Ухвала суду № 57163299, 07.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/133/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року позов залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст.100 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, як таку, що постановлена із порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так положенням статті 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинними положеннями частини першої статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Встановлення таких строків дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, спонукає до своєчасного вчинення ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не зловживаючи ними.

Так, мотивами оскаржуваної ухвали суду першої інстанції є те, що позов поданий поза межами строку, встановленого для звернення до суду та не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду апелянт послався на статтю 264 Цивільного кодексу України та зазначив, що про своє звільнення дізнався 12 листопада 2015 року, 08 грудня 2015 року ним подано позовну заяву до Черкаського окружного адміністративного суду, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року позовну заяву позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 05 лютого 2016 року. 05 лютого 2016 року позивачем подано документи на усунення недоліків позовної заяви, проте ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року позивачеві повернуто позовну заяву з додатками, яку позивач особисто отримав 11 лютого 2016 року, що підтверджується розпискою у справі.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта щодо пропуску строків звернення до суду та зазначає, таке.

Та обставина, що позивач вже звертався до суду з тими самими позовними вимогами, висновків суду щодо пропущення строків звернення до адміністративного суду не спростовує, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України, на відміну від положень статей 263 та 264 Цивільного кодексу України, які визначають підстави зупинення чи переривання строків позовної давності, не передбачено можливості зупинення чи переривання строків звернення з позовом до адміністративного суду. І коли у випадку пред'явлення позову до одного з боржників відповідно до положень частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається, то звернення особи до адміністративного суду з позовною заявою не перериває та не зупиняє строків звернення цієї ж особи з аналогічним позовом до адміністративного суду повторно.

Відповідно до положень частини 1 статті 265 Цивільного кодексу України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Таким чином залишення позову без розгляду в адміністративній справі не зупиняє та не перериває перебігу строків звернення до адміністративного суду.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не скористався правом на апеляційне оскарження ухвали суду від 08 лютого 2016 року про повернення позовної заяви.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, апелянтом не наведено обставини, що зумовили пропуск строку на звернення до суду. Жодного доказу для підтвердження того, що пропущення строку для звернення до суду є поважними, апелянтом не надано.

Отже, у суду першої інстанції були всі підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 12.04.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.