Постанова № 57167180, 12.04.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.04.2016 справа №913/1207/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Зубченко І.В. Марченко О.А., Попков Д.О. не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода», м.Сєвєродонецьк Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від08.02.2016р. (повний текст підписано 12.02.2016р.)у справі№913/1207/15 (суддя Секірський А.В.)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Сєвєродонецьк Луганської областідо Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода», м.Сєвєродонецьк Луганської областіпростягнення 24277,08грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м.Сєвєродонецьк Луганської області, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, до відповідача, Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода», м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 24277,08грн., з яких 13204,00грн. - основний борг, 9916,20грн. - інфляційні, 1156,88грн. - 3% річних.

Керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог. Так, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 12410,00грн., інфляційні у розмірі 9754,00грн. та 3% річних у розмірі 1087,32грн. Вказана заява була прийнята судом та спір вирішувався по суті з урахуванням зменшення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.02.2016р. (повний текст підписано 12.02.2016р.) у справі №913/1207/15 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода» основний борг - 12410,00грн., інфляційні - 9709,04грн., 3% річних - 1087,32грн.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням Комунальним підприємством «Житлосервіс «Злагода» умов договору б/н від 07.05.2012р. в частині оплати прийнятих робіт по поточному ремонту під'їзду №3 житлового будинку за адресою: вул.Гагаріна, 64.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 08.02.2016р. (повний текст підписано 12.02.2016р.) у справі №913/1207/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник зазначає, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні господарського суду Луганської області, не відповідають обставинам справи.

Так, відповідач посилається на те, що строк оплати підрядних робіт не настав, оскільки роботи виконані неякісно, і може настати відповідно до умов п.5.3 договору тільки після усунення недоліків.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач також зазначає, що інфляційні та 3% річних не повинні нараховуватися, оскільки позивач не скористався досудовим врегулюванням спору.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2016р. (головуючий Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Радіонова О.О.) прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 12.04.2016р.

Від позивача на поштову адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який не підписаний адвокатом Тріфоновим Є.О., про що складено акт канцелярії Донецького апеляційного господарського суду №02-56/32 від 29.03.2016р., а отже, не приймається судовою колегією до уваги.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті повторного автоматизованого розподілу справи було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Попков Д.О.

Представники сторін у судове засідання 12.04.2016р. не з'явилися. Представник позивача про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався. Про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2016р. особисто позивачу.

Відповідач під час подання апеляційної скарги надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Явка представників сторін ухвалою суду від 17.03.2016р. не визнавалась обов'язковою.

Колегія суддів відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

07.05.2012р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - підрядник) та Комунальним підприємством «Житлосервіс «Злагода» (далі - замовник) було укладено договір підряду б/н (далі - договір).

За умовами п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати у відповідності з умовами договору роботи по поточному ремонту під'їзду №3 житлового будинку за адресою: вул.Гагаріна, 64.

Пунктом 2.1 сторонами узгоджено, що вартість виконаних робіт складає 13204,00грн.

Остаточний розрахунок між сторонами проводиться протягом 10-ти банківських днів після підписання акта виконаних робіт форми КБ-2в належно оформленої замовником та підрядником (п.5.1).

Згідно з п.5.3 договору роботи, виконані з низькою якістю та з порушенням норм та правил не оплачуються до усунення підрядником дефектів.

Відповідно до п.7.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Передбачені договором роботи підрядник виконав, проте прийняті роботи не були оплачені замовником. Наявність заборгованості та прострочення по оплаті прийнятих ремонтних робіт стали підставою для звернення з позовом до суду про стягнення основного боргу у сумі 12410,00грн., інфляційних у розмірі 9754,00грн. та 3% річних у розмірі 1087,32грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору б/н від 07.05.2012р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Передбачені договором роботи по поточному ремонту під'їзду №3 житлового будинку за адресою: вул.Гагаріна, 64 були виконані підрядником, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. форми КБ-2в від 27.12.2012р.

Зазначений акт підписаний сторонами без жодних зауважень та скріплений печатками, у зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про належне виконання підрядником робіт за договором.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботи виконані належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами пункту 5.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок між сторонами проводиться протягом 10-ти банківських днів після підписання акта виконаних робіт форми КБ-2в належно оформленої замовником та підрядником.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2012р. підписаний 27.12.2012р.

Виходячи з приписів п.5.1 договору прийняті роботи повинні були бути оплачені в строк по 14.01.2013р. включно, чого зроблено не було. Доказів сплати заборгованості в розмірі 12410,00грн. відповідач суду не надав. Разом з тим, в акті звірки розрахунків від 28.12.2015р. Комунальне підприємство «Житлосервіс «Злагода» підтвердило борг за виконані роботи по поточному ремонту під'їзду №3 житлового будинку за адресою: вул.Гагаріна, 64 в розмірі 12410,00грн. Оригінал акту звірки наявний в матеріалах справи.

У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 12410,00грн.

Посилання апелянта на те, що строк оплати підрядних робіт не настав, оскільки роботи виконані неякісно, і може настати відповідно до умов п.5.3 договору тільки після усунення недоліків, судовою колегією не приймається з огляду на наступне.

Згідно з п.5.3 договору роботи, виконані з низькою якістю та з порушенням норм та правил не оплачуються до усунення підрядником дефектів.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі, відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частина 1 статті 853 ЦК України передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 27.12.2012р. підписаний відповідачем без жодних зауважень. Акти про неякісні роботи судовою колегією не приймаються, оскільки складені відповідачем одноособово та після підписання акту приймання виконаних робіт.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, як вірно встановлено місцевим господарським судом, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати, то суд першої інстанції правильно зазначив про наявність правових підстав для стягнення з відповідача, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, 3% річних та інфляційних.

Враховуючи приписи п.5.1 договору, прийняті роботи повинні були бути оплачені в строк по 14.01.2013р. включно. Тобто, прострочення оплати виконаних робіт почалося з 15.01.2013р.

У зв'язку з цим, судом першої інстанції невірно визначений період для стягнення 3% річних (07.01.2013р.-08.12.2015р.) і, відповідно, невірно визначено суму, яка підлягає стягненню (1087,32грн.).

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 1079,16грн. за період 15.01.2013р.-08.12.2015р.

Перевіривши розрахунок інфляційних, судова колегія зазначає про правомірність висновків господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 9709,04грн. за період лютий2013р.-листопад 2015р.

Посилання апелянта на те, що інфляційні та 3% річних не повинні нараховуватися, оскільки відповідач не скористався досудовим врегулюванням спору, судовою колегією не приймаються, оскільки не відповідають нормам законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 08.02.2016р. (повний текст підписано 12.02.2016р.) у справі №913/1207/15 підлягає зміні в частині розміру стягнення 3% річних та в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою розподіляться пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням ставок судового збору за подання апеляційної скарги (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви - 1339,80грн.). Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, надмірно сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода», м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 08.02.2016р. (повний текст підписано 12.02.2016р.) у справі №913/1207/15 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 08.02.2016р. (повний текст підписано 12.02.2016р.) у справі №913/1207/15 - змінити.

Викласти другий абзац резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 08.02.2016р. (повний текст підписано 12.02.2016р.) у справі №913/1207/15 наступним чином:

«Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода» ( 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, б.34, код 32830858) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) борг в сумі 12410,00грн., 3% річних в сумі 1079,16грн., інфляційні в сумі 9709,04грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1215,22грн.».

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Житлосервіс «Злагода» ( 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, б.34, код 32830858) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3,06грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О. А. Марченко

Д.О. Попков

Надруковано 6 прим.: 2- позивачу; 1- відповідачу; 1- до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЛО