Ухвала суду № 57160350, 05.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2654/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2016 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту сумісного проживання, визнання майна обєктом спільної сумісної власності,

встановила:

28 липня 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив встановити факт його сумісного проживання з ОСОБА_3 однією сімєю без реєстрації шлюбу з 29.10.1997р. по грудень 2012р. та визнати обєктом спільного сумісного майна 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

18.08.2015р. представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Ухвалою суду від 26.08.2015р. у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2016 року зазначену ухвалу суду першої інстанції, в частині відмови у забезпеченні позову було скасовано, а справу передано на новий розгляд для вирішення питання про забезпечення позову.

01 лютого 2016 року представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надав суду клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/4 частини вищевказаної квартири (а.с.62-63).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2016 року клопотання представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову було задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3Ф ставить питання про скасування зазначеної ухвали суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

До суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 двічі не зявились, поштова кореспонденція, направлена на адресу ОСОБА_4, двічі повернулась до суду з відміткою про невручення її адресату через закінчення терміну зберігання. Його представник ОСОБА_5, звертаючись до суду, своєї адреси не вказав (а.с.9, 62).

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вирішила слухати справу без їх участі, за участю апелянта ОСОБА_3, яка зявилась до суду апеляційної інстанції для дачі пояснень по справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_4 полягають у встановленні факту його сумісного проживання з відповідачем ОСОБА_3 однією сімєю без реєстрації шлюбу та у визнанні обєктом спільного сумісного майна 1/2 частину квартири АДРЕСА_3.

З цих підстав, суд правомірно і у відповідності до вимог, передбачених діючим цивільно-процесуальним законодавством, застосував заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/4 частину вищевказаної квартири.

Таким чином, враховуючи, що позовні матеріали містять вимоги щодо визнання 1/2 частини квартири спільним майном сторін, суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу, апелент ОСОБА_3 посилалась на те, що ОСОБА_4 займається юридичним шантажем для отримання часток її приватної власності, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів обгрунтованості його позовних вимог.

Однак, колегія суддів зазначає, що вказані обставини можуть бути встановлені тільки в ході розгляду справи по суті позовних вимог, оскільки при вирішенні питання про забезпечення позову, суд не може вирішувати спір по суті.

Так, у відповідності до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Оскільки в даному випадку вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали на даній стадії судового процесу не вбачається.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у звязку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2016 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_7

ОСОБА_2