Ухвала суду № 57165903, 29.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

У Х В А Л А

29.03.16р. Справа №905/629/14

за заявою: №ДСЮ-03/29 від 22.01.2016р. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення строку предявлення наказу до виконання у справі:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Пролетарська», м.Макіївка

про стягнення 26845 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача (стягувача): ОСОБА_1 юрисконс.

від відповідача (боржника): не зявився

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.03.2014р. позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Пролетарська», м.Макіївка задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 26845 грн штрафу, а також 1827 грн судового збору.

28.03.2014р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області було видано відповідний наказ.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду з заявою №ДСЮ-03/29 від 22.01.2016р. про поновлення строку для предявлення наказу господарського суду Донецької області №905/629/14 від 28.03.2014р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Пролетарська» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» штрафу 26845 грн, судового збору 1827 грн, до виконання.

В обґрунтування зазначеної заяви стягувач посилається на те, що постановою від 02.12.2015р. в.о. начальника Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження за наказом від 28.03.2014р. на підставі п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме з огляду на пропуск встановленого строку предявлення документів до виконання.

Ухвалою суду від 01.03.2016р. здійснено заміну Державного підприємства «Придніпровська залізниця» його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, з урахуванням того, що неявка боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, господарський суд зазначає про наступне:

Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно із якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», в ч.2 ст.13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституціного Суду України (справа №1-17/2009) виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012р. Конституційного Суду України (справа №1-26/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення №11-рп/2012 від 25.04.2012р. Конституційного Суду України (справа №1-12/2012). Аналогічну правову позицію наведено в рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013р. Конституційного Суду України (справа №1-7/2013).

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

17.07.1997р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України стала частиною національного законодавства.

Стаття 6 Конвенції закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із ст.19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

У п.18 рішення Європейського суду від 12.05.2011р. у справі «Ліпісвіцька проти України» однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатує, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.124 Конституції України.

Таким чином, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.

З урахуванням викладеного, судове рішення по справі №905/629/14, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Частиною 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

За змістом ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання, зокрема, протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст.23 вказаного нормативно-правового акту строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, предявленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

З матеріалів справи вбачається, що заява №ДСЮ-10 від 23.02.2015р. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відкриття виконавчого провадження була подана до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у межах встановленого Законом України «Про виконавче провадження» строку предявлення виконавчого документу до виконання. У звязку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області та тимчасовим припиненням роботи Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, наказ №905/629/14 від 28.03.2014р. було повернуто стягувачу без виконання. Відтак, у звязку із предявленням вказаного виконавчого документа до виконання, строк його предявлення до виконання перервався.

Відповідно до ч.3 ст.50 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

За змістом ч.1 ст.51 Господарського процесуального кодексу України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.

Аналогічні за змістом приписи містять ст.253, ч.1 ст.254 Цивільного кодексу України.

Оскільки стягувачем наказ від 28.03.2014р. у справі №905/629/14 пред'явлено до виконання 23.02.2015р., який в подальшому повернуто листом №1.1-02/56 від 19.03.2015р. начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3, то новий термін для пред'явлення наказу до виконання обраховується з 14.04.2015р. (дата, зазначена на штемпелі вхідної кореспонденції заявника), внаслідок чого наказ може бути пред`явлений до 14.04.2016р.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також дату звернення стягувача з розглядуваною заявою, строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду від 28.03.2014р. у даній справі не сплинув.

За таких обставин та з огляду на приписи законодавства щодо обовязковості виконання судового рішення, заява №ДСЮ-03/29 від 22.01.2016р. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86, 119 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви №ДСЮ-03/29 від 22.01.2016р. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення строку предявлення наказу до виконання.

Суддя Ю.О.Паляниця