Рішення № 57150295, 13.04.2016, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2364/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства ( далі ПАТ ) «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.11.2012 між позивачем ПАТ «Дельта Банк», який є правонаступником ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-01530-081112 ( надалі Договір ).

Відповідно до п.1.2 кредитного договору банк відкрив відповідачеві картковий рахунок № 26250907151501 в національній валюті України гривні, випустив та надав відповідачу платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснював обслуговування відповідача на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору, надалі Тарифи та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Відповідно до п.5.2 Договір набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором.

Банк надає Держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії на загальну суму 100000,00 грн. та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 42500,00 грн.. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Кредитні кошти та власні кошти відповідача використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що відповідач придбав у субєктів господарювання, зняття готівки, виконання відповідачем своїх зобовязань перед банком за договором, та вчинення інших операцій передбачених договором.

У відповідності до договору, відповідач зобовязаний щомісяця в строки визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, що виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/ або Овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Також, відповідно до п.3.4 відповідач доручає банку здійснювати з рахунку договірне списання грошових коштів.

Відповідач, станом на 27.06.2014 не виконує належним чином зобовязання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість на загальну суму 49750,00 грн.

В зв'язку з цим просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № 003-01530-081112 від 08.11.2012 в розмірі 49750,00 грн..

Представник позивача в судове засідання не зявився, направивши суду заяву в якій просить розглянути справу в його відсутність. Позов підтримує повному обсязі і просить його задовольнити. Проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов не визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив:

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії кредитного договору № 003-01530-081112 від 08.11.2012, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (а.с.3,4) банк відкрив останньому картковий рахунок №26250907151501 в національній валюті України гривні, випустив та надав їй платіжну картку та ПІН-код до неї.

Отримавши грошові кошти по кредитному договору ОСОБА_1 порушив свої договірні зобовязання і заборгованість по кредиту вчасно не погашав.

Як вбачається з розрахунку суми боргу (а.с.11), станом на 27.06.2014 платежі в рахунок погашення боргу внесені частково, заборгованість по кредитному договору № 003-01530-081112 від 08.11.2012 складає 49750,00 грн., яка складається :

- тіло кредиту 30500,00 грн.;

- прострочене тіло кредиту 12500,00 грн.;

- заборгованість за комісіями 6750,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що з ОСОБА_1, як позичальника, підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 003-01530-081112 від 08.11.2012 в розмірі 49750,00 грн..

Відповідно до вимог ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" 02.03. 2015 року Правління ОСОБА_2 банку України прийняло постанову №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних". В зв'язку з чим, 2.09.2015, за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 України, ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта банк».

Аналіз правових норм, якими врегульовані питання виконання зобовязань за кредитним договором та ліквідації банку, не дає підстав вважати, що по кредитному договору, за якими існує заборгованість у клієнта (відповідача) перед банком (позивачем) по кредиту, процентах за користування кредитними коштами, припиняється в звязку з прийняттям постанови НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора. Крім того, позивач звернувся до суду із позовом до прийняття постанови НБУ про неплатоспроможність банку, однак провадження в справі було зупинено в зв'язку з перебуванням відповідача в зоні проведення АТО.

Відповідно до вимог ст. 10 ч. 3 (якою визначено принцип змагальності сторін), ст. 61 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.1ст. 212 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 57 ЦПК).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі, що відображено в ст. 11 ЦПК України.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи позицію відповідача, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суддійшов висновку про обґрунтованість позовнихвимогПАТ «Дельта Банк» в заявлених ними межах тапро існування правових підстав дляїх задоволення.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача, з відповідача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 497,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1046 - 1056 ЦК України, ст.ст. 4, 8, 10, 15, 18, 57- 60, 64, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р №26250907151501, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 003-01530-081112 від 08.11.2012 в розмірі 49750,00 ( сорок девять тисяч сімсот пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р № НОМЕР_2, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 497,50 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя