Рішення № 57161617, 06.04.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 668/3653/15-ц

Номер провадження: 22-ц/791/193/16 Головуючий в І інстанції Головко О.В.

Категорія Доповідач Вербицька Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Л.І.Вербицької

Суддів: С.В. Радченко, А.Г. Колісниченка

Секретар судового засідання О.В.Сікора

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності. В обґрунтування позову посилалася на те, що згідно свідоцтва про право власності їй належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1. Інша 1/2 частина квартири належить відповідачу. Оскільки між ними постійно виникають суперечки з приводу користування, утримання і збереження квартири, позивач просила виділити їй в натурі 1/2 частку квартири; припинити право спільної часткової власності на зазначену квартиру.

В червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом про виділ в натурі частки із спільної часткової власності. Просив виділити йому в натурі 1/2 частку квартири, що належить йому на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину від 12.09.2014 року.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 12 жовтня 2015 року вирішено - виділити: у спільне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1, згідно з четвертим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 13.07.2015 року №48 коридор №1 площею 4,2кв.м, туалет №2 площею 0,8кв.м.; у користування ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 приміщення №3 кухню площею 6,0кв.м та житлову кімнату №4 площею 19,4кв.м; у користування ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 житлову кімнату №5 площею 9,36кв.м. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким реально поділити квартиру відповідно до другого варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 13 червня 2015 року №48. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на те, що суд вийшов за межі заявлених позовних вимог та вирішив спір про встановлення порядку користування квартирою, але сторонами таких позовних вимог не заявлялося.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 посилаючись на законність і обґрунтованість рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених сторонами позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27 грудня 2000 року. ОСОБА_4 на праві власності належить 1/2 частина зазначеної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12 вересня 2014 року.

Сторонами у первинному і зустрічному позовах заявлено вимоги про виділ у натурі належної кожному 1/2 частки квартири із спільної часткової власності. При цьому у позовних заявах сторони посилаються на ст. 364 та ч.1 ст. 367 ЦК України, як на підстави заявлених вимог. Обидві сторони просять саме виділити належну їм ? частку квартири у натурі.

Будь-яких заяв щодо зміни позовних вимог, у тому числі і щодо зазначених підстав цих вимог, сторонами відповідно до визначених цивільно-процесуальним законом положень, не подавалося.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах, заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В порушення зазначеної норми процесуального закону суд заявлені вимоги щодо виділення частки у натурі кожній із сторін не розглянув і в рішенні не навів будь-яких висновків щодо цих вимог.

Натомість, вийшовши за межі позовних вимог, судом ухвалено рішення, яким визначено порядок користування квартирою відповідно до порядку, який фактично склався між сторонами.

Оскільки судом порушено норми процесуального закону рішення суду згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Статтею 364 ЦК України, що регулює заявлені сторонами позовні вимоги, передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи від 12.06.2015 року, що була призначена судом, провести розподіл квартири, що є предметом спору, з дотриманням вимог ДБН, не уявляється можливим /а.с. 57/. Запропоновані експертом три варіанта розподілу квартири не відповідають вимогам ДБН, про що зазначено у висновках експерта. Запропоновані два інших варіанта, за одним з яких судом ухвалено рішення, визначають порядок користування квартирою, що не є предметом заявлених сторонами позовних вимог, а тому не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні спору.

За таких обставин позовні вимоги за первинним і зустрічним позовом задоволенню не підлягають, оскільки виділ кожному із співвласників належної їм частки із квартири без порушення вимог ДБН є неможливим. При цьому, питання щодо компенсації вартості частки сторонами не порушувалося.

Доводи апеляційної скарги щодо можливого реального поділу квартири по варіанту №2 судової будівельно-технічної експертизи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки зазначений варіант розподілу не відповідає вимогам ДБН, про що зазначено у висновках експерта. Посилання апелянта на те, що ОСОБА_4 в квартирі не проживає, здає її в оренду, не сплачує житлово-комунальні послуги та не має потреби у користуванні приміщенням 2 (туалет), також не впливають на суть вирішення спору за наявності зазначених підстав, відповідно до яких позовні вимоги сторін задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст. 183, 364 ЦК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 жовтня 2015 року скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення набирає чинності після проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий Л.І. Вербицька

Судді А.Г. Колісниченко

С.В. Радченко