Ухвала суду № 57166396, 11.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"11" квітня 2016 р.

Справа № 916/2510/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго”

до відповідача: Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)”

про стягнення 300910,73 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)” (вх.№2-1592/16 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України.

28.03.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)” (вх.№2-1592/16 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2016р. зазначену заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання з розгляду заяви Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)” (вх.№2-1592/16 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача заяви Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)” (вх.№2-1592/16 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви, суд встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13, позов Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)” на користь публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго 249 672 (двісті сорок дев’ять шістсот сімдесят дві) грн. 08 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 95 коп. інфляційних витрат, 9015 (дев’ять тисяч п’ятнадцять) грн. 89 коп. 3% річних, 35156 (тридцять п’ять сто п’ятдесят шість) грн. 07 коп. пені та 5891 (п’ять тисяч вісімсот дев’яносто одна)грн. 78коп. судового збору, в решті позову було відмовлено.

13.12.2013р. на виконання рішення суду, було видано відповідний наказ

28.03.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)” (вх.№2-1592/16 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що на виконання зазначеного рішення господарського суду Одеської області у справі №916/2510/13 підприємством ПВК № 51 було сплачено частково заборгованість за активну електроенергію в сумі 1043058,98 грн.

Проте, станом на дату звернення до суду із даною заявою, боржник не має фінансової можливості оплатити залишок суми заборгованості, що також зумовлено відсутності на підприємстві великих замовлень на виготовлення продукції та відповідно отримання прибутку.

Таким чином, з метою виконання рішення суду та своїх зобов'язань перед виконавчою службою та стягувачем, відповідач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною заявою щодо надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України “Про виконавче провадження”.

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, якій є виконавчим документом.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.п.7., 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Положеннями п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” передбачено, що при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Між тим, як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для надання розстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

При цьому заявник вказує на те, що при негайному виконанні рішення суду, підприємство не зможе здійснювати господарську діяльність.

Конституційний суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" наголошує, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Ретельно дослідивши заяву відповідача, суд зазначає наступне:

При розгляді заяв про надання розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду повинен встановити чи не порушає це інтереси обох сторін, оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання (така позиція викладена Вищим Господарським судом України в постанові від 25.09.2014р. у справі №916/1941/14).

Дослідивши обставини справи суд, з урахуванням інтересів всіх сторін у даній справі дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України відсутні, у зв'язку з чим, заява Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)” (вх.№2-1592/16 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства “Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)” (вх.№2-1592/16 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. у справі №916/2510/13 в порядку ст.121 ГПК України – відмовити.

Суддя О.В. Цісельський