Постанова № 57167334, 11.04.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2016 р. Справа №922/357/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Терещенко О.І.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 11.02.2016 року;

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Харківської міської ради, м.Харків, (вх.№861Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2016 року по справі №922/357/16,

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Онікс», м.Харків,

до Харківської міської ради, м.Харків,

про розірвання договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2016 року по справі №922/357/16 (суддя Суярко Т.Д.) позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4063 га (кадастровий номер 63101138800:03:017:0003), розташованої за адресою місто Харків, провулок Мовчанівський, 21, укладений 27 лютого 2004 року між Харківською міською радою та Акціонерною компанією відкритого типу «Онікс», зареєстрований у Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 27.02.2004 року за №8817/04, номер запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8091540 від 11.12.2014 року.

Стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Онікс» судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 року №960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Так, зазначений Порядок визначає єдині умови оформлення договорів оренди землі у м.Харкові, розроблений з метою удосконалення порядку оформлення договорів оренди землі з урахуванням змін діючого законодавства та збільшення надходжень до бюджетів від орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також передбачає процедуру припинення права оренди земельної ділянки. Однак, директором ТДВ «Онікс» було проігноровано положення вищевказаного Порядку, а саме, не надано необхідного пакету документів, з метою прийняття рішення та оформлення угоди про розірвання договору оренди.

Крім того, апелянт зазначає, що при розгляді справи судом було порушено норми процесуального права, які полягають у тому, що позивача було позбавлено права скористатися своїм правом брати участь у господарських засіданнях, оскільки розгляд справи відбувся за відсутності позивача не повідомленого належним чином.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 року апеляційну скаргу Харківської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 11.04.2016 року позивач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3851), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у звязку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 11.04.2016 року була направлена Харківській міській раді рекомендованим листом 24.03.2016 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана нею 28.03.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, відповідач у судове засідання не зявився, про причини не з'явлення суд не повідомив.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представника відповідача у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 11.04.2016 року представник позивача зазначив, що проти позиції апелянта заперечує з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

27.02.2004 року між Акціонерною компанією відкритого типу «Онікс» (як орендарем) та Харківської міською радою (як орендодавцем, відповідач у справі) було укладено договір оренди землі №8817/04, відповідно до умов якого (з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою від 31.10.2014 року) орендодавець на підставі рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 року №357/08 «Про поновлення юридичним та фізичним особам права оренди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд», рішення 29 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.12.2013 року №1379/13 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий номер 6310138800:03:017:0003 в місті Харкові, пров. Мовчанівський, 21, загальною площею 0,4063 га, в тому числі під забудову 0,2095, інших угідь 0,1968 га.

Акціонерну компанію відкритого типу «Онікс»» було припинено у звязку з реорганізацією шляхом перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю «Онікс» (позивач у даній справі). Останній є правонаступником АКВТ «Онікс», що підтверджується протоколом лічильної комісії про підсумки голосування з питань порядку денного позачергових загальних зборів Акціонерної компанії відкритого типу «Онікс» від 12.08.2013 року, відомостями з ЄДРПОУ.

На орендованій згідно договору оренди земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003) позивачу на праві колективної власності належали нежитлові приміщення 1-го поверху №І, 1 та 2-го поверху №ІІ, 2 в літ. А-2 загальною площею 60,4 кв.м.; літ. Б-2 загальною площею 532,4 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 8,2 кв.м.; літ. Г-1 загальною площею 375,2 кв.м.; літ. Ж-1 загальною площею 14,4 кв.м.; літ. З-1 загальною площею 271,8 кв.м.; літ. К-1 загальною площею 48,3 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності; довідкою регіонального відділення по Харківській області №04-1347 від 21.05.1997 року та реєстраційним посвідченням від 11.10.2000 року.

З Товариства з додатковою відповідальністю «Онікс» шляхом виділу було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Корто», яке є правонаступником позивача. Відповідні відомості підтверджуються протоколом зборів засновників Товариства з додатковою відповідальністю «Онікс» від 27.02.2015 року, передавальним актом майна, прав та обовязків від 20.10.2013 року та відомостями з ЄДРПОУ.

27.02.2015 року на загальних зборах учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Онікс» було прийнято рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Корто» передано розподільчий баланс (протокол загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Онікс» від 27.02.2015 року).

06.03.2015 року згідно акту приймання-передачі нерухомого майна Товариство з додатковою відповідальністю «Онікс» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Корто» прийняло вказані вище нежитлові приміщення 1-го поверху №І, 1 та 2-го поверху №ІІ, 2 в літ. А-2 загальною площею 60,4 кв.м.; літ. Б-2 загальною площею 532,4 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 8,2 кв.м.; літ. Г-1 загальною площею 375,2 кв.м.; літ. Ж-1 загальною площею 14,4 кв.м.; літ. З-1 загальною площею 271,8 кв.м.; літ. К-1 загальною площею 48,3 кв.м., що розташовані на орендованій згідно договору оренди земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003).

06.11.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корто» передало у власність ОСОБА_2 у власність нежитлові приміщення 1-го поверху №І, 1 та 2-го поверху №ІІ, 2 в літ. А-2 загальною площею 60,4 кв.м.; літ. Б-2 загальною площею 532,4 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 8,2 кв.м.; літ. Г-1 загальною площею 375,2 кв.м.; літ. Ж-1 загальною площею 14,4 кв.м.; літ. З-1 загальною площею 271,8 кв.м.; літ. К-1 загальною площею 48,3 кв.м., що розташовані на орендованій згідно договору оренди земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003), що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна (з розстрочкою платежу) від 06.11.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, актом приймання-передачі від 06.11.2015 року та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

12.11.2015 року, посилаючись на відчуження права власності на нежитлові приміщення, що розташовані на орендованій згідно договору оренди земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:03:017:0003) позивач звернувся до відповідача з листом №28 від 12.11.2015 року про розірвання договору оренди земельної ділянки.

У відповідь на вказаний лист, відповідач повідомив позивача, що обставини відчуження права власності на нежитлові приміщення будуть враховані ним при оформленні права користування відповідною земельною ділянкою з новим власником нерухомості (лист №8126/0/225-15 від 25.11.2015 року).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 вказаної норми).

Згідно зі статтями 1 та 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (орендарем) та відповідачем (як орендодавцем) на підставі договору оренди землі №8817/04 від 27.02.2004 року (з урахуванням внесених до нього додатковими угодами від 04.10.2006 р. та від 31.10.2014 року змінами) виникли правовідносини з оренди земельної ділянки - кадастровий номер 6310138800:03:017:0003.

На відповідній земельній ділянці було розміщено належні позивачу нежитлові приміщення 1-го поверху №І, 1 та 2-го поверху №ІІ, 2 в літ. А-2 загальною площею 60,4 кв.м.; літ. Б-2 загальною площею 532,4 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 8,2 кв.м.; літ. Г-1 загальною площею 375,2 кв.м.; літ. Ж-1 загальною площею 14,4 кв.м.; літ. З-1 загальною площею 271,8 кв.м.; літ. К-1 загальною площею 48,3 кв.м.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається зі змісту договору оренди землі від 27.02.2004 року, з урахуванням змін до нього, зокрема, п. 38 договору визначає, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підставах, визначених законом.

Зазначена умова договору оренди кореспондується зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі», якою визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

У частині 1 ст. 31 Закону зазначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

У п. 39 договору оренди землі від 27.02.2004 року сторони передбачили, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Пунктом "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку із цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень». Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 року №439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку».

У вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Така правова позиція зазначена у п. 2.10, п.2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна переходять права на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування (оренди).

Як свідчать матеріали справи, право власності на нежитлові приміщення, що розташовані на орендованій позивачем у відповідача земельній ділянці кадастровий номер 6310138800:03:017:0003 перейшло до іншої особи ОСОБА_2

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки у звязку з припиненням права користування відповідною земельною ділянкою з підстави, визначеної п. "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, аналогічною за змістом якій є норма ч. 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі».

Однак, договір оренди земельної ділянки між сторонами в досудовому порядку розірвано не було.

Зважаючи на перехід від позивача іншій особі права власності на нежитлові будівлі, що розташовані на орендованій позивачем згідно спірного договору земельній ділянці, можливо дійти висновку, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, орендованою на підставі договору оренди землі №8817/04 від 27.02.2004 року, в межах визначеної чинним законодавством правової підстави - п. "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, аналогічною за змістом якій є норма ч. 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі».

У звязку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, посилається на те, що у судовому засіданні 22.02.2016 року позивачем були надані пояснення по справі та судом відкладено розгляд справи на 03.03.2016 року на 11:20 год., ухвала про що була отримана Харківською міською радою 25.02.2016 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2016 року про виправлення описки виправлено помилку в ухвалі господарського суду Харківської області від 22.02.2016 року, а саме: розгляд справи відкладався не на 03.03.2016 року, а на 02.03.2016 року на 11:20 год. Апелянт стверджує, що ухвалу суду про виправлення описки отримав 03.03.2016 року, тобто, відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Скаржник вважає, що судом позбавлено відповідача можливості скористатися своїм правом брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що такі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Харківської області від 22.02.2016 року була направлена на адресу відповідача 22.03.2016 року за вих. №004389, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції господарського суду Харківської області на зворотньому аркуші ухвали та отримана Харківською міською радою 25.02.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала господарського суду Харківської області від 26.02.2016 року про виправлення описки також була направлена на адресу відповідача 26.02.2016 року за вих. №004897, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції господарського суду Харківської області на зворотньому аркуші ухвали.

Крім того, 29.02.2016 року судом першої інстанції Харківській міській раді направлялась телефонограма №155, з якої вбачається, що інформацію у вигляді телефонограми про те, що судове засідання відбудеться 02.03.2016 року об 11:20 год. прийняв ОСОБА_4 (співробітник) о 09:09 год.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом Харківської області вжито всіх заходів, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, з метою належного повідомлення сторін, в тому числі, і відповідача, про дату та місце розгляду даної справи, а також забезпечено можливість скористатися своїми правами у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у звязку з чим апеляційна скарга Харківської міської ради не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2016 року по справі №922/357/16 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 91, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2016 року по справі №922/357/16 залишити без змін.

Повний тест постанови складено 14 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Терещенко О.І.