Рішення № 57161889, 12.04.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 578/177/14-ц

Провадження № 22-ц/792/334/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Матковської Л.О.,

суддів: Баса О.Г., Карпусь С.А.,

секретар: Бондар О.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_1, представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до повного товариства «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія», ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року ОСОБА_3 звертаючись до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до повного товариства «ХН-Ломбард «Балканар-Сервіс і компанія» (правонаступник - ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія») у якому зазначав, що відповідно до договору позики №9 від 07 травня 2010 року позичив ПТ «ХН-Ломбард «Балканар-Сервіс і компанія» кошти в сумі 666568грн. 19коп. що еквівалентно 84100дол.США з датою повернення до 07 грудня 2010 року. До зазначеного строку кошти не були повернуті. Загальний розмір заборгованості станом на 01 грудня 2013 року складає: 984925грн. 74коп. Просив стягнути з ПТ «ХН-Ломбард «Балканар-Сервіс і компанія» вказану суму коштів та судовий збір.

В квітні 2014 року ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» звертаючись до Краснопільського районного суду Сумської області із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання недійсним _____________

Головуючий у першій інстанції: Продан Б.Г. Провадження № 22-ц/792/334/16

Доповідач: Матковська Л.О. Категорія: 19

договору позики з тих підстав, що ОСОБА_1 не мав повноважень на укладення такого договору в інтересах ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія», кошти товариству не надходили і проценти ним не виплачувались. Кошти були отримані ОСОБА_1, договірні відносини носили особистий характер між ОСОБА_3 та ОСОБА_1

У вересні 2014 року представник ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області із заявою про застосування строку позовної давності, яку обґрунтовує тим, що за договором позики грошей від 07 травня 2010 року строк позовної давності сплив, оскільки позовна заява подана 12 лютого 2014 року.

Позивачем подана нова позовна заява ,де відповідачем також вказано і ОСОБА_1

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області із заявою про зміну підсудності у якій вказував, що відмовляється від позовних вимог про стягнення боргу з ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» і залишає без змін вимоги до ОСОБА_1, який проживає у м.Хмельницькому та просить передати справу на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

У зв'язку з такою заявою позивача, у жовтні 2014 року ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» звернулось із заявою до Краснопільського районного суду Сумської області про залишення його зустрічного позову без розгляду.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 14 жовтня 2014 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» про стягнення боргу закрито. Зустрічний позов ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики грошей залишено без розгляду. Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу передано за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

04 лютого 2015 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6, звернувся до апеляційного суду Сумської області із скаргою на ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 14 жовтня 2014 року, просив скасувати ухвалу, а справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21 квітня 2015 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 14 жовтня 2014 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» про стягнення боргу - скасовано. Справу направлено до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду по суті позовних вимог ОСОБА_3

В грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за цим же договором позики від 07 травня 2010 року в сумі 135375,38 доларів США, що за офіційним курсом становить - 2055675грн.

Дані вимоги ним підтримувались в судовому засіданні 05 грудня 2014 року, 15 січня 2015 року, 21 січня 2015 року.

В жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про зміну та уточнення позовних вимог до ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» та ОСОБА_1 в якій просив стягнути з ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» на його користь борг в розмірі 1778499грн. 96коп., 5% за користування позикою у розмірі 2175045грн. 11коп., штраф за неповернення коштів у розмірі 66500грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у розмірі 91915грн. 74коп. та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 96361грн. 23коп., а всього 4208322грн. 04коп. та судові витрати по справі.

В листопаді 2015 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайоного суду Хмельницької області із заявою про застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_3 та про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2015 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» на користь ОСОБА_3 борг в розмірі 1778499грн. 96коп., 5% за користування грошима в сумі 2175045грн. 11коп., штраф за неповернення коштів в сумі 66500грн. та 3% річних в сумі 96361грн. 23коп., а всього 4049906грн. 30коп. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, не погоджується з рішенням, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_1 був уповноважений укладати лише договори позики за якими ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» виступає позикодавцем, а не позичальником. Зазначав що довіреність ОСОБА_1 була скасована 06 липня 2010 року, а отже він не мав права підписувати будь-які документи. Відповідно до довідки №15 від 19 серпня 2014 року ОСОБА_1 ніколи не знаходився в трудових відносинах з ломбардом. У матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного отримання ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» позики. Апелянт стверджує, що ОСОБА_3 пропустив строк позовної давності, подавши позов 18 лютого 2014 року.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних мотивів.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 до ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» про стягнення позики, суд виходив з того, що останнє, отримавши кошти через свого представника, не виконує належним чином умови договору позики.

Проте вказані висновки суду не ґрунтуються на доказах, які є в матеріалах справи та встановлені судом.

