Рішення № 57166940, 11.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2016 р.Справа № 916/4482/15

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19";

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "РЕСУРС ЮГСТРОЙ"

про стягнення 150000грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за дорученням;

Від відповідача: ОСОБА_3 за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 підприємства "РЕСУРС ЮГСТРОЙ" про стягнення 150 000 гривень, як помилково перераховані.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2015р. (суддя Гуляк Г.І.) порушено провадження у справі № 916/4482/15

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 30.11.2015 р. № 1868 у звязку з надходженням до господарського суду Одеської області зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 підприємства "РЕСУРС ЮГСТРОЙ" за вх. № 5007/15 та перебуванням судді Гуляк Г.І. на лікарняному з 27.11.2015 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/4482/15, за результатами якого її передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Літвінову С.В.

Ухвалою суду від 01.12.2015 року справу №916/4482/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду. Крім того ухвалою суду від 01.12.2015 року було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 підприємства „РЕСУРС ЮГСТРОЙ.

Представник відповідача 02.12.2015 року надав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи, письмові докази які на думку відповідача є суттєвими при вирішенні спору по суті. вказані документи були залучені до матеріалів справи.

15.12.2015 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити та зобовязати позивача перераховані кошти в сумі 150 000 гривень вважати у рахунок оплати компенсації витрат ПП „РЕСУРС ЮГСТРОЙ.

17.12.2015 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, вказане клопотання судом розглянуто та розгляд справи було відкладено ухвалою суду від 21.12.2015 року та призначено засідання суду на 20.01.2016 року. Розгляд справи призначений на 20.01.2016 року було відкладено на 01.02.2016 року у звязку з незявленням представників позивача у судове засідання.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 01.02.2016 р. № 125 у звязку з перебуванням судді Літвінова С.В. на лікарняному з 01.02.2016 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/4482/15, за результатами якого її передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І. та ухвалою від 1 лютого 2016 року справу № 916/4482/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15 лютого 2016 року.

Приймаючи до уваги те, що суддя Гуляк Г.І. з 8 лютого 2016 року по 17 лютого 2016 року перебувала на лікарняному розгляд справи не відбувся, враховуючи вищевказане справу № 916/4482/15 слід призначити до розгляду.

Представник відповідача 26.02.2016 року звернувся до суду із заявою в порядку ст. 89 ГПК України щодо виправлення допущеної описки в ухвалі господарського суду Одеської області від 01.12.2015 року. Вказана заява судом розглянута та прийнято ухвалу про виправлення допущеної описки в ухвалі про повернення зустрічної позовної заяви ПП „РЕСУРС ЮГСТРОЙ від 29.02.2016 року.

Представник позивача надав заяву від 29.02.2016 року про залучення документів до матеріалів справи, які підтверджують помилкове перерахування коштів відповідачу, вказані документи залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в свою чергу 11.03.2016 року надав клопотання про залучення рад документів, вказані документи були долучені до матеріалів справи.

В порядку ст. 77 ГПК України по справі було оголошено перерву до 23.03.2016 року.

Представник позивача 23.03.2016 року надав до матеріалів справи обґрунтування позовних вимог, які долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.03.2016 року звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача доказів про наявність електронної адреси, відомості про працівника ОСОБА_5 та пояснення стосовно наявності електронної адреси з якої було скеровано лист про помилкове зазначення платежу, вказане клопотання судом розглянуто та задоволено витребувано у позивача зазначені документи.

Ухвалою суду від 23.03.2016 року строк розгляду справи було продовжено за клопотанням представника позивача від 20.01.2016 року, строк розгляду справи було продовжено до 16 квітня 2016 року та відкладено розгляд справи на 11.04.2016 року, з витребуванням у позивача рад документів, які на думку відповідача суттєво вплинуть на розгляд справи.

Представник позивача на виконання ухвали суду від 23.03.2016 року надав письмові додаткові пояснення, довідку директора ТОВ „ПМК №19 щодо працівника ОСОБА_5 від 06.04.2016 року, та копію довіреності ПП „РЕСУРС ЮГСТРОЙ зокрема на ОСОБА_5.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№31577/15 від 15.12.2015р.) та додаткові письмові пояснення від 09.03.2016 року, надані разом з письмовими доказами (вх.№6080/16 від 11.03.2016 року).

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

3 вересня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю „Пересувна механізована колона №19 (позикодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „ЮГ-СТРОЙ (позичальник) уклали договір позики №СО 0000001, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальник грошові кошти у розмірі визначеному п.2.1 договору, а позивальник зобовязується повернути позику у визначений договором строк, п.1.1 договору

Відповідно п.2.1 договору розмір позики складає 150 000 гривень, згідно п.3.1 договору позикодавець передає позичальнику позику протягом 10 робочих днів з дня підписання договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк позики розпочинається з моменту чинності цим договором і становить 90 календарних дні.

Платіжним дорученням №614 від 14.09.2015 року позивач здійснив перерахування коштів з призначенням платежу оплата по договору позики №СО 00000001 від 03.09.2015 року, але кошти були перераховані одержувачу ПП „РЕСУРС ЮГСТРОЙ з кодом ЄДРПОУ 35056552.

На адресу позивача від ТОВ „КФ „ЮС-СТРОЙ 24.09.2015 року за вх. №17/143 надійшов лист, про виконання зобовязань за договором позики та як найшвидше перерахувати кошти в передбаченій договором сумі 150 000 гривень.

Позивач в свою чергу 30.09.2015 року направив на адресу відповідача претензію, в якій просить повернути помилково перераховані кошти в сумі 150 000 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на п.6 Указу Президента України від 16.03.1995 року за №227/95 „Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України, яким передбачено, що підприємства незалежно від форми власності мають повернути у пятиденний строк платникам помилково зараховані на їхні рахунки кошти.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути це майно.

Отже, позивач вважає, що приватне підприємство „РЕСУРС-ЮГСТРОЙ безпідставно отримано грошові кошти в сумі 150 000 гривень та просить стягнути з відповідача 150 000 гривень безпідставно отриманих грошових коштів в порядку ст. 1212, 1213 ЦК України.

Представник відповідача проти повернення коштів заперечує та просить суд відмовити з підстав викладених у відзиві на позов, оскільки між сторонами було укладено договір суборенди землі № б/н від 30.01.2015 року, за яким ТОВ „ПМК №19 зобовязалось сплачувати на користь ПП „РЕСУРС ЮГСТРОЙ орендну плату та погасити існуючу заборгованість.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що дійсно між сторонами договір займу не укладався, але згідно з актами звірки взаєморозрахунків від 31.07.2015 року та від 31.08.2015 року був виставлений рахунок фактура №СФ 0000001 від 03.09.2015 року на суму 148 531,50 гривень.

Крім того представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що по електронній пошті надійшов лист від 17.09.2015 року , в якому ТОВ „ПМК №19 зазначає, що у платіжному дорученні №614 від 14.09.2015 року на суму 150 000 гривень помилково вказано призначення платежу та вважати даний платіж здійснений за договором суборенди земельної ділянки. Таким чином на думку відповідача вказані кошти не є помилковими, а сплачені по рахунку № СФ 0000001 від 03.09.2015 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судових засіданнях, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, правовою підставою позову ТОВ „ПМК №19 зазначає ст. 1212 ЦК України, вказуючи на обов`язок відповідача повернути 150 000 гривень безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 1 ст. 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Цивільний кодекс України припускає можливість двох видів зобовязань з безпідставного збагачення: перший вид зобовязання, що виникли внаслідок безпідставного придбання (майно набувача збільшується, майно потерпілого зменшується); другий вид - зобовязання, що виникли внаслідок безпідставного збереження (збереження майна з боку набувача і зменшення або не збільшення майна з боку потерпілого).

За своїми ознаками факт придбання або зберігання майна (цінності) без відповідних правових підстав одним субєктом правовідносин за рахунок інших субєктів правовідносин передбачає виникнення зобовязань особливого виду, які мають назву кондиційні, які відносяться до позадоговірних правовідносин і мають мету поновлення майнового положення того субєкту, за рахунок котрого інший субєкт безпідставно збагатився. Тому наявність або відсутність вини відповідача судом не встановлюється. Поняття "за рахунок іншої особи" означає, що одночасно відбувається два моменти: придбання або збереження майна однією особою та втрата майна іншою особою.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено матеріалами справи, 3 вересня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Пересувна механізована колона №19 (позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „ЮГ-СТРОЙ (позичальник) було укладено договір позики №СО 0000001, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальник грошові кошти у розмірі визначеному п.2.1 договору, а позивальник зобовязується повернути позику у визначений договором строк, п.1.1 договору. Відповідно п.2.1 договору розмір позики складає 150 000 гривень, згідно п.3.1 договору позикодавець передає позичальнику позику протягом 10 робочих днів з дня підписання договору. Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк позики розпочинається з моменту чинності цим договором і становить 90 календарних дні.

Платіжним дорученням №614 від 14.09.2015 року позивач здійснив перерахування коштів з призначенням платежу „оплата по договору займа №СФ 00000001 від 03.09.2015 р. без ПДВ, але кошти були перераховані одержувачу ПП „РЕСУРС ЮГСТРОЙ з кодом ЄДРПОУ 35056552, але ніяк ні товариству з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „ЮГ-СТРОЙ код ЄДРПОУ 35469325.

У звязку з несвоєчасним виконанням договору позики №СО 0000001 від 03.09.2015 року на адресу ТОВ „ПМК №19 - ТОВ „КФ „ЮГ-СТРОЙ направлено лист від 24.09.2015 року за вх. №17/143, про найшвидше виконання зобовязання за договором позики. Зобовязання позивача у даній справі перед ТОВ „КФ „ЮГ-СТРОЙ не виконанні.

Як було встановлено в ході розгляду справи та не заперечувалося відповідачем договору займу між сторонами по даній справі не укладалося.

Копію листа без дати та вихідного номеру (а.с. 69), яка надана до справи представником відповідача, суд не приймає за належний доказ, оскільки за час розгляду справи відповідач не надав оригінал чи належним чином засвідчену копію листа який нібито надійшов на електрону адресу відповідача від позивача. Як стверджував позивач в ході розгляду справи вказаного листа підприємство не надсилало, та на вказану листі не підпис директора ОСОБА_6.

Також посилання відповідача на те, що представник ТОВ „ПМК №19 ОСОБА_5 скерував вказаний лист на адресу відповідача, суд не приймає, оскільки вказана особа, згідно довідки, ніколи не перебувала у трудових та цивільно-правових відносинах.

В ході розгляду справи було встановлено офіційну електрону адресу позивача office.pmk-19@ukr.net, хоча лист на який посилається відповідач було направлено з іншої електронної адреси, яка позивачу не належить.

Також суд звертає увагу відповідача на те, що договір суборенди землі без номеру від 30 січня 2015 року, відповідно до п.13.1 набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, вказаний договір не набрав чинності, оскільки державна реєстрація вказаного договору не відбулася. Крім того посилання відповідача на рахунок фактуру №СФ 0000001 від 03.09.2015 року на суму 148 531,50 гривень разом з ПДВ, суд не приймає як належний доказ оскільки відсутні докази його направлення чи вручення позивачу та суми різняться. У платіжному дорученні №614 від 14.09.2015 року зазначено, оплата в сумі 150 000 гривень по договору займа №СФ 0000001 від 03.09.2015 року без ПДВ, а рахунок-фактура № СФ 0000001 від 03.09.2015 року 148531,50 гривень з ПДВ. Підсумовуючи викладене, наведені обставини повністю спростовують посилання відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п.6 Указу Президента України від 16.03.1995 року за №227/95 „Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України, яким передбачено, що підприємства незалежно від форми власності мають повернути у пятиденний строк платникам помилково зараховані на їхні рахунки кошти.

Так позивач направив на адресу відповідача претензію від 30.09.2015 року, яка відповідачем була залишена поза увагою.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

У п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК).

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_4 підприємства „РЕСУРС ЮГСТРОЙ (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Леніна,19, код ЄДРПОУ 35056552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пересувна механізована колона №19 (73000, м. Херсон вул.. Кольцова,57, код ЄДРПОУ 21284591) 150 000 (сто пятдесят тисяч) гривень безпідставно отриманих грошових коштів та 2250 (дві тисячі двісті пятдесят) гривень - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 квітня 2016 р.

Суддя Г.І. Гуляк