Ухвала суду № 57149345, 31.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 610/1303/16-к Головуючий суддя І інстанції Усенко

Провадження № 11-сс/790/420/16 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючогосудді - Чопенко Я.В.,

суддів - Зубкова Л.Я. та Цілюрика В.П.,

при секретарі - Безчасній О.Л.,

за участю прокурора - Миргородського Є.С.,

апелянтів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, представника власників ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за ОСОБА_1Г, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22 березня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора, накладено арешт на майно у вигляді речей і документів, які вилучені під час проведення обшуку 18.03.2016 року за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1; за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 та за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3.

Як зазначено в ухвалі, до Балаклійського РВ ГУ МВС України в Харківській області 19.11.2014 року з заявою про вчинений злочин звернулась ОСОБА_6, яка повідомила про те, що невстановлені працівники організації підрядчика, який виконував роботи по ремонту автомобільних доріг в м. Балаклія Харківської області, діючи за попередньою змовою з невстановленими посадовими особами місцевого самоврядування привласнили бюджетні кошти, які виділялись на проведення вказаних ремонтних робіт.

В той же день відомості про вказаний злочин внесені до ЄРДР за № 12014220190001729 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Також, 27.02.2015 року до Балаклійського РВ ГУ МВС України в Харківській області з Управління СБ України в Харківській області надійшли матеріали щодо порушення чинного законодавства службовими особами ТОВ «Науково-виробниче обєднання «Східбуд», а саме про те, що впродовж 2013-2014 років невстановлена службова особа працівник вказаного товариства, яке зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні робіт з ремонту автомобільної дороги місцевого значення, яка проходить по вул.. Леніна в м. Балаклія, допустила розтрату виділених на це бюджетних грошових коштів, чим спричинила державі матеріальний збиток.

В той же день відомості про вказаний злочин внесені до ЄРДР за № 12015220190000305 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

19.02.2016 року матеріали кримінальних проваджень були обєднані в одне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за № 12014220190001729.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя послався на те, що 19 березня 2016 року органом досудового розслідування речі і документи, вказані в клопотанні прокурора (а.с. 1-5) були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014220190001729 слідчий суддя прийшов до висновку, що вбачається наявність усіх належних правових підстав для накладення арешту на вказані речі, оскільки вбачаються підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а незастосування арешту може призвести до їх втрати, що може перешкодити досягненню завдань кримінального провадження.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.

ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту та зобовязати слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 повернути йому незаконно вилучене під час обшуку належне майно, на яке необгрунтовано накладено арешт.

ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту та зобовязати слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 повернути йому вилучене під час обшуку майно: особисті блокноти, заяву на відправлення коштів, податкові накладні та рахунки, графічні зображення та фото будинку, копію акту.

ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту та зобовязати слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 повернути йому та його дружині ОСОБА_8 незаконно вилучене під час обшуку майно, на яке необгрунтовано накладено арешт.

Апеляційні скарги обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апелянтів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх представника ОСОБА_4, які підтримали апеляційні скарги та наполягали на їх задоволенні, прокурора, що заперечував проти апеляцій, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з клопотання слідчого про арешт майна, вилучене майно вдіповідає критеріям, зазначеним у ст. 167 КПК України, також вилучені предмети мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження , в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші , цінності та інші речі , набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами. Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ст.170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст. 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування , виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тому відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не позбавляє прокурора та слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, про що йдеться в ст. 170 КПК України.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.

Посилання апелянтів на порушення слідчим суддею ст.ст.98,167,170,171,173 КПК України таким чином спростовуються судовими матеріалами.

Апелянтами при викладенні доводів апеляції не враховано зміни до ст.170 КПК України що вступили в силу 29.02.2016 року та те, що слідчий суддя при винесенні ухвали від 22 березня 2016 року щодо накладення арешту на майно керувався новою редакцією статті.

За таких обставин посилання на узагальнення ВССУ судової практики від 7.02.2014 року що стосується застосування норм КПК України до внесення згаданих змін необгрунтоване.

Судова колегія акцентує увагу апелянтів, що вони в апеляційних скаргах просили наступне.

- ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту та зобовязати слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 повернути йому незаконно вилучене під час обшуку належне майно, на яке необгрунтовано накладено арешт.

- ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту та зобовязати слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 повернути йому вилучене під час обшуку майно: особисті блокноти, заяву на відправлення коштів, податкові накладні та рахунки, графічні зображення та фото будинку, копію акту.

- ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту та зобовязати слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 повернути йому та його дружині ОСОБА_8 незаконно вилучене під час обшуку майно, на яке необгрунтовано накладено арешт.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 403 КПК України лише до початку апеляційного розгляду, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. Даним правом апелянти не скористалися.

Більш того, в апеляційних скаргах ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зазначають, що зі змісту ухвали суду про накладення арешту на вилучене майно не зрозуміло, яке саме відношення до кримінального провадження мають фізичні особи ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 та інші, юридичні особи ТОВ «НВО «Східбуд», ТОВ НДПІ «Східбудпроект», ТОВ «Уніка-буд», ПП «Укрросконтрактбуд», ПП «Донремсервіс» тощо, на вилучене майно яких накладений арешт ухвалою від 22.03.2016 року.

Між тим, дане твердження свідчить про те, що не все майно та документи, на які накладено арешт по місцям проживання апелянтів належить їм особисто.

Таким чином з апеляційних скарг не можливо ідентифікувати належність всього арештованого майна та документів саме особам, які подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1, зокрема, ставив питання про повернення арештованого майна, що належить його дружині і в присутності своєї дружини надав судовій колегії документи, що підтверджують право власності на арештоване майно дружини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_8М, було розяснено, що відповідно до чинного КПК питання про скасування арешту майна має право ставити його законний власник яким є дружина ОСОБА_1, що не подавала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді.

В судовому засіданні ОСОБА_5 надав на огляд судовій колегії докумнти, що посвідчують право власності на компютерну техніку, що була вилучена у нього під час обшуку за місцем мешкання.

Однак, наявність права власності не спростовує обгрунтованість клопотання про накладення арешту та вірність висновків слідчого судді щодо накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку.

Більш того, відповідно до матеріалів судової справи (а.с. 25-28), слідчим 19 березня 2016 року було винесено постанову про визнання майна, вилученого під час обшуків, речовими доказами по кримінальному провадженню.

Судова колегія зазначає, що так як апелянти стверджують, що не все майно, вилучене під час обшуку, їх належить, то відповідно до чинного законодавства ставити питання про скасування арешту на майно наділені його власники, які вправі скористатись цією можливістю самостійно.

Посилання на незаконність ухвали слідчого судді від 17.03.2016 року щодо надання дозволу на проведення обшуку, судова колегія вважає безпідставним, оскільки жоден з учасників процесу в апеляційному порядку її не оскаржував і вона не є предметом апеляційного оскарження.

Посилання апелянтів на те, що слідчий суддя у вступній частині ухвали вказав про надходження клопотання слідчого, а в мотивувальній клопотання прокурора, заслуговує на увагу, однак дане протиріччя, не спростовує вірність висновків слідчого судді і як описка (технічна помилка) може бути вирішена в порядку, передбаченому ст. 379 КПК України.

Посилання апелянтів, що матеріали клопотання не містять даних про повноваження прокурора Фурманова Є.В., який погоджував клопотання слідочого про накладення арешту, спростовується а.с. 6, де у витягу з кримінального провадження № 12014220190001729 в групі прокурорів зазначений ОСОБА_13

З тексту апеляційних скарг вбачається, що апелянти вважають певні дії слідчого неправомірними, однак порядок оскарження дій слідчого регламентований ст. 303 КПК України і правом на оскарження цих дій вони можеть скористатися окремо.

Що стосується доводів апеляцій щодо того, що вилучені документи та майно, на яке накладено арешт не мають відношення до даного кримінального провадження, то судова колегія зазначає, що всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційних скарг, не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22 березня 2016 року щодо накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку 18.03.2016 року по адресам: АДРЕСА_1; АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 по кримінальному провадженню № 12014220190001729 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: