Постанова № 5715014, 14.09.2009, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

№2-а-3258/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі :

головуючої-судді Чапланової О.М.

при секретарі Кононенко Л.І.

за участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі про поновлення строку звернення, зобовязання здійснити нарахування підвищення до пенсії як «дитині війни» за 2006-2007 роки, -

В С Т А Н О В И В :

20.10.2008 р. позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Обласного Управління Пенсійного фонду України в м. Донецьку про поновлення строку звернення, зобовязання здійснити нарахування недоплаченої як «дитині війни» щомісячної соціальної допомоги за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.

19.08.2009 р. Донецькій окружний адміністративний суд, на виконання вимог ЗУ „Про внесення змін до ст. 18 КАСУ щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам” від 25.12.2008 р., який набув чинності 14.01.2009 р., передав адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Торезького міського суду.

Звернувшись до суду із вказаним позовом позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». Згідно із ст. 6 вказаного Закону з 1.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006,2007 роках така допомога йому не виплачувалася. ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» (ст.ст.77,110), ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» (ст.71 п.12) зупинена дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Однак, рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України вказані положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» Рішення Конституційного Суду України в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень вказаних законів, які визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обовязковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим. Згідно із ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи Державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законом України. При прийняті цих законів, внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Вважає, що невиплата йому соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції України, тощо. Сума недоплаченої соціальної допомоги за 2006-2007 роки складає 2733грн.30коп.

Його законні права було обмежено прийняттям окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, законів, про належні виплати йому повідомлено не було. Про факт порушення його прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у звязку із ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 р.

Просить поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року. Зобовязати Головне УПФУ в м.Донецьку нарахувати на його користь недоплачену допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733грн.30коп.

Ухвалою від 20.08.2009 р. відповідача - Обласне Управління Пенсійного Фонду України в м. Донецьку замінено належним відповідачем - Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі.

В судовому засіданні позивач пояснив, що позовні вимоги, викладені у позовній заяві, він підтримує у повному обсязі, додаткових пояснень у нього немає.

Відповідач УПФУ в м. Торезі Донецької області, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив. Надав суду письмову заяву згідно якої не визнає заявлені позивачем позовні вимоги, наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності, просить розглянути справу у відсутності представника.

Матеріалів справи достатньо для розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку як отримувач пенсії, має статус „Дитини війни” (а.с. 5,7). Протягом 2006-2007 років передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення пенсії на 30 % йому УПФУ в м. Торезі не здійснювалося та підвищена пенсія не виплачувалася.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Розділу ІV Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону (в редакції чиній до 31.12.2007 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно п. 17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (в редакції чинній з 01.01.2006 року року по 21.03.2006 року року), з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.

Згідно ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (в редакції чинній з 01.01.2006 року року по 21.03.2006 року року), установено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (в редакції чинній з 22.03.2006 року року), встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.

Згідно ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.

Згідно п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 ст. 1 цього ж Закону, до осіб, які втратили працездатність, відносяться … непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, до числа основних державних соціальних гарантій включаються …мінімальний розмір пенсії за віком… Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. № 489-5, був встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, : з 1 січня 380 грн., з 1 квітня 387 грн., з 1 жовтня 395 грн.

Зазначена стаття була змінена ЗУ від 15.03.2007 р. № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 р., якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений: з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня 406 гривень, з 1 жовтня 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 ЗУ ?ро загальнообовязкове державне пенсійне страхуванняі” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно: 410 грн. 06 коп., 415 грн.11 коп.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2006 року по 21.03.2006 року включно, суд виходить з того, що дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в зазначений період була зупинена чинною на той час редакцією п. 17 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”, і відповідно бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищеної пенсії в зазначений період є правомірною, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 22.03.2006 року по 31.12.2006 року включно, суд виходить з того, що чинною на той час редакцією ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” введення в дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фактично відстрочено на невизначений термін в межах 2006 року. Протягом 2006 року нормативно правові акти, які б запровадили пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не приймалися. За наведених обставин, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищеної пенсії в зазначений період є правомірною, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року включно, суд виходить з того, що дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в зазначений період була зупинена чинною на той час редакцією п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, і відповідно бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищеної пенсії в зазначений період є правомірною, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, суд виходить з того, що в зазначений період було чинним закріплене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” право позивача як “дитини війни” на підвищення його пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно відповідачем взагалі не здійснювалися нарахування та виплата підвищення пенсії.

Суд не приймає аргумент відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань. Щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» вказано, що така відмова є свавільною та незаконною. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні, та положення ч.1ст.58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи: реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань, судами не повинні прийматися до уваги.

За наведених обставин, бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат позивачу підвищення пенсії у період з 20.10.2007 року по 31.12.2007 року включно є протиправною і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Визначаючи розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії, суд виходить з наступних розрахунків:

за 12 днів жовтня 2007 року 415,11 коп. х 30% : 31 день х 12 днів = 48,21 грн.;

за листопад 2007 року 415,11 грн. х 30% = 124,53 грн.;

за грудень 2007 року 415,11 грн. х 30% = 124,53 грн.

усього 297,27 гривень.

Необхідно зобовязати відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача недоплаченого, як „дитині війни” підвищення пенсії за період з 20.10.2007 р. по 31.12.2007 р. включно в сумі 297 грн.27 коп.

Бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат позивачу підвищення пенсії у період з 09.07.2007 року по 19.10.2007 року включно також є протиправною, разом з тим:

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим кодексом.

Позивачем позов здано до поштової установи для пересилання в суд 20.10.2008 року (а.с. 4), тобто позов до суду подано в строк, що перевищує один рік після оскаржуваного періоду. Рішення Конституційного Суду України №6-рп було прийнято 09.07.2007 р. та оприлюднено у передбаченому законодавством порядку (надруковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 р. №52). Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячної пенсії. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду. Закони, інші номативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.

Стаття 46 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачає, що нараховані суми пенсії, не отрмані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Однак, всі нараховані суми пенсії позивач отримував своєчасно, принаймні, спору з цього приводу він в своїх вимогах не ставить.

За наведених обставин, позовну заяву про захист порушеного права в цій частині позивачем до адміністративного суду подано з порушенням встановленого строку позовної давності, суд не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З Державного Бюджету на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати з оплати судового збору.

Керуючись: Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6, ст. 1 Розділу ІV Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, п. 17 ст. 77, ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 62, п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, ч. 4 ст. 1, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про поновлення строку звернення, зобовязання здійснити нарахування підвищення до пенсії як «дитині війни» за 2006-2007 роки задовольнити частково.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (86600, Донецька обл., м. Торез, б-р Ілліча, б. 8, ЄДРПОУ 20395437) здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 іпн НОМЕР_1, нарахування та виплату, як «дитині війни», підвищення до пенсії за період з 20.10.2007 року по 31.12.2007 року включно в розмірі 297 грн.27 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити

Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 вересня 2009 року.

Постанова буде виготовлена в повному обсязі 16 вересня 2009 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуюча-суддя О.М. Чапланова