Ухвала суду № 57149402, 07.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2157/16 Головуючий 1 інст. Діденко С.А.

Справа № 640/15884/14-ц Доповідач - Івах А.П.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Івах А.П.,

суддів Пономаренко Ю.А., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі Каплаух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року позивач ПАТ «Банк «Таврика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 31 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір №56/07-ВФЛ, за умовами якого останньому було надано відкличну не поновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 22000,0 євро строком з 31.10.2007р. по 31.10.2012 р. на споживчі потреби під 14,5 відсотків річних від суми наданого кредиту.

Вподальшому Договором №1 від 25.09.2008р., договором №2 від 29.12.2010р, договором №3 від 30.10.2012р. до кредитного договору№56/07-ВФЛ від 31.10.2007р були внесені зміни щодо строків повернення кредиту, збільшення ставки кредиту, зміни валюти кредиту з євро на гривню.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобовязаннь за вказаним договором станом на 19.01.2015р. утворилася заборгованість у сумі 236131,35грн., яка складається з:

-111281,51грн. строкова заборгованість за кредитом;

-70500,00грн. прострочена заборгованість за кредитом;

-0,0грн. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом;

-41614,40 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом;

-8185,48грн. заборгованість по сплаті пені по простроченому кредиту;

-4549,96грн. заборгованість по сплаті пені по простроченим процентам

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» заборгованість за кредитним договором №56/07-ВФЛ від 31.10.2007р.у розмірі 126131,35грв. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ БАНК «Таврика» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Розглядом справи встановлено, що відповідно до кредитного договору №56/07-ВФЛ від 31 жовтня 2007 року ПАТ «Банком «Таврика» ОСОБА_1 було надано відкличну не поновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 22000,0 євро строком з 31.10.2007р. по 31.10.2012р. на споживчі потреби під 14,5 відсотків річних від суми наданого кредиту.

25 вересня 2008 року між сторонами укладено договір №1, 29 грудня 2010 року договір №2, 30 жовтня 2012 року договір №3.

Усі договори укладені між сторонами про внесення змін до кредитного договору №56/07 ВФЛ від 31 жовтня 2007 року щодо строків повернення кредиту, збільшення ставки кредиту та зміни валюти кредиту з євро на гривню.

Задовольняючи позовні вимог ПАТ Банк «Таврика», суд першої інстанції виходив із того, що при укладенні кредитного договору та внесенні змін до нього між сторонами були погодженні всі умови, відповідач надав свою згоду, що підтверджується його підписами у відповідних договорах.

На підставі договору №2 про внесення змін до основного кредитного договору та внесенні змін до нього між сторонами були погодженні всі умови, відповідач надав свою згоду, що підтверджується його підписами у відповідних договорах.

На підставі договору №2 про внесення змін до основного кредитного договору від 31 жовтня 2007 року відповідачу було надано розрахунок орієнтовної сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, за яким відповідач мав можливість передбачити усі можливі витрати повязані з отриманням кредиту.

Крім того, йому було надано розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставкиза змінами до кредитного договору №56/07-ВФЛ від 31.10.2007р згідно до умов Договору №1 від 25.09.2008р та договору №3 від 30.10.2012р , відповідно до яких відбулися зміни умов кредитування..

Суд прийняв до уваги, що на 19 січня 2015 року заборгованість, що виникла в ОСОБА_1 по кредитному договору, складала 23613 грн. 35 коп., а саме:

-111281,51грн. строкова заборгованість за кредитом;

-70500,00грн. прострочена заборгованість за кредитом;

-0,0грн. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом;

-41614,40 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом;

-8185,48грн. заборгованість по сплаті пені по простроченому кредиту;

-4549,96грн. заборгованість по сплаті пені по простроченим процентам. А в ході розгляду справи відповідач в погашення заборгованості за кредитним договором перерахував на користь позивача 110000 грн., з урахуванням чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню в розмірі заборгованості, за винятком сум сплачених відповідачем під час судового розгляду справи у розмірі 110000 грн., а саме 236131,35 грн. -110000 грн. = 126131,35грн.

Судова колегія з висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі, та вважає, що суд повно встановив фактичні обставини справи на основі обєктивної оцінки наявних у справі доказів, правильно визначився з правовою природою правовідносин, що виникли між сторонами, і законом, що їх регулює.

За положеннями ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, ухвалив рішення таке, що відповідає положенням ст. ст. 213, 214 ЦПК України, на виконання вимог ч. 3 ст. 215 ЦПК України привів мотиви, з яких вважав встановленою наявність фактів, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, дав критичну оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що сам кредитний договір із змінами до нього були ним укладені на невигідних умовах і що в діях банку він вбачає нечесну підприємницьку діяльність, правильно застосував нормативно-правові акти, зазначені в рішенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, судова колегія підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді -