Ухвала суду № 57160407, 13.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3078/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2-ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_4» до ОСОБА_2-ОСОБА_3, ОСОБА_2-ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ПАТ «Креді ОСОБА_4» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2-ОСОБА_3, ОСОБА_2-ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 12.10.2006 року між ПАТ «Індустріально-Експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_4» та ОСОБА_2-ОСОБА_3 укладено кредитний договір №480-А, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 19191,00 доларів США строком до 12.10.2012 року, також за умовами якого позичальник зобовязався повертати кредит щомісяця до 15 числа згідно з графіком погашення кредиту зі сплатою відсотків розміром 12% річних та комісійної винагороди розміром 0,1% в місяць від суми кредиту. Кредитні кошти надавались позичальнику для придбання автомобіля. З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2-ОСОБА_5 укладено договір поруки від 12.10.2006 року, відповідно до умов якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням позичальника, які виникають з умов кредитного договору № 480-А від 12.10.2006 року, також в якому передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобовязань з поверненню кредитних коштів поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості за кредитним договором.

Банк виконав умови кредитного договору, надавши позичальнику кредитні кошти сумою 19191,00 доларів США, а відповідач в свою чергу не виконує належним чином, покладені на неї зобовязання по поверненню кредитних коштів,у звязку з чим, станом на 02.10.2015 року у позичальника перед банком утворилась заборгованість сумою 4616,57 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 97665,72 грн..

Наявність ухилення від виконання зобовязань за кредитним договором та заборгованості за ним стало підставою для звернення до суду з дійсним позовом, після уточнення якого позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2-ОСОБА_3 та з ТаукчиОгли В.А. на користь ПАТ «Креді ОСОБА_4» заборгованість за кредитним договором №480-А 12.10.2006 року в розмірі 4616,57 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 97665,72 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом -1985,27 доларів США, що еквівалентно 30890,80 грн., заборгованість по нарахованій комісії за період 01.09.2015 року по 30.09.2015 року-19,53 доларів США, що еквівалентно 413,11 грн., заборгованість по нарахованій комісії за період 01.10.2015 по 02.10.2015 року-1, 28 доларів США, що еквівалентно 27,08 грн., заборгованість по нарахованих відсотках за період 01.09.2015 по 30.09.2015 року-19,85 доларів США, що еквівалентно 419,89 грн., заборгованість по нарахованих відсотках за період 01.10.2015 року по 02.10.2015 року 1,32 доларів США, що еквівалентно 27,92 грн., заборгованість по простроченим відсоткам -771,9 доларів США, що еквівалентно 16328,24 грн., заборгованість по простроченій комісії - 418,51 доларів США, що еквівалентно 8852,95 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди-1398,91 доларів США, що еквівалентно 29591,5 грн..

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2016 року позовні вимоги ПАТ «Креді ОСОБА_4» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2-ОСОБА_3 та з ОСОБА_2-ОСОБА_5 на користь ПАТ «Креді ОСОБА_4» заборгованість за кредитним договором №480-А 12.10.2006 року в розмірі 4616,57 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 97665,72 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом -1985,27 доларів США, що еквівалентно 30890,80 грн., заборгованість по нарахованій комісії за період 01.09.2015 року по 30.09.2015 року-19,53 доларів США, що еквівалентно 413,11 грн. заборгованість по нарахованій комісії за період 01.10.2015 по 02.10.2015 року-1, 28 доларів США, що еквівалентно 27,08 грн., заборгованість по нарахованих відсотках за період 01.09.2015 по 30.09.2015 року-19,85 доларів США, що еквівалентно 419,89 грн., заборгованість по нарахованих відсотках за період 01.10.2015 року по 02.10.2015 року 1,32 доларів США, що еквівалентно 27,92 грн., заборгованість по простроченим відсоткам -771,9 доларів США, що еквівалентно 16328,24 грн., заборгованість по простроченій комісії - 418,51 доларів США, що еквівалентно 8852,95 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди-1398,91 доларів США, що еквівалентно 29591,5 грн..

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2-ОСОБА_3 та з ОСОБА_2-ОСОБА_5 на користь ПАТ «Креді ОСОБА_4» понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1464,99 грн., тобто по 732,49 грн..

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2-ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2016 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 12.10.2006 року між ПАТ «Індустріально-Експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_4» та ОСОБА_2-ОСОБА_3 укладено кредитний договір №480-А, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 19191,00 доларів США строком до 12.10.2012 року, також за умовами якого позичальник зобовязався повертати кредит щомісяця до 15 числа згідно з графіком погашення кредиту зі сплатою відсотків розміром 12% річних та комісійної винагороди розміром 0,1% в місяць від суми кредиту. Кредитні кошти надавались позичальнику для придбання автомобіля.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2-ОСОБА_5 укладено договір поруки від 12.10.2006 року, відповідно до умов якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням позичальника, які виникають з умов кредитного договору № 480-А від 12.10.2006 року, також в якому передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобовязань з повернення кредитних коштів поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості за кредитним договором.

Банк виконав умови кредитного договору, надавши позичальнику кредитні кошти сумою 19191,00 доларів США, а відповідач в свою чергу не виконує належним чином, покладені на неї зобовязання з поверненню кредитних коштів,у звязку з чим, станом на 02.10.2015 року у позичальника перед банком утворилась заборгованість сумою 4616,57 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 97665,72 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом -1985,27 доларів США, що еквівалентно 30890,80 грн., заборгованість по нарахованій комісії за період 01.09.2015 року по 30.09.2015 року - 19,53 доларів США, що еквівалентно 413,11 грн., заборгованість по нарахованій комісії за період 01.10.2015 по 02.10.2015 року - 1,28 доларів США, що еквівалентно 27,08 грн., заборгованість по нарахованих відсотках за період 01.09.2015 по 30.09.2015 року - 19,85 доларів США, що еквівалентно 419,89 грн., заборгованість по нарахованих відсотках за період 01.10.2015 року по 02.10.2015 року 1,32 доларів США, що еквівалентно 27,92 грн., заборгованість по простроченим відсоткам -771,9 доларів США, що еквівалентно 16328,24 грн., заборгованість по простроченій комісії - 418,51 доларів США, що еквівалентно 8852,95 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди - 1398,91 доларів США, що еквівалентно 29591,5 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Посилання відповідачки на той факт, що нею особисто не було отримано кредитних коштів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки дане спростовується її власними поясненнями наданими в судовому засіданні, стосовно того, що оскільки вона отримала автомобіль у власність тобто банк виконав умови кредитного договору. В судовому засідання встановлено, що банк дійсно виконав умови кредитного договору, розрахувавшись з компанією продавцем за автомобіль, придбаний ОСОБА_2-ОСОБА_3, вказаний автомобіль останній був переданий у власність.

Стосовно пояснень відповідачки щодо способу погашення заборгованості за кредитом в гривнях чи в доларах США, судом встановлено, що остання погодилась із пропозицією банку щодо визначення валюти угоди у доларах США, оскільки їй було це більш зручно, приймаючи до уваги різницю між процентними ставками за валютні кредити та гривневі. Документально підтверджено, що ТаукчиОгли А.А., здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором саме у валюті, коли придбала валюту, для погашення кредиту, в момент сплати зобовязань.

У судовому засіданні зясовано, що відповідач отримавши транспортний засіб і розуміючи, що договір укладений саме у доларах США, не зверталась із вимогами про визнання договору недійсним повністю або у частині валюти угоди до судових установ.

Також с пояснень сторін по справі, наданих в судовому засіданні, вбачається що ОСОБА_2-ОСОБА_3 з пропозиціями з приводу внесення змін до умов кредитного договору стосовно зміни валюти кредиту до банку також не зверталась, що не спростовується сторонами.

Наявність здійснення часткового погашення кредитної заборгованості відповідачкою свідчить про згоду з усіма умовами кредитного договору, що також підтверджено її власним підписом у кредитному договорі.

Таким чином, дослідивши наявні в справі докази, надавши їм належну оцінку, суд обгрунтовано вважав законними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_2-ОСОБА_3, ОСОБА_2-ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив обставини у справі, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неповне виконання позивачем своїх зобовязань за кредитним договором, погодження відповідача на отримання кредиту в іноземній валюті та погашення ним кредиту в доларах США, відсутність підпису відповідача в заяві на видачу готівки та на умовах отримання кредиту, незадоволення вимог відповідача про витребування доказів, неправильну оцінку доказів як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Інші доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2-ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

ОСОБА_6