Постанова № 57167218, 11.04.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.04.2016 справа №905/3182/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника (позивача): від відповідача: від третьої особи: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду від у справі за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проОСОБА_4 ОСОБА_5 - довіреність № 30-12/286 від 30.12.2015 р.; ОСОБА_6 - довіреність № ББУ/ДУ193/ББ/15 від 10.12.2015 р.; Не з"явився Державного підприємства «Вугілля України» м.Київ Донецької області 25.06.2014 р. № 905/3182/13 Державного підприємства «Вугілля України» м.Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» м.Добропілля, Донецької області Публічного акціонерного товариства «Західенерго» м.Львів стягнення 79610,82 грн. ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугілля України» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» м.Добропілля, Донецької області про стягнення збитків у розмірі 79610,82 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2014 р. у задоволенні позову Державного підприємства «Вугілля України» відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Державне підприємство «Вугілля України», не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2014 р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилався на те, що при розгляді даної справи судом не проведена належна оцінка фактичних обставин справи, не досліджено всіх матеріалів, що мають значення для справи та зроблено невірні висновки, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представник позивача (скаржника) у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Вугілля України".

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Вугілля України".

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив.

Судовий процес в апеляційний інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державне підприємство «Вугілля України» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» м.Добропілля, Донецької області про стягнення збитків у розмірі 79610,82 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.06.2013 р. позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України» задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2013 р. задоволено; рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2013 р. у справі № 905/3182/13 скасовано; відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Вугілля України до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля про стягнення збитків у розмірі 79610,82 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2014 р. касаційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України» задоволено частково; постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. та рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2013 р. скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Вищий господарський суд України, скасовуючи процесуальні документи попередніх інстанцій, зазначив, що суди не з?ясували наступні питання, які мають суттєве значення для справи: чи є вантажоотримувачем саме спірної вугільної продукції Ладижинська ТЕС ВАТ «Західенерго» з урахуванням договору поставки № 9-02/1-П та договору поставки № 05-07/2-ЕН, укладеного між позивачем і відповідачем; чи відбулось виконання рішення господарського суду м.Києва у справі № 42/147 шляхом зарахування зустрічних позовних вимог, як про це зазначено в акті від 06.10.2010 р., складеному ДП «Вугілля України» та ВАТ «Західенерго».

Також в зазначеній постанові Вищий господарський суд зазначив, що вважає за доцільне залучити до участі у справі ВАТ "Західенерго", зазначивши, що в описовій та мотивувальній частині рішення господарського суду першої інстанції і постанови апеляційної інстанції містяться судження суду про права і обов?язки ВАТ «Західенерго», тобто особи, чиїх прав та обов?язків стосуються рішення та постанова по справі.

Господарським судом Донецької області ухвалою від 08.04.2014 р. справа № 905/3182/13 прийнята до провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 акціонерне товариство «Західенерго».

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2014 р. у задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Вугілля України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення збитків у розмірі 79610,82 грн. відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд посилався на недоведеність позивачем складової збитків, протиправності поведінки відповідача у порушенні ним саме зобов?язань за договором № 05-07/2-ЕН від 01.06.2007 р.

В результаті наведеного позивач звернувся з даною апеляційною скаргою.

Матеріали справи свідчать, що 01.06.2007 р. між ДП «Вугілля України» (покупець) та ДП «Добропіллявугілля» (постачальник) було укладено договір постачання вугільної продукції № 5-07/2-ЕН, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов?язується поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 07.02.2011 р. № 50 припинено діяльність ДП «Добропіллявугілля», цілісний майновий комплекс якого передано в оренду шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Відповідно до п. 5 наказу, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» є правонаступником усіх прав та обов?язків ДП «Добропіллявугілля».

Відповідно до п. 1.2 Договору покупець зобов?язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з п. 1.4 Договору постачальник гарантує, що вугілля, яке постачається за договором, знаходиться у його власності та щодо нього відсутні майнові права третіх осіб.

Вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP назва місця призначення (з урахуванням п.5.5 цього договору) згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів Інкотермс в редакції 2000р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 01-06/07 від 02.06.2007 р. до договору № 5-07/2-ЕН) встановлено, що якість вугільної продукції, що поставляється за цим договором, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002 «Вугілля буре, кам?яне, антрацит, горючі слані та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ДСТУ 3472-96, Технічним умовам вугледобувних підприємств.

У випадку якщо фактична якість вугілля перевищує наступні показники якості, при визначенні вартості вугілля застосовуються знижки згідно п. 5.2 Договору:

МаркаГрупаAd, %Wrt, %Vdaf, %Т3. 0САШ зб АШ відс.А22 2410 10<8 >81420 1420Д, Г, ДГГ251438-461270-1350П, ПРП24108-161420Перелік вантажовідправників, станції відвантаження, кількість, сорт, базова якість, терміни поставки, ціна 1 тонни та вартість товару визначаються в додатках до договору (п. 3.2 Договору).

У відповідності до п.3.3 договору якість вугілля постачальник засвідчує сертифікатами якості та технологічних властивостей і Технічними умовами вуглевидобувних підприємств.

Відповідно до п. 4.1 Договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888. ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань", та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

Якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки випробування, покупець або вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов?язаний викликати постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника постачальника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажоотримувача (п. 4.9 Договору).

Відповідно до п. 4.12 Договору постачальник і покупець мають право перевірити якість поставленої партії вугілля шляхом спільного випробування та проведення хіманалізу. Хіманаліз виконується у лабораторії ТЕС вантажоотримувача. Покупець у даному випадку забезпечить доступ уповноваженого представника постачальника у лабораторії ТЕС. Дані, отримані в результаті спільного випробування та проведення хіманалізу приймаються до розрахунку обома сторонами.

Пунктом 4.15 Договору сторони зазначили, що у випадку порушення покупцем вимог п. 4.1 та 4.9, його претензії щодо якості та кількості вугілля постачальником не приймаються.

Вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором в п.3.1, покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу вантажовідправника з дотриманням вимог п.6.4 цього договору (п. 5.3 Договору).

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що покупець оплачує постачальнику 90 % вартості поставляємого вугілля рівномірними частинами протягом місяця постачання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах попередньої оплати. 10 % вартості вугілля оплачується на протязі трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля та надання постачальником документів, вказаних в п. 2.8 Договору.

Згідно п.5.3.1 Договору, сторони домовились, що постачальник на повідомлення та за вимогою покупця або вантажоотримувача зобов'язаний телеграмою з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача підтвердити згоду та готовність на отримання неприйнятого покупцем вугілля.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в цьому договорі.

За постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та вантажоотримувача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за користування вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.) (п. 6.4 Договору).

Пунктом 8 Договору встановлено, що цей договір вступає в силу з 01.07.2007р. і діє до 31.12.2007р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань.

01.02.2007 р. між ДП «Вугілля України» (постачальник) та ВАТ «Західенерго» (покупець) було укладено договір постачання вугільної продукції № 9-02/1-П, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов?язується поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

29.05.2007 р. між сторонами було укладено додаток № 06/07-2 до договору № 5-07/2-ЕН від 01.03.2007 р., в якому сторони вказаного договору визначили, що постачальник зобов'язується забезпечити покупцеві постачання вугілля, вантажоотримувачем якого є Ладижинська ТЕС ВАТ «Західенерго», вантажовідправниками є ЦЗФ "Добропільська" ст.Економічна, ЦЗФ "Октябрська" ст.Родинська.

На виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору №5-07/2-ЕН від 01.06.2007р. у липні 2007р. на адресу Ладижинської ТЕС ВАТ Західенерго було відвантажене вугілля згідно з залізничними накладними №49799081, 49799090 у вагонах №№ 66592080, 60714771, 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649, 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388. Вантажоотримувачем вугільної продукції є Ладижинська ТЕС ВАТ «Західенерго» відповідно до договору поставки №9-02/1-П, укладеного між ДП «Вугілля України» та ВАТ Західенерго.

Сторонами пунктом 5.2.1 Договору визначені показники зольності.

При прийнятті вугілля Ладижинською ТЕС відкритого акціонерного товариства "Західенерго" було виявлено, що вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідало умовам договору, про що були складені акти відбору проби №2415 від 17.07.2007р., №2427 від 17.07.2007р. та акти про фактичну якість №2427 від 18.07.2007р., №2415 від 18.07.2007р., зі змісту яких вбачається перевищення показнику зольності Аd поставленого вугілля.

У зв'язку з чим, 19.07.2007р. напіввагони у кількості 17шт. були переадресовані на залізничну станцію попереднього відвантаження (залізнична станція Стаханов Донецької залізниці) без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 41498129, 41498130 від 19.07.2007р., виданими залізничною станцією Ладижин Одеської залізниці.

З рахунку Ладижинської ТЕС за переадресацію вагонів Одеською залізницею були стягнуті наступні платежі: провізна плата в сумі 59674,80 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 41498129, 41498130 від 19.07.2007р.; плата за переадресування в сумі 4405,88 грн., що підтверджується накопичувальними картками № 190757 від 19.07.2007р., № 200759 від 20.07.2007р. та переліками № 2007 від 20.07.2007р., № 2207 від 22.07.2007р.; плата за подачу та забирання вагонів в сумі 2685,44 грн., що підтверджується накопичувальними картками № 190757 від 21.07.2007р., № 200759 від 23.07.2007р. та переліками ТехПД № 2007 від 20.07.2007р., № 2207 від 22.07.2007р.; плата за користування вагонами у сумі 11101,44 грн., що підтверджується копіями відомостей плати за користування вагонами №№ 0307673, 2007733; плата за голограми в сумі 2,28 грн., що підтверджується накопичувальними картками № 190757 від 21.07.2007р., № 200759 від 23.07.2007р. та переліками ТехПД № 2007 від 20.07.2007р., № 2207 від 22.07.2007р.; плата за візування в сумі 4,08 грн., що підтверджується накопичувальними картками № 190757 від 21.07.2007р., № 200759 від 23.07.2007р. та переліками ТехПД № 2007 від 20.07.2007р., № 2207 від 22.07.2007р.; плата за телеграфні розпорядження в сумі 424,80 грн., що підтверджується накопичувальними картками № 190757 від 21.07.2007р., № 200759 від 23.07.2007р. та переліками ТехПД № 2007 від 20.07.2007р., № 2207 від 22.07.2007р.; плата за додаткові послуги в сумі 19,32 грн., що разом становить суму у розмірі 78318,05 грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 19.05.2009р. по справі №42/147, яке було змінено постановою Київського апеляційного господарського суду 20.01.2010р., згідно яких з Державного підприємства Вугілля України на користь Відкритого акціонерного товариства Західенерго стягнуто збитки у розмірі 78318,05 грн., витрати по оплаті державного мита у розмірі 783,18 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та державне мито за розгляд апеляційної скарги у розмірі 391,59 грн., що загалом становить 79610,82 грн.

Судами зазначених інстанцій по справі № 42/147 встановлено, що на виконання умов договору поставки № 9-02/1-П від 01.02.2007 р. у липні 2007 року відповідачем (ДП «Вугілля України») на адресу позивача (ВАТ «Західенерго») було поставлено вугілля у залізничних напіввагоних №№ 66592080, 60714771, 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649, 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388, що підтверджується поясненнями сторін, наявними у справі квитанціями про приймання вантажу №№ 41344969 від 03.07.2007 р., 41498130, 41498129 від 19.07.2007 р.

Якість поставленого в указаних напіввагонах вугілля не відповідала погодженим сторонами показникам, що підтверджується наявними у справі актами відбору проби №№ 2239 від 1 липня 2007 р., 2427, 2415 від 17 липня 2007 р., актами про фактичну якість №№ 2239 від 2 липня 2007 р., 2427, 2415 від 18 липня 2007 р.

Вугілля в указаних вище напіввагонах прийняте позивачем не було та повернуте вантажовідправнику, у звязку з чим ним були понесені витрати на оплату послуг залізниці за повернення вагонів у загальному розмірі 86795,61 грн., що підтверджується розрахунком позивача, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства на підставі даних накопичувальних карток № 020703 від 3 липня 2007 р., № 030706 від 5 липня 2007 р., № 190757 від 21 липня 2007 р., № 200759 від 23 липня 2007 р., відомостями плати за користування вагонами №№ 0307673, 2007733.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р.; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р.).

Таким чином, судами встановлено наявність понесених ВАТ «Західенерго» збитків у розмірі 79610,82 грн. через отримання неякісної вугільної продукції за договором поставки № 9-02/1-П, яку було поставлено у залізничних напіввагоних №№ 66592080, 60714771, 67662726, 60063534, 66438771, 66375908, 67910505, 67189803, 67918649, 64453509, 67195008, 66788688, 66011131, 65944787, 66242710, 65489932, 63252977, 60935111, 67195388.

Виконання Державним підприємством "Вугілля України" рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2009р. у справі № 42/147, постанови Київського господарського апеляційного суду від 20.01.2010р. підтверджується актом зарахування однорідних зустрічних вимог від 06.10.2010р. на суму 79610,82 грн., підписаним та скріпленим печатками Державного підприємства "Вугілля України" та відкритого акціонерного товариства "Західенерго" та актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2010р., складеним між позивачем та ОСОБА_7 акціонерним товариством Західенерго по договору №02-10/1-ЕН від 01.02.2010р.

Оскільки позивач поніс збитки через неналежне виконання саме відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки вугілля № 5-07/2-ЕН від 01.06.2007 р. щодо поставки неякісної вугільної продукції, якісні показники якої не відповідають умовам зазначеного договору, на останнього покладається обов'язок по відшкодуванню позивачу понесених збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа, зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до вимог ст. ст. 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Частиною 1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Невиконання або неналежне виконання відповідних обовязків є їх порушенням у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст.611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі необхідність відшкодування збитків.

Згідно ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Права і обов'язки сторін, відповідальність за порушення договірних зобов'язань, у тому числі у зв'язку з поставкою неякісної продукції, визначені договором. Матеріалами справи підтверджений факт поставки неякісної вугільної продукції. Договором № 5-07/2-ЕН від 01.06.2007р. передбачений обов'язок постачальника компенсувати всі витрати вантажоотримувача та покупця, пов'язані з поставкою неякісного вугілля.

Протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов'язань за договором № 5-07/2-ЕН від 01.06.2007 р. щодо поставки неякісної вугільної продукції. Як вбачається з матеріалів справи, вагони з вугіллям поставлені на адресу Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго» не відповідали якісним показникам, зазначеним в п. 3.1 Договору поставки.

Заподіяння збитків полягає у поставці вугілля неналежної якості, в результаті чого позивач поніс реальні збитки, що підтверджується актом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо поставки вугілля належної якості, позивач зазнав збитки, сплачені ним за поставку неякісного вугілля ВАТ «Західенерго» на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 р. у справі № 42/147 в розмірі 79610,82 грн.

Вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугілля належної якості відповідно до умов договору.Отже, у зв'язку із поставкою вугілля, якість якого не відповідала вимогам договору, Державне підприємство "Вугілля України" зазнало збитків на суму 79610,82 грн., сплачених на користь відкритого акціонерного товариства "Західенерго" на виконання рішення господарського суду міста Києва та постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 42/147.

Таким чином, наявними матеріалами справи підтверджується наявність збитків, понесених позивачем в розмірі 79610,82 грн. з вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, які відповідач у встановленому порядку не спростував, та причинно-слідчий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками у зв'язку із неналежним виконання своїх зобов'язань, тому судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у стягненні з відповідача суми збитків в розмірі 79610,82 грн.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що в порушення вимог п. 3.3 Договору в матеріалах справи відсутній сертифікат якості вугілля.

Судова колегія зауважує, що відповідно до п. 2.8 Договору вугілля вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем тільки після одержання покупцем оригіналів посвідчень про якість та підписання сторонами акту-приймання-передачі вугільної продукції.

Проте, оскільки поставлене вугілля перевищувало гранично допустимі норми його якості і було повернуто, то відтак акти приймання-передачі вугілля сторонами не підписувались, оригінали посвідчень про якість ДП «Вугілля України» не одержувало.

Також місцевий суд вказав, що не було складено акти про встановлення факту поставки неякісної продукції за умовами договору, що визначений в якості підстави позову, складеними відповідно до вимог Інструкції П-7 за участю представника відповідача.

Відповідно до п. 4.1 Договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888. ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань", та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

Згідно п. 16 Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р. при «При обнаружении несоответствия качества, комплектности, маркировки поступившей продукции, тары или упаковки требованиям стандартов, технических условий, чертежам, образцам (эталонам) договору либо данным, указанным в маркировке и сопроводительных документах, удостоверяющих качество продукции (п. 14 настоящей Инструкции), получатель приостанавливает дальнейшую приемку продукции и составляет акт, в котором указывает количество осмотренной продукции и характер выявленных при приемке дефектов. Получатель также обязан вызвать для участия в продолжении приемки продукции и составления двустороннего акта представителя иногороднего изготовителя (отправителя).

Відповідно до вимог Інструкції П-7 відповідача ДП «Добропіллявугілля» повідомляли телеграмою № 17-4033, 17-4034 про надходження неякісної вугільної продукції на адресу Ладижинської ТЕС. Для уникнення перепростою вагонів було запропоновано забезпечити присутність повноважних представників для спільного випробування.

Судова колегія зауважує, що акти про фактичну якість на Ладижинській ТЕС складені згідно: ГОСТ 27314-91, ГОСТ 11022-95, ДСТУ 4096-2002, ГОСТ 147-95 та відповідають вимогам Інструкції П-7.

Таким чином судова колегія вважає за необхідне зауважити, що неналежна якість спірного вугілля підтверджена позивачем належними та допустимими доказами по справі, передбаченими сторонами в договорі.

Крім того судова колегія зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що вантажоотримувачем саме спірної вугільної продукції є Ладижинська ТЕС ВАТ Західенерго з урахуванням договору поставки, укладеного між позивачем та ВАТ Західенерго №9-02/1-П та договору поставки між позивачем і відповідачем №05-07/2-ЕН.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2014 р. та прийняття рішення про задоволення позовних вимог Державного підприємства «Вугілля України» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» збитків у розмірі 79610,82 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України» на рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2014 р. у справі № 905/3182/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2014р. у справі №905/3182/13 - скасувати.

Позов Державного підприємства «Вугілля України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення збитків у розмірі 79610,82 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м.Добропілля, м.Білицьке, вул. Красноармійська, 1А, ЄДРПОУ 37014600) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м.Київ, вул.Б. Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929) суму збитків у розмірі 79610,82 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м.Добропілля, м.Білицьке, вул. Красноармійська, 1А, ЄДРПОУ 37014600) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м.Київ, вул.Б. Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя : Н.В. Будко

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.

1. скаржнику (позивачу)

1. відповідачу

1. третій особі

1. у справу

1. апеляційному суду

1. ГСДО