Постанова № 57167261, 30.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р. Справа№ 925/287/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Плаха А.В.,

від відповідача -Терентьєв О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" від 15.02.2016

на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016

у справі № 925/287/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Унівесітас"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна"

про стягнення 40000грн.00коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.02.2016 (суддя Гура І.І.) задоволено позовні вимоги ТОВ "Унівесітас" та стягнуто з ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" 40000грн. заборгованості за договором юридичного обслуговування №02-01-12 від 03.01.2012. Посилаючись на умови договору суд дійшов висновку про те, що позивач надавав відповідачу послуги, які мають бути оплачені відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначив, що в період за який позивач стягує заборгованість були відсутні договірні відносини між сторонами щодо надання послуг юридичного обслуговування. Крім того, апелянт вказує на те, що позивачем не надано жодного та допустимого доказу надання відповідачу правової допомоги в вересні 2014 - січні 2015.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та вказав на обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Так як угоди про розірвання договору сторонами не укладено, договір діє, тому відповідач повинен сплачувати абонентську плату за право на отримання правової допомоги незалежно від наявності необхідності в такій.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Судом встановлено, що 03 січня 2012 року між ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" (позивач - виконавець) та ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" (відповідач - замовник) укладено Договір № 02-01-12 юридичного обслуговування. Сторони цього договору домовились, про надання виконавцем замовнику правової допомоги з питань, передбачених п. 2.1. договору протягом строку його дії на оплатній основі (п. 1.1., п. 1.2. Договору).

За обслуговування замовник сплачує виконавцю за кожен місяць плату у розмірі 8000 гривень ( п. 3.1. Договору); оплата проводиться щомісячно, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем (п. 3.2. Договору);

Щомісячно, не пізніше останнього дня розрахункового місяця, сторони цього договору складають та підписують акт виконаних робіт (наданих послуг) (п. 3.3. Договору).

Даний договір набирає чинності з дня підписання та діє до розірвання за угодою сторін з попередженням за один місяць (п. 5.1. Договору).

Позивачем складені щомісячні акти виконаних робіт (наданих послуг) за спірний період від 30.09.2014, 31.10.2014, 30.11.2014, 31.12.2014 ,31.01.2015. Відповідач від підпису вказаних актів відмовився, про що вказано позивачем на цих актах.

Також, позивачем виставлялися відповідачу щомісячні рахунки-фактури, які разом з вказаними актами виконаних робіт (наданих послуг) надсилались поштою відповідачу, що підтверджується чеками органу зв'язку.

08 січня 2015 року позивач направив відповідачу вимогу №05-01-юр від 05.01.2015 про сплату боргу в сумі 32 000,00 грн. - недоплачену за 2014 рік. До вимоги доданий акт звірки взаєморозрахунків.

У відповіді від 02.02.2015 на вимогу позивача відповідач зазначив наступне: протягом 2014 року позивач згідно умов Договору надав юридичні послуги лише загальною вартістю 64000,00 грн. , які були оплачені в повному обсязі, що і зазначається у вимозі. Обов'язків особи щодо оплати послуг, які не замовлялися та не надавалися їй, жодним законом України не передбачено. Таким чином, вимога позивача щодо сплати відповідачем 32 000,00 грн. за послуги, які в 2014 році не замовлялися та не надавалися, є безпідставною.

Крім того, відповідач вказує, що акт звірки взаєморозрахунків, надісланий позивачем відповідачу з вимогою №05-01-юр від 05.01.2015 про сплату боргу, відповідачем не підписувався та позивачу не повертався.

При цьому листом від 25.07.2014 № 309 відповідач попередив позивача про те, що з моменту отримання ним цього листа-попередження відповідно до п. 5.1 Договору цей договір вважатиметься таким, що втратив чинність.

Позивач листом від 28.07.2014р. №20-юр-14 у відповідь на лист відповідача повідомив, що не заперечує проти розірвання Договору за умови оплати відповідачем рахунку за отримані додаткові послуги по цьому договору.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.01.2015 у справі №925/1989/14, що набрало законної сили, відмовлено позивачу в стягненні з відповідача коштів за додаткові юридичні послуги за Договором.

Враховуючи лист позивача від 28.07.2014р. №20-юр-14 та відмову в стягненні оплати додаткових послуг, в зв'язку з їх недоведеністю, відповідач вважає, що договір розірвано.

Згідно вимоги позивача від 10.09.2014 вих. 10.09/14 відповідач повністю розрахувався по щомісячній абонентській платі згідно умов Договору, тобто станом на 10.09.2014.

ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 40 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору юридичного обслуговування № 02-01-12 від 03 січня 2012 року не розрахувався за надані позивачем послуги за період вересень-грудень 2014 та січень 2015 року на загальну суму 40 000,00 грн.

Як зазначалось вище господарським судом першої інстанції позовні вимоги задоволено. Суд дійшов висновку, що позивач надавав відповідачу послуги, які мають бути оплачені відповідачем.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наведена норма матеріального права пов'язує обов'язок з оплати послуги замовником з обов'язковим наданням йому такої послуги. При цьому, за договором щодо надання послуг оплачується не сам результат певної діяльності, а вчинені виконавцем дії. З цим приписом кореспондується й положення договору, за яким оплаті підлягають надані та прийняті за актами приймання-передачі згідно з цим договором послуги.

Так, розділом 3 договору погоджено порядок взаєморозрахунків сторін, зокрема, п. 3.3 встановлено наступне: щомісячно, не пізніше останнього дня розрахункового місяця, сторони цього договору складають та підписують акт виконаних робіт (наданих послуг).

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позивачем не доведено факт надання відповідачам послуг та належного підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором та наявні в матеріалах справи докази заперечень відповідача від підписання актів приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків, що доведено до відома позивача, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена належними доказами правомірність заявленої до стягнення суми, а тому, позовні вимоги про стягнення 40000грн. основного боргу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Докази, що надані в матеріали справи, не спростовують вказаних висновків суду, та не доводять факт надання позивачем послуг, за які Договором передбачено плату.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 у справі № 925/287/15 підлягає скасуванню з відмовою в позові з огляду на те, що акти наданих послуг відповідачем не підписані, а інших доказів того, що позивачем надавалися послуги, які відповідачем були прийняті, відсутні.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 у справі № 925/287/15 скасувати.

2. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Унівесітас" (м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, ідентифікаційний код 21364367) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" (м. Черкаси, провул. Комунальний, 29, ідентифікаційний код 31333288) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп.

4. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи № 925/287/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді Б.О. Ткаченко

В.О. Зеленін