Рішення № 57166749, 11.04.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2016р. Справа № 914/565/16

За позовом:Фермерського господарства «Волиньагроком» ОСОБА_1, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Пірванче;до відповідача:Фермерського господарства «Перлина нова», Львівська обл., Радехівський р-н, с. Стоянів;про:стягнення боргу за договором про надання послуг №1/1 від 03.01.2014р. Суддя Крупник Р.В. Секретар Цяпка О.І.Представники сторін: від позивача:ОСОБА_2 представник (довіреність № 13 від 13.01.2016р.);від відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

29.02.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Фермерського господарства «Волиньагроком» ОСОБА_1 (надалі Позивач) до Фермерського господарства «Перлина нова» (надалі Відповідач) про стягнення 111900 грн. основного боргу, 5334 грн. 3% річних, 74141,02 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 01.03.2016р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 21.03.2016р. Ухвалою від 21.03.2016р. суд відклав розгляд справи на 11.04.2016р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю. Для долучення до матеріалів справи подав довідку про розмір боргу відповідача станом на 11.04.2016р., свідоцтво про державну реєстрацію та виписку з ЄДРПОУ на відповідача. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 03.01.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг №1/1, на виконання якого позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з польових робіт загальною вартістю 177552,00 грн. За умовами договору відповідач зобовязувався оплатити надані послуги протягом 3 днів з моменту підписання акту наданих послуг. Оскільки всупереч договору, одержані послуги відповідач оплатив лише частково, позивач просить суд стягнути з відповідача залишок боргу в розмірі 111900,00 грн. боргу, 5534,00 грн. 3% річних та 74141,02 грн. інфляційних втрат.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.2. Постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2014р. між позивачем (Виконавець) та Селянським (фермерським) господарством «Перлина» (яке в подальшому було перейменоване на ФГ «Перлина нова») (Замовник) укладено Договір про надання послуг № 1/1 (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги з польових робіт в кількості і за цінами зазначеними в Актах прийому-передачі (наданих послуг) і накладних, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, акт про надані послуги підписується сторонами до 15 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зобовязань за Договором позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з посіву та дискування на суму 177552,00 грн., що підтверджується Актом надання послуг №15 від 10.04.2014р. Як свідчить вказаний Акт, замовник претензій по обєму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) немає. ОСОБА_3 підписаний повноважними представниками сторін Договору та скріплений їх печатками.

В пункті 4.3. Договору сторони погодили, що замовник зобовязаний оплатити визначену в акті про надані послуги вартість послуг у трьохденний строк з моменту підписання такого акта.

З долучених до матеріалів справи банківських виписках по рахунку, платіжних дорученнях судом встановлено, що надані послуги були оплачені відповідачем частково, зокрема:

22.04.2014р. перераховано 20000,00 грн.,

29.04.2014р. 10000,00 грн.,

08.05.2014р. 5000,00 грн.,

15.05.2014р. 5000,00 грн.,

23.06.2014р. 5000,00 грн.,

02.07.2014р. 5000,00 грн.,

04.07.2014р. 15652,00 грн., всього 65652,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на 11.04.2016р., жодних грошових коштів від відповідача в якості оплати не надходило, розмір заборгованості відповідача не змінився та складає 111900,00 грн.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт належного надання послуг позивачем та прийняття їх без зауважень відповідачем на суму 177552,00 грн. засвідчується відповідним Актом надання послуг від 10.04.2014р.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту п. 4.3. Договору вбачається, що розрахунок за надані послуги замовник повинен був розрахуватися протягом 3 днів з моменту підписання акту про надані послуги.

Так, нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем у встановлений у Договорі строк, кошти за надані послуги в повному обсязі сплачені не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 111900,00 грн.

Разом з тим, при вирішенні даного спору судом не береться до уваги наявний в матеріалах справи підписаний зі сторони відповідача ОСОБА_3 звірки по клієнту: Волиньагроком ФГ ОСОБА_1 за 01.01.13-01.06.15, з огляду на таке.

Як вбачається з Акту звірки, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.06.2015р. складає 92121,60 грн. Проте, за результатами аналізу Акту звірки судом не встановлено, що крім оплат, які були враховані судом при перерахунку боргу, ФГ «Перлина нова» вносилися ще й інші грошові кошти, які позивачем при поданні позову враховані не були. Відтак, вказаний документ не є належним доказом, котрий би спростовував висновок суду щодо розміру основного боргу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З позовної заяви та доданого до неї розрахунку вбачається, що крім суми основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 5334,00 грн. три відсотки річних за період з 01.07.2014р. по 01.02.2016р. та 74141,02 грн. інфляційних втрат фактично за період з 01.05.2014р. по 31.12.2015р. (оскільки при розрахунку позивачем інфляційних, індекси інфляції встановлені не були).

Перевіривши правильність нарахування 3% річних, суд прийшов до висновку, що такі підлягають стягненню з відповідача в заявленому розмірі. Натомість, здійснивши перерахунок інфляційних втрат у відповідності до вимог п. 2 Інформаційного листа ВГС України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», суд зазначає, що інфляційні втрати підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 73345,69 грн., в решті цих вимог суд відмовляє.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Перлина нова» (80220, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Стоянів, вул. І. Франка, 72; код ЄДРПОУ 32562198) на користь Фермерського господарства «Волиньагроком» ОСОБА_1 (45733, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Пірванче, вул. Перемоги, 1; код ЄДРПОУ 32630875) 111900,00 грн. боргу, 5334,00 грн. 3% річних, 73345,69 грн. інфляційних втрат та 2858,86 грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2016 р.

Суддя Крупник Р.В.