Постанова № 57146359, 12.01.2016, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4405/15-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.01.2016 Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бутенко М. В

при секретарі Крилової К.В.,

за участю

представника відповідача І.В.Туманової

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 6 в приміщенні суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову компенсацію при настанні смерті згідно ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову компенсацію при настанні смерті згідно ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_3, був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалід IІ групи захворювання яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням учасника ВВВ, інваліда II групи НОМЕР_1 від 22 серпня 1999 pоку та посвідченням учасника ліквідації ЧАЕС НОМЕР_2від 18 листопада 1992 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на отримання одноразової компенсації як сім'я, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Одноразова компенсація виплачується у розмірі 60 мінімальних заробітних плат

21 квітня 2015 року вона звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у м. Кривий Ріг ради з заявою, де просила виплатити їй одноразову компенсацію, у зв'язку зі смертю чоловіка у розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Але 30.04.2015 року вона отримала лист про відмову у виплаті компенсації, а також її було повідомлено, що розміри вищевказаної компенсації сім'ям за втрату годувальника визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 Nq649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до вищевказаної постанови розмір одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, становить - 7586 гривень. Вказана сума їй була виплачена відповідачем. З отриманої довідки наданої відповідачем вона дізналася, що її права порушено, що одноразова компенсація їй була виплачена в меншому розмірі, чим передбачено законодавством. Відповідач відмовився нарахувати та виплачувати їй компенсацію, у зв'язку зі смертю її чоловіка у розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Тому вона звернулася до суду та просила суд зобов'язати відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у м. Кривий Ріг ради здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації, у зв'язку зі смертю чоловіка у розмірі 60 мінімальних заробітних плат з урахуванням отриманих сум, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Центрально-Міської районної у м. Кривий Ріг ради борг за не отриману одноразову компенсацію, у зв'язку зі смертю чоловіка, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 65 494, 00 гривень. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що одноразова компенсація позивачці у розмірі 7586 гривень була виплачена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деякими категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 7586 гривень, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розмір соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету. Тому в задоволенні позовних вимог позивачці просила відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_3, був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалід IІ групи захворювання яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням учасника ВВВ, інваліда II групи НОМЕР_1 від 22 серпня 1999 pоку та посвідченням учасника ліквідації ЧАЕС НОМЕР_2від 18 листопада 1992 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть .

21 квітня 2015 року позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Центрально-Міської районної у м. Кривий Ріг ради з заявою, де просила виплатити їй одноразову компенсацію, у зв'язку зі смертю чоловіка у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

30 квітня 2015 року позивачем було отримано листа, в якому було повідомлено, що у виплаті компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат їй відмовлено, а також повідомлено, що розміри вищевказаної компенсації сім'ям за втрату годувальника визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 Nq649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям за втрату годувальника, право на отримання одноразової компенсації мають сім'ї, що втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою виплачується у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюєть з мінімальної заробітної плати, яка склалася на встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

На мамент виникнення обставин, за яких у позивача виникло право на отримання одноразової компенсації (24.11.2014 року), дія ст. 48 Закону України «Про статус, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не обмежена та підлягає застосуванню.

Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік», встановлено, що у 2014 році норми і положення ст. 39,50,51,52,54 Закону України «Про статус, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду на 2014 рік.

Проте дія ст. 48 Закону України «Про статус, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинена чи змінена не була.

Таким чином, в 2014 році відповідач повинен був виплатити позивачу одноразову компенсацію сім'ям, які втратили годувальника в розмірі встановленому ст.. 48 Закону України «Про статус, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Посилання представника відповідача на приписи постанови Кабінету Міністрів від 20.04.2007 року № 649, якою встановлено розміри компенсацій за шкоду заподіяну здоров'ю, в абсолютних сумах, суд вважає помилковим. За конституційними нормами, виходячи із загальних засад пріоритетності законів на іншими підзаконними нормативними актами, при визначені у 2013 році розміру виплат одноразової компенсації підлягають положення ст.. 48 Закону України «Про статус, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу одноразову компенсацію у розмірі 60 мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично здійснених виплат.

Керуючись ст. ст