Судом встановлено, що 07 травня 2010 року між ОСОБА_3 позикодавцем та ПТ «ХН Ломбард «Балканкар-Сервіс і компанія» правонаступником якої є ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» в особі ОСОБА_1 був укладений договір позики 665000грн., що еквівалентно було 84100 доларів США, на умовах сплати 5% на місяць за користування позикою строком повернення не пізніше 07 грудня 2010 року.

В договорі позики відмічено, що ОСОБА_1 діє на підставі довіреності посвідченої 09 лютого 2010 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ( ч.1 ст.237 ЦК України).

З наявної в справі довіреності від 09 лютого 2010 року вбачається, що ПТ «ХН Ломбард «Балканкар-Сервіс і компанія» уповноважило ОСОБА_1 представляти інтереси товариства саме з питань укладення договорів позики грошей в якості позикодавця, а не позичальника (а.с.57 т.1).

Дана довіреність була скасована 06 липня 2010 року, відносини з ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» припинені.

ОСОБА_1, не заперечуючи факт отримання грошей, за весь час розгляду справи стверджував, що гроші отримані ним особисто, для цілей товариства ніколи не використовувались і були повернуті самому позивачу і особам які діяли від його імені. На підтвердження цього ним до Краснопільського районного суду була надана довідка дружини позивача про отримання грошей в сумі 630795 гривень, яка позивачем визнана.

За змістом ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» не визнає та не схвалює правочин укладений ОСОБА_1

Факт передачі грошей юридичній особі та факт видачі нею грошей має бути підтвердженим належними фінансовими документами (квитанції, чеки, прибуткові касові ордери, меморіальні ордери, відомості), проте такі відсутні.

Про такі особливості відносин з ломбардом позивач був обізнаний про що підтвердив в судовому засіданні в першій інстанції 03 листопада 2015 року.

Про наявність грошових відносин саме між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свідчить і той факт, що останній відмовлявся від позовних вимог до ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» подавши до Краснопільського районного суду три заяви: від 23.09.2014 року (а.с.1 т.2), заяву від 07.10.2014 року (а.с.22 т.2), заяву від 14.10.2014 року (а.с.26 т.2).

03 грудня 2014 року ОСОБА_3 подав до суду позовну заяву про стягнення боргу за вказаним вище договором саме з ОСОБА_1, зазначаючи в ній, що саме відповідач сплатив йому за 2011-2013 рік 57550 доларів США (а.с.36 т.2) за вказаним договором позики, аналогічні пояснення містяться і в клопотанні представника позивача від 21.01.2015 року (а.с.61 т.2).

В матеріалах справи є «довідка» видана дружиною - ОСОБА_8 зі змісту якої вбачається, що вона діючи від імені та в інтересах ОСОБА_3 отримала згідно з Договором позики між ПТ «ХН Ломбард «Балканкар-Сервіс і компанія» та ОСОБА_3 в період з 25.02.2010 року по 30.09.3013 року суму 630795 гривень (а.с.124 т.1), яка не заперечується позивачем.

Зі змісту первинної позовної заяви не вбачається, що договір в частині сплати 5% на місяць від суми позики не виконувався або виконувався не в повному об'ємі (а.с.1-2 т.1). Згідно розрахунку заборгованості доданого ОСОБА_3 до останньої позовної вимоги вбачається, що 5% за користування позикою позивачу були виплачені повністю за весь час дії договору за період з 05.06.2010 року по 05.01.2011 року.

Наведене свідчить, що при наявності одного і того ж договору позики від 07 травня 2010 року, позивач не визначився, хто саме є позичальником грошей, хто виконував даний договір і в якому розмірі він виконаний.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були боргові відносини, що останній також визнав в судовому засіданні, наявність довідки про отримання грошей в сумі 630795 гривень, та розрахунок позивача заборгованості за яким проценти за час дії договору погашені, колегія суддів вважає, що підстав для стягнення боргових коштів з ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» не має.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно ст.32 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.

За змістом ч.1 ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Згідно останньої позовної заяви ОСОБА_3 про зміну та уточнення позовних вимог відповідачем зазначені: ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» та ОСОБА_1, проте борг просив стягнути лише з ПТ «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія» про що позивач та його представники заявляли як в судовому засіданні суду першої інстанції так і представники наполягали в засіданні апеляційного суду. Обґрунтування щодо того, що предметом спору є спільні права та обов'язки відповідачів чи те, що вони виникли з однієї підстави, тобто з договору позики від 07.05.2010 року, як того вимагає ст.32 ЦПК України позовна заява не містить.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 позовні вимоги до ОСОБА_1 не підтримував, разом з тим від позову до нього не відмовився, не залишив їх без розгляду, тобто розпорядився своїми права на власний розсуд, враховуючи вище наведені обставини розрахунків, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до повного товариства «ХН-Ломбард «Баранова С.О. і компанія», ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська