Ухвала суду № 57150703, 08.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6535/15-ц Провадження № 22-ц/772/972/2016Головуючий в суді першої інстанції Волошин С. В.Категорія 55Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А.,суддів:Колоса С.С., Якименко М.М., при секретаріКирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні,

за апеляційною скаргою ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А., на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ОСОБА_6 звернувся в суд 30 березня 2015 року.

Зазначав, що 1 жовтня 2014 року між позивачем та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено трудовий договір, згідно з яким його було прийнято на роботу на посаду начальника відділення банку № 85 із щомісячною заробітною платою в розмірі 9770,00 грн. За умовами вказаного договору працівникові повинна бути нарахована та виплачена 21 листопада 2014 року додаткова заробітна плата в розмірі 48850,00 грн. Даний трудовий договір набув чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом невизначеного строку. У листопаді 2014 року позивачу було виплачено щомісячну заробітну плату, але додаткову заробітну плату, обумовлену в трудовому договорі, йому виплачено не було. Відповідно до наказу № 59-п від 18 лютого 2015 року позивача було звільнено з посади з 19 лютого 2015 року у зв'язку із скороченням штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України), про що в трудовій книжці зроблений відповідний запис. Враховуючи те, що ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не провело з позивачем остаточний розрахунок при звільненні та не виплатило йому передбачену трудовим договором додаткову заробітнуплату, позивач звернувся в суд із позовом, в якому, з урахуванням поданої 15 грудня 2015 року заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача заборгованість (додаткову заробітну плату) в розмірі 48850,00 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 20 лютого 2015 року по 20 грудня 2015 року в сумі 97700,00 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_6 додаткову заробітну плату у відповідності до трудового договору, укладеного 01.10.2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», в розмірі 48850 грн. 00 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 97700 грн. 00 коп.

Стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь держави судовий збір в розмірі 1465, 50 грн.

У апеляційній скарзі, ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Позивач заперечував доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої виходячи із наступного.

У відповідності до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалось сторонами, що відповідно до Наказу № 118-п від 27.03.2014 року ОСОБА_6 з 27 березня 2014 року прийнятий на роботу на посаду заступника начальника Відділення №85 ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» з робочим місцем у м. Вінниці та посадовим окладом згідно штатного розкладу (а.с. 50).

Наказом № 406-п від 20 серпня 2014 року ОСОБА_6 переведено за його згодою з 20 серпня 2014 року на посаду начальника відділення № 85 з робочим місцем у м. Вінниці та посадовим окладом згідно зі штатним розкладом (а.с. 52). Відповідні записи внесені у трудову книжку ОСОБА_6 (а.с. 6).

1 жовтня 2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» укладено письмовий трудовий договір (далі - Трудовий договір), згідно з яким ОСОБА_6 прийнято на роботу на посаду начальника Відділення банку №85 ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (а.с. 3).

Відповідно до пункту 4.1. даного Трудового договору за виконання обов'язків за цим Договором Працівникові встановлюється і виплачується щомісячно в порядку, встановленому внутрішніми документами роботодавця, заробітна плата в національній валюті України в розмірі 9770,00 грн. до оподаткування. За умовами пункту 4.2. Трудового договору Працівникові повинна бути нарахована та виплачена 21 листопада 2014 року додаткова заробітна плата в розмірі 48850,00 грн.

Згідно з пунктом 6.1. Трудового договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом невизначеного строку.

Встановлено, що Постановою правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123, яким запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №128 від 24 листопада 2014 року повноваження Уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації з 24 листопада 2014 року передано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіній М.А. (а.с.47).

Встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_6 у листопаді 2014 року нараховано заробітну плату в розмірі 9805,32 грн. Додаткова заробітна плата в розмірі 48850,00 грн., у відповідності до пункту 4.2. Трудового договору, не була нарахована та не виплачувалась (а.с. 5 - довідка про заробітну плату від 24 лютого 2015 року №20/1/1-2387).

19 лютого 2015 року ОСОБА_6 звільнено з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, згідно з наказом № 59-п від 18.02.2015 року, що підтверджується копією наказу та відповідним записом у трудовій книжці (а.с. 6).

Задовольняючи позов ОСОБА_6 та стягуючи на його користь з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» невиплачену додаткову заробітну плату в розмірі 48850 грн., суд правильно виходив із того, як це вбачається із змісту судового рішення, що відповідач зобов'язаний, в силу вимог статті 21 КЗпП України, виконати укладений з ОСОБА_6 1 жовтня 2014 року Трудовий договір, згідно з умовами якого останньому повинно бути нараховано та виплачено 21 листопада 2014 року додаткова заробітна плата в розмірі 48850, 00 грн. (пункт 4.2.). Суд правильно також виходив із того, що за встановлених обставин невиплати відповідачем належних позивачу сум при звільненні, на його користь, відповідно до вимог статті 117 КЗпП України, підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку, який за період з 20 лютого 2015 року по 20 грудня 2015 року становить 97 700,00 грн.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і вирішуючи цей спір суд правильно застосував норми матеріального права до встановлених судом правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. У апеляційній скарзі не наведено доводів про порушення судом норм матеріального і процесуального права, які дають підстави для скасування чи зміни судового рішення.

Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що вказаний Трудовий договір не є підставою для виплати заробітної плати ОСОБА_6 за умовами виписаними у ньому (пункти 4.1., 4.2. Трудового договору від 1 жовтня 2014 року), оскільки така додаткова заробітна плата не передбачена Положенням про оплату праці працівників і відсутні відповідні накази голови правління банку, як підстава для виплати грошей.

Обов'язок щодо оформлення правових документів пов'язаних з прийняттям на роботу та юридичним оформленням трудового договору, зокрема видання наказів про прийняття на роботу, звільнення, визначення посадових обов'язків працівника та оплати за виконану ним роботу і її розміру, лежить на власнику підприємства, установи, організації або на уповноваженому ним органові, а тому відсутність наказів, на які посилається відповідач заперечуючи позов, не може бути підставою для відмови у законних вимогах позивача про стягнення невиплаченої йому заробітної плати та відшкодування у зв'язку із цим середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Безпідставним є посилання у апеляційній скарзі на недійсність Трудового договору від 1 жовтня 2014 року, нікчемність його як правочину, а тому й безпідставність заявлених ОСОБА_6 вимог про стягнення додаткової заробітної сплати відповідно до цього Трудового договору.

Суд першої інстанції дійшов правильно висновку про те, що немає правових підстав для визнання нікчемним вказаного Трудового договору.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем дійсність вказаного Трудового договору оспорювалася в судовому порядку.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 3 лютого 2016 року у справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 1 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Зазначене підтверджується копією ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 1 квітня 2016 року, яка апеляційним судом приєднана до матеріалів справи.

Безпідставним є посилання у апеляційній скарзі на те, що Національним банком України 3 жовтня 2014 року прийнято Постанову №631/БТ «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії проблемних» (далі - Постанова), а тому незаконно позивачу було встановлено додаткову заробітну плату Трудовим договором від 1 жовтня 2014 року.

Зазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення та ухвалення нового про відмову у позові, оскільки, як це вбачаться із Трудового договору, він укладений раніше ніж прийнято зазначену Постанову Національним банком України і положення цієї постанови на встановлену раніше додаткову заробітну плату ОСОБА_6 не можуть розповсюджуватися.

Крім того, у вказаній Постанові йдеться не про обмеження виплат заробітної плати, а про заборону здійснення виплат бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівництву Банку та виділення коштів на спонсорство, доброчинність та фінансову допомогу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, наданим доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку, а отже оскаржуване рішення суду є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А., - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ С.С. Колос

/підпис/ М.М. Якименко

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук