Рішення № 57160246, 13.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2694/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Суворова В.О., Артеменка І.А.

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Моряк» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Моряк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ЖБК «Моряк» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги посилаючись на те, що у власності ЖБК «Моряк» є будинок № 18/3 по вул. Варненська в м. Одеса.

Позивач забезпечує житлово-комунальними послугами квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Статутом ЖБК «Моряк» встановлено, що кооператив здійснює експлуатацію та ремонт належного йому будинку та утримує прибудинкову територію за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності.

У відповідності до Статуту та чинного законодавства України, кошти кооперативу складаються, зокрема, із статутних внесків і обов'язкових платежів членів кооперативу.

Згідно з п. п. 1, 2, 8, 10, 11 Статуту, з метою забезпечення надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинку, ЖБК «Моряк» укладено договори на послуги постачання електричної енергії; водопостачання та водовідведення; збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів.

Відповідачка ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3, зареєстровані та постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1.

На думку позивача, відповідачі з 01 січня 2006 року систематично порушують зобов'язання, установлені чинним законодавством та Статутом, а саме: регулярно та не в повному обсязі оплачують надані їм житлово-комунальні послуги,що негативно впливає на діяльність кооперативу.

Внаслідок зазначеного, станом на З0 листопада 2013 року, у відповідачів перед ЖБК «Моряк» утворилась заборгованість за надані їм житлово-комунальні послугиу розмірі 5630,15 грн.

ЖБК «Моряк» неодноразово усно та письмово звертався до відповідачів з проханням сплатити наявну у них заборгованість, але дані звернення залишились безрезультатними.

ЖБК «Моряк» звернувся в 2013 році до суду з заявою про видачу судового наказу.

За результатами розгляду заяви видано судовий наказ від 20 серпня 2013 року, яким з ОСОБА_2 було вирішено стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 5938,40 грн. та судовий збір у розмірі 114,70 грн., але за заявою відповідачки, судовий наказ було скасовано.

У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи те, що відповідачі добровільно сплатити заборгованість за житлово-комунальні послуги відмовляються, позивач просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЖБКЕ «Моряк»,заборгованість за надані житлово-комунальні послуги,у розмірі 5630,15 грн., а також судові витрати,у розмірі243,60грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року позовні вимоги ЖБК «Моряк» залишено без задоволення.

Вважаючи рішення суду незаконним ЖБК «Моряк» звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 243,60 грн. та 267,96 грн.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1,3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позову ЖБК «Моряк» суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Підставою для відмови у задоволенні позову ЖБК «Моряк» суд визнав неможливість одночасного звернення до суду із заявою про видачу судового наказу та предявлення позову про той самий предмет і з тих самих підстав, необґрунтованість та недоведеність позивачем своїх вимог та не надання документів, що вказують на правильність та безспірність розрахунків по заборгованості відповідачів.

Помилковість висновку суду в оскаржуваному рішенні на думку колегії суддів полягає в неправильній оцінці наданих позивачем доказів документів, довідок-розрахунків, які підтверджують виконання ЖБК «Моряк» послуг відповідачам. На думку колегії суду розрахунки тарифів та послуг повинні розраховуватися у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року, однак позивачем вже зроблені розрахунки боргу на послуги відповідно до рішення Одеської міської ради № 69 від 16.02.2011 року.

Зменшення позовних вимог у довідках-розрахунках відбувалося у звязку з частковим погашенням відповідачем боргу, що підтверджує визнання нею боргу у зустрічному позові на суму 2088,81 грн. на невизнання на суму 3329,69 грн., в якому ОСОБА_2 просила застосувати до спірних правовідносин позовну давність.

Правильними на думку колегії суддів є уточнені позовні вимоги ЖБК «Моряк» від 21.05.2014 року, які підтвердженні розрахунками позивача (а.с. 23-28, т. 2), з яких вбачається, що заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 5418,60 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн. підлягає стягненню з відповідачів.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували невиконання ЖБК «Моряк» надання житлово-комунальних послуг відповідачам.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено принцип безперебійного надання споживачу комунальних послуг.

Згідно з пп. 5 п. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», особа, яка отримує житлово-комунальні послуги, зобов'язана оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 156, 162 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР), власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Статтею 179 ЖК Української РСР встановлено: «користування будниками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обовязковим додержанням вимог правил користування приміщеннями жилих будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України».

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45), власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання виконання). Частинами 1-2 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.1, 3 ч.1, п.1 ст.309, ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Моряк» задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Житлово-будівельного кооперативу «Моряк» задовольнити частково.

Стягнути з відповідачів - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, 65070, індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, 65070) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Моряк», що розташований за адресою: вул. Космонавтів, 31, « Одеса, 65070, р/р № 26006000059676 у ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 30023, код ЄДРПОУ 20996467 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 5418,60 грн. (п'ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень шістдесят копійок), а також судові витрати у розмірі 243,60 грн. та 267,96 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: І.А. Артеменко

ОСОБА_4