Постанова № 57167002, 12.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2016 р. Справа№ 910/34/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання Богатчук К.І.

від представників сторін :

від позивача - Козак О.Д.

від відповідача - Хармай Д.П.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2016 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

про вилучення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2016 по справі №910/34/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Вилучено у Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" предмет лізингу, а саме сільськогосподарську техніку - самохідний обприскувач HARDI ALPHA evo 4100л/36м TF, 2012 року випуску, заводський номер 54600, вартістю 3 851 318,98 грн. в кількості 1 одиниця.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" 57769 грн. 79 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2016 призначено 12.04.2016.

12 квітня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником відповідача подано клопотання про фіксування судового процесу, про витребування доказів та пояснення по справі.

В судове засідання 12.04.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2016.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2016.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про витребування додаткових документів, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки зазначені докази знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

20 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 141120-3/ФА-Ю-А (далі - Договір).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до умов Договору лізингодавець набуває у свою власність та передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу (далі - предмет лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого, на момент укладення договору, наведені в додатку "Специфікація", а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" (далі - Графік) до договору та починається з дати підписання сторонами акту прийняття-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року (п. 1.2. Договору).

Згідно з додатком до Договору (Специфікація) предметом лізингу є: сільськогосподарська техніка самохідний обприскувач HARDI ALPHA evo 4100л/36м TF, 2012 року випуску, вартістю разом з ПДВ - 3 851 318,98 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях), відповідно до Графіку та Загальних умов, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу, а також винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, з врахуванням коригування, вказаного у пунктах 2.7.-2.9., 3.4. Загальних умов.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що всі чергові платежі, відповідно до Графіку та Загальних умов, лізингоодержувач сплачує у число сплати, що визначається в порядку п. 2.1.7.1. Загальних умов договору.

Згідно з п. 2.1.7. Договору число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.

Відповідно до п. 2.1.7.1 Договору у випадку, коли дата підписання акту припадає на період з 1-го по 9-те числа місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання акту. У випадку, коли дата підписання акту припадає на період з 10-го по 25-те число місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 5-те число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання предмету лізингу. У випадку, коли дата підписання акту припадає на період з 26-го числа по останній день місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання предмет лізингу.

Пунктами 2.1.6., 2.1.8. загальних умов Договору встановлено, що період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту. Акт - це акт приймання-передачі предмета лізингу в лізинг.

Посилання апелянта, що договір лізингу є недійсним, оскільки на момент укладання сторонами договору фінансового лізингу позивач не набув права власності на самохідний обприскувач Hardi Alpha evo 4100л/36м TF, 2012 року випуску, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суд (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, в ході розгляду справ №910/24021/15 та №910/27951/15 судами встановлено, що позивач передав відповідачу предмет лізингу в день отримання його у власність, на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки № 20112014 КV від 20.11.2014, за актом приймання-передачі від 24.11.2014.

Також, колегією суддів визнано безпідставними доводи апелянта щодо неукладеності договору лізингу, оскільки в матеріалах справи наявні підписані обома сторонами всі додатки до договору як це передбачено положеннями п. 10.1 загальних умов договору.

Додатком до договору визначено графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 3.3. Договору приймання лізингоодержувачем предмету лізингу оформлюється шляхом складання акту.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 24.11.2014, позивач передав відповідачу предмет фінансового лізингу. Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині оплати належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість.

Рішеннями Господарського суду міста Києва по справі №910/24021/15 від 19.10.2015 та №910/27951/15 від 19.11.2015 встановлено, що лізингоодержувачем лізингові платежі за 1-6 лізингові періоди не внесено, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яку присуджено до стягнення.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 11 та п. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно з п. 6.6. Договору лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити предмет лізингу у випадках, зокрема в разі якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

Пунктом 6.9. договору сторони погодили, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача (вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача), у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса або в інший спосіб за вибором лізингодавця, який не суперечить чинному законодавству, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Лізингодавець має право стягувати прострочену заборгованість за цим договором у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до п. 6.10. договору зміна або припинення договору відбуваються, зокрема, в наслідок вчинення лізингодавцем часткової або повної відмови від договору у випадках, передбачених Загальними умовами та/або чинніш законодавством, та/або у випадках настання відкладшіьних обставин, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.7 Загальних умов, та наявності (вчинення) лізингодавием відповідного волевиявлення (одностороннього правочину).

Пунктом 6.6.1. договору передбачено, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення предмета лізингу, повернути предмет лізингу лізингодавцю.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач 21.12.2015 направив відповідачу повідомлення № 1596 від 21.12.2015 про розірвання (відмову від) договору та вимагав в строк до 25.12.2015 повернути майно, передане в лізинг згідно з Договором.

Відповідач зазначеної вимоги не виконав, предмет лізингу не повернув.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що договір фінансового лізингу № 141120-3/ФА-Ю-А від 20.11.2014 є розірваним та припинив свою дію, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2016.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2016 по справі №910/34/16 без змін.

Матеріали справи №910/34/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна