Постанова № 57166885, 11.04.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2016 року Справа № 904/9714/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Подобєд І.М.

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Рябоконь К.Ю. представник, довіреність №б/н від 21.09.2015 р.;

від відповідача: Лелеко Ю.О. представник, довіреність №1012 від 10.12.2015 р.;

від третьої особи: Лелеко Ю.О. представник, довіреність №б/н від 17.03.2016 р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2016 року по справі № 904/9714/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (м. Южне, Одеської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (с. Єлізарове, Солонянського району, Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення неустойки за договором купівлі-продажу товару № 08/04/14/3 від 08.04.2014 у загальному розмірі 1 584 942 грн. 94 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2016 року у справі № 904/9714/15 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Єлізарове, вулиця Центральна, будинок 9; ідентифікаційний код 37916049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (65481, Одеська область, м. Южне, вулиця Індустріальна, будинок 6; ідентифікаційний код 36369434) - 633 977 грн. 18 коп. - неустойки, 11 887 грн. 07 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвали ти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що:

- всі зобов'язання щодо поставки товару за спірним договором були виконані відповідачем у повному обсязі, оскільки умови пункту 2.1. договору відносять визначення обсягів поставки на вибір продавця (відповідача). В той же час, відповідач у повному обсязі здійснив поставку товару, за який позивачем була здійснена попередня оплата;

- позивач необґрунтовано здійснює нарахування неустойки за прострочення поставки товару в обсязі 11,233 тон, оскільки укладення додаткової угоди № 2 від 10.12.2014 підтверджує досягнення між сторонами згоди щодо поставки даної партії товару лише 10.12.2014;

- щодо недопоставки товару відповідач зазначає, що після підписання додаткової угоди № 2 від 10.12.2014 між сторонами не укладались інші додаткові угоди, а з урахуванням умов пункту 5.1. договору строки та місця поставки окремих партій товару визначаються сторонами у додаткових угодах. Оскільки будь-яких інших додаткових угод сторони не укладали, у відповідача відсутнє зобов'язання поставки вказаного позивачем обсягу товару;

- розрахунок неустойки, здійснений позивачем, виходячи із неправильної ціни товару, а отже розрахований ним розмір неустойки є необґрунтованим;

- відповідач помилково розумів зміст пункту 2.1. договору, що підтверджується досудовою перепискою між сторонами, а також судовим розглядом з приводу визнання зобов'язання за спірним договором припиненим;

- відповідач вважає розмір розрахованої позивачем неустойки надмірно великим та просить суд його зменшити, з огляду на наступне: всі зобов'язання щодо поставки товару на суму попередньої оплати були виконані відповідачем; позивач не отримав збитків, внаслідок зупинення подальшого співробітництва за договором; відповідач помилково вважав, що його зобов'язання за договором є виконаними; підприємство відповідача є сільськогосподарським та стягнення неустойки в заявленому позивачем розмірі може зірвати зимову посівну та підготовчі роботи до посівної восени; зменшення розміру неустойки відповідач вважає у даному випадку розумним та справедливим.

Представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

У судовому засіданні 11.04.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

08.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (далі - покупець, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (далі - продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (заставодавець) було укладено договір купівлі-продажу товару № 08/04/14/3 ( а.с.16-21).

Відповідно до умов п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, насіння соняшнику (далі - товар) або високо-олеїнове насіння соняшнику (далі - високо-олеїновий товар), який знаходиться на елеваторах, зазначених у пункті 5.1 договору (далі - елеватор), на вибір продавця, а покупець зобов'язується прийняти товар або високо-олеїновий товар і оплатити його вартість у відповідності до умов договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору загальна кількість товару або високо-олеїнового товару становить 4000,000 тонн +/-10% за вибором продавця та визначається згідно з складськими квитанціями на зерно, що видаються елеватором.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна 1 метричної тонни високо-олеїнового товару визначається в додаткових угодах до договору відповідно до наступної формули:

КЦТ = ЦЗС + Д, де КЦТ - ціна високо-олеїнового товару в гривнях, включаючи 20% ПДВ; ЦЗС - ціна за 1 тонну товару, з урахуванням ПДВ, звичайного (не високо-олеїнового) соняшнику, що визначається як середньоринкова закупівельна ціна 1 тонни звичайного (не високо-олеїнового) соняшнику, яка пропонується на момент укладення сторонами додаткової угода до договору, за звичайний (не високо-олеїновий) соняшник наступними зернотрейдерами: ТОВ "Кернел-Трейд", ПрАТ "Креатив", ТОВ "Олсідз Груп Україна", ТОВ "АТ Каргілл" на елеваторі; Д - сума доплати за "високо-олеїновість" в гривнях, включаючи 20% ПДВ, яка є фіксованою і складає 45 доларів США за 1 тонну високо-олеїнового товару в перерахунку по курсу купівлі долара США на міжбанківському ринку, визначеному за даними, розміщеними на сайті www.mezhbank.org.ua на дату, що передує дню підписання додаткової угоди до договору, в якій визначатиметься ціна відповідної партії високо-олеїнового товару.

У випадку поставки товару з вмістом олеїнової кислоти менше ніж 82% ціна товару визначається у відповідності з умовами пункту 3.1. договору щодо визначення ціни звичайного (не високо-олеїнового) соняшнику (пункт 3.2. договору);

Остаточні розрахунки сторін відбудуться до 1 грудня 2014 року. Остаточна вартість товару або високо-олеїнового товару зменшується на 18% річних, нарахованих на суму здійсненної передоплати відповідно до пункту 4.1. договору з дати перерахування коштів до дати проведення остаточних розрахунків сторін (пункт 3.3. договору);

- у разі збільшення курсу долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату визначення ціни відповідно до пункту 3.1. або пункту 3.2. договору більш ніж на 0,1 грн. в порівнянні із курсом долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату здійснення покупцем оплати згідно пунктом 3.3. договору, розмір перерахованих коштів для здійснення нарахування 18% річних (пункт 3.3. договору) підлягає перерахуванню в наступному порядку: 1) розраховується коефіцієнт (К) коригування суми по кожному платіжному дорученню за формулою: К = курс купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату визначення ціни відповідно до пункту 3.1. або пункту 3.2. договору, розділений на курс купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату здійснення покупцем передоплати згідно з пунктом 4.1. договору; 2) сума перерахованих коштів згідно пунктом 4.1. договору підлягає коригуванню за наступною формулою: сума коштів перерахованих за кожним платіжним дорученням, помножена на відповідний коефіцієнт (К). Відповідний перерахунок здійснюється на дату визначення ціни згідно з пунктом 3.1. або 3.2. договору (пункт 3.4. договору)

У пункті 4.1. договору сторони визначили, що покупець здійснює передоплату за об'єм товару у кількості 591 тон за ціною 4 404 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ, у розмірі 734 грн. 00 коп. після отримання від продавця факсових або сканованих копій наступних документів, а саме: рахунку фактури із зазначенням: кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ всього до сплати.

У пункті 5.1. договору сторони встановили, що продавець здійснює поставку високо-олеїнового товару або товару в повному обсязі на умовах EXW Вільногірський елеватор (Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Привокзальна, 1а) в термін до 20 листопада 2014 року включно.

Строки поставки та місця поставки (елеватори) окремих партій високо-олеїнового товару або товару визначаються сторонами в додаткових угодах до договору. Датою поставки та переходу права власності на високо-олеїновий товар або товар від продавця до покупця вважається дата оформлення складської квитанції на високо-олеїновий товар на ім'я покупця, що видається елеватором.

Відповідно до умов пункту 4.1. договору, позивачем було сплачено відповідачу попередню оплату в сумі 2 602 764 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.23).

20.11.2014 сторони уклали додаткову угоду № 1 в якій домовились про наступне:

- відповідно до пункту 3.1. договору ціна за 1 тону товару звичайного (невисоко-олеїнового) соняшнику на партію товару в розмірі 495,290 тн., складає 4 833 грн. 33 коп. плюс ПДВ - 966 грн. 67 коп., а всього з ПДВ - 5 800 грн. 00 коп.;

- загальна вартість товару за договором поставки № 08/04/14/3 від 08.04.2014 в об'ємі 495,290 тн., розрахована на підставі ціни товару, встановленої у пункті 1 додаткової угоди, зменшується відповідно до умов пунктів 3.3., 3.4. та складає 2 114 680 грн. 28 коп. плюс ПДВ - 422 936 грн. 06 коп., а всього з ПДВ 2 537 616 грн. 34 коп.;

- остаточна ціна товару за якою покупець проводить розрахунок за соняшник врожаю 2014 року за договором поставки № 08/04/14/3 від 08.04.2014 в об'ємі 495,290 тн. складає 4 269 грн. 58 коп. плюс ПДВ - 853 грн. 92 коп., а всього ціна з ПДВ - 5 123 грн. 50 коп. за одну метричну тону залікової ваги товару (а.с.24).

На виконання договору відповідачем було поставлено позивачу товар у кількості 495,29 тон за ціною 4 269 грн. 58 коп. без ПДВ на суму 2 537 616 грн. 34 коп., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 20.11.2014 (а.с.25), складською квитанцією на зерно № 924 від 20.11.2014 (а.с.26) та актом прийому-передачі від 20.11.2014 (а.с.27).

10.12.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 в якій сторони домовились про наступне:

- відповідно до пункту 3.1. договору ціна за 1 тону товару на партію в розмірі 11,233 тн., складає 4 833 грн. 33 коп. плюс ПДВ - 966 грн. 67 коп., а всього з ПДВ - 5 800 грн. 00 коп.;

- остаточна вартість товару за договором поставки № 08/04/14/3 від 08.04.2014 в об'ємі 11,233 тн., розрахована на підставі ціни товару, встановленої у пункті 1 додаткової угоди складає 54 289 грн. 72 коп. плюс ПДВ - 10 857 грн. 94 коп., а всього з ПДВ - 65 147 грн. 66 коп. (а.с.28).

На виконання договору відповідачем було поставлено позивачу товар у кількості 11,233 тон за ціною 4 833 грн. 33 коп. без ПДВ на суму 65 147 грн. 66 коп., що підтверджується видатковою накладною № 37 від 10.12.2014 (а.с.29), складською квитанцією на зерно № 940 від 10.12.2014 (а.с.30) та актом прийому-передачі від 10.12.2014 (а.с.31).

Рішенням суду у справі № 904/4590/15 від 15.07.2015р. встановлено факт часткового виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором, а також наявність у відповідача зобов'язання щодо поставки обсягу товару - 3 093,477 тон (4000 тон - 10% - 506,523 тон).

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Задовольняючи позов про стягнення неустойки частково суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду у справі № 904/4590/15 від 15.07.2015р. між тими ж сторонами щодо виконання договору купівлі-продажу товару від 08.04. 2014 № 08/04/14/3 встановлено факт наявності у відповідача зобов'язання щодо поставки обсягу товару - 3 093,477 тон (4000 тон - 10% - 506,523 тон), між сторонами будь-яких додаткових угод щодо зміни основного місця і строку поставки товару не було укладено, діючими залишаються основні умови договору купівлі-продажу щодо місця поставки (Вільногірський елеватор) та строку поставки (до 20.11.2014р.), зобов'язання за договором можуть бути виконані відповідачем у будь-який час, оскільки у п.10.1 основного договору зазначено, що договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014р.,а стосовно невиконаних сторонами зобов'язань - до повного їх виконання. Встановлені у цій справі фактичні обставини відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування та дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки за прострочення поставки відповідно до п.7.1 договору.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у відповідності до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд встановив, що в укладеному 8.04.2014 між сторонами договорі купівлі-продажу № 08/04/14/3 не погоджено ціну всього обсягу товару на момент його укладення , а передбачено, що ціна 1 метричної тонни високо-олеїнового товару визначається в додаткових угодах до договору ( п. 3.1 договору).

На момент укладення договору було погоджено ціну тільки на партію товару 591 тон (ціна 4 404 грн.) (п.4.1 договору).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1).

Статтею 669 вказаного кодексу, яка відноситься до загальних положень про купівлю-продаж, встановлено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (ч.1). Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості (ч. 2).

Згідно положень статті 691 цього кодексу встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Таким чином, відповідно до наведених норм права договір купівлі-продажу обов'язково має містити відомості про кількість товару у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, та його ціну (істотні умови).

Разом з тим, як встановлено , сторони у відповідності до п. 3.1 договору додаткові угоди до цього договору щодо визначення ціни на обсяг товару 3 093,477 тон , який підлягав передачі продавцем на Вільногірському елеваторі покупцеві до 20.11.2014р. не укладали, тобто сторонами не було погоджено таку істотну умову договору як ціна.

Згідно із положеннями статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч.1).

Встановлені обставини справи та аналіз наведених норм права вказують на те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу містить ознаки попереднього договору, оскільки передбачає погодження істотної умови договору - ціни товару у майбутньому, шляхом укладення додаткової угоди.

За вказаних обставин, укладений між сторонами договір купівлі-продажу не породжував для відповідача зобов'язань з передачі товару у власність позивачу крім тих, які погоджені в момент укладення договору (п.4.1договору) та можуть виникнути у майбутньому за наслідками погодження сторонами ціни в порядку передбаченому п.3.1 договору.

Таким чином, у позивача на момент подання позову були відсутні правові підстави для захисту своїх прав, шляхом застосування передбачених договором засобів забезпечення виконання зобов'язань у вигляді неустойки за недопоставку товару у кількості 3093,477 тон у строк до 20.11.2014р відповідно до п.7.1 договору, оскільки, як вже зазначалось, ціну товару сторони не погодили, а відтак у відповідача не виник обов'язок із поставки конкретної кількості конкретно визначеного товару за конкретною ціною та за певними умовами.

За таких підстав судова колегія вважає доводи апеляційної скарги Відповідача, про те що він не мав поставляти Товар, якщо на інший обсяг, окрім оформленого додатковими угодами № 1 від 20.11.2014 р. та № 2 від 10.12.14р. до договору, сторони не встановили ціну та не уклали додаткових угод та що сторони не досягли згоди щодо певних істотних умов правочину є обґрунтованими та такими , що відповідають встановленим обставинам справи.

Судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що оскільки алгоритм визначення ціни, зафіксовано сторонами у пункті 3.1. договору та цей порядок вже було дотримано сторонами під час оформлення поставленої частини Товару;

умови договору не передбачають наслідків та розділу відповідальності між сторонами у випадку не підписання додаткових угод до договору щодо визначення ціни на Товар, як і не містять умов, які надають право Відповідачу не поставляти Товар у разі не підписання відповідної додаткової угоди .

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнено згоди.

Спірний договір є господарським договором, оскільки врегульовував відносини між суб'єктами господарювання у процесі здійснення ними господарської діяльності.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 628 ЦК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 8 ст.181 Господарського кодексу України встановлено у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Умовами договору сторони погодили поставку (передачу) товару в загальному обсязі 4000 тон +/- 10 % в термін до 20.11.2014 року, але ціну встановлено тільки на партію товару 591тн., з подальшим корегуванням ціни відповідно до умов п.3.1, 3.2 договору на момент передачі товару, таким чином відповідно норм чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу зобов'язання у сторін виникли з передачі саме цієї партії товару.

У пункті 4.1. договору сторони визначили, що покупець здійснює передоплату за об'єм товару у кількості 591 тон за ціною 4 404 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ, у розмірі 734 грн. 00 коп. , яка позивачем була сплачена відповідачу в сумі 2 602 764 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.23).

Відповідачем було поставлено позивачу товар у кількості 495,29 тон за ціною 4 269 грн. 58 коп. без ПДВ на суму 2 537 616 грн. 34 коп., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 20.11.2014 (а.с.25), складською квитанцією на зерно № 924 від 20.11.2014 (а.с.26) та актом прийому-передачі від 20.11.2014 (а.с.27) за остаточною ціною визначеною додатковою угодою №1 від 20.11.2014р. відповідно до алгоритму корегування ціни згідно умов п.3.1,3.2 договору, тобто у строки передбачені договором та у кількості 11,233 тон за ціною 4 833 грн. 33 коп. без ПДВ на суму 65 147 грн. 66 коп., що підтверджується видатковою накладною № 37 від 10.12.2014 (а.с.29), складською квитанцією на зерно № 940 від 10.12.2014 (а.с.30) та актом прийому-передачі від 10.12.2014, за остаточною ціною визначеною додатковою угодою №2 від 11.12.2014р з простроченням 20 днів.

Відповідно до п.7.1 договору у разі недопоставки Високо-олеїнового товару або товару у кількості та у строк, вказаний у цьому договорі, продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару або товару, за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості недопоставленого товару.

Згідно розрахунку позивача ним нараховано неустойку за прострочення поставки 11,233 тн. товару 20 днів у сумі 999грн.58 коп., який є вірним і в цій частині позов підлягав задоволенню.

Висновок суду з посиланням п. 3.1. договору , що наявність додаткової угоди №1 від 20.11.2014р. беззаперечно свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотної умови договору купівлі-продажу - ціни Товару , не відповідає обставинам справи, оскільки укладена сторонами угода стосується визначення остаточної (корегування) ціни на узгоджену сторонами п.4.1 договору партію товару , за яку позивачем було сплачено передоплату.

Доводи позивача, які судом першої інстанції визнані обґрунтованими, про те що оскільки укладення додаткової угоди №1 від 20.11.2014р. припадає на день в який відповідач зобов'язаний був поставити весь осяг угодженої кількості товару, що ціна визначена у цей день на окрему партію товару відповідно до умов п.3.1 договору правомірно застосована при розрахунку розміру неустойки за недопоставку товару у обсязі 3 093,477 тон та відповідає вимогам ст.632 Цивільного кодексу України судовою колегією відхилені з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1,4 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Таким чином, за загальними положеннями Цивільного кодексу України щодо договорів купівлі-продажу, та Господарського кодексу України щодо укладення господарських договорів, які наведені вище, ціна узгоджується сторонами на момент укладення договору.

Правовими наслідками не узгодження ціни, як істотної умови договору необхідної для виконання зобов'язань, є визнання договору таким, що не відбувся, тобто договір вважається таким, що не породжує цивільні права та обов'язки.

Оскільки договір купівлі-продажу, як вже зазначалося має ознаки попереднього договору, а за умовами п.3.1 договору ціна 1 метричної тони товару визначається на момент укладення додаткової угоди, сторони не здійснили дій щодо укладення додаткової угоди та погодження ціни на партію товару 3 093,477 тон або звернення до суду у разі ухилення сторони від укладення цієї угоди (п.3ст.182ГК України), тому відсутні правові підстави вважати зобов'язання відповідача з поставки вищезазначеної партії товару за певною ціною такими що виникли в момент укладення договору та застосування до розрахунку розміру неустойки ціни, яка визначена додатковою угодою №1 від 20.11.2014р. щодо іншої партії товару на момент її передачі.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Приймаючи рішення у справі, судом першої інстанції враховано саме правову оцінку обставин встановлених у справі № 904/4590 рішенням від 15.07.2015р.Господарського суду Дніпропетровської області та постановою у цій справі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р., що призвело до прийняття частково не вірного рішення.

Судові витрати у справі слід покласти на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп"- задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2016 року у справі №904/9714/15 - змінити.

Абзац 2 (два) резолютивної частини рішення викласти у такій редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Єлізарове, вулиця Центральна, будинок 9; ідентифікаційний код 37916049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (65481, Одеська область, м. Южне, вулиця Індустріальна, будинок 6; ідентифікаційний код 36369434) -999 грн.58 коп - неустойки, 1499,37. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (65481, Одеська область, м. Южне, вулиця Індустріальна, будинок 6; ідентифікаційний код 36369434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Єлізарове, вулиця Центральна, будинок 9; ідентифікаційний код 37916049) частину витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі - 1647,55 грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М. Подобєд