Постанова № 57158756, 13.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/180/16-п 13.04.2016 13.04.2016 13.04.2016

Номер провадження: 33/784/61/16

.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - суд Івченко О.М.

за участю:

секретарів Луговенко К.С., Борейко Д.В.

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, який проходить військову службу у Миколаївському обласному військовому комісаріаті, проживає АДРЕСА_1

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно постанови судді, 30.12.2015 року близько 10.30 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Нісан», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Московській в районі буд.№9 в м. Миколаєві з явними ознаками алкогольного сп'яніння. В порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від медичного огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі.

В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді змінити в частині накладення стягнення. Застосувати відносно ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначає, що суд приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення взяв до уваги те, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, однак на шлях виправлення не став. Зазначена мотивація застосування стягнення протирічить вимогам ст. 39 КУпАП, а саме не надано беззаперечних доказів того, що він притягувався до відповідальності.

Вказує, що судом не враховано щире каяття, як обставина що пом'якшує покарання, також те, що ОСОБА_2 являється військовим пенсіонером та добровільно мобілізований на військову службу, що також на думку апелянта

можливо було врахувати як пом'якшуючу обставину.

Заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи, додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.

Висновки судді про винність ОСОБА_2 у відмові від проходження медичного огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у встановленому законом медичному закладі у присутності двох свідків, що як і кваліфікація дій за ч.1 ст. 130 КУпАП є вірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на доказах, перевірених та належно оцінених суддею під час розгляду справи і апелянтом не оспорюються.

При накладенні адміністративного стягнення суддя врахував характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, особу порушника і прийняв правильне рішення про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд вважає, що саме таке адміністративне стягнення є необхідним і достатнім у вихованні ОСОБА_2 та в запобіганні вчиненню ним нових правопорушень.

Як убачається із дослідженої в судовому засіданні довідки, яка надійшла з Заводського районного суду м. Миколаєва, ОСОБА_2.16.06.2015 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення ц виді 7 діб адміністративного арешту.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив аналогічне правопорушення протягом року з дня закінчення виконання стягнення за постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.06.2015 року.

Тому є безпідставними доводи захисника про порушення вимог ст. 39 КУпАП при накладенні суддею адміністративного стягнення на його підзахисного.

Щире каяття у скоєному правопорушенні ОСОБА_2 на думку апеляційного суду суттєво не впливає на прийняте суддею рішення з огляду на суспільну небезпечність вчиненого ним правопорушення.

Врахувавши наведене, апеляційна скарга захисника є необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, а постанова судді є законною і обґрунтованою, яку слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП , суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Івченко О.М.