покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи не вбачається надання відповідачем доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач.

Так, відповідачем не зазначено, яка кількість пасажирів перевищувала дозволену технічною характеристикою автомобіля дозволену для перевезення кількість стоячих пасажирів та відповідачем взагалі не надано доказів на підтвердження дослідження технічних характеристик автомобіля позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від "01" березня 2016 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 381231 від 28 січня 2016 року інспектора взводу роти ДПС ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Гуменюка І.О. про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" квітня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10014

3- відповідачу: Інспектор взводу роти ДПС Головного управління національної поліції в Житомирській області ст. лейтенант поліції Гуменюк Іван Олексійович вул.Щорса,96,м.Житомир,10014

4 - представник позивача: Адвокат Сачок А.В. - АДРЕСА_2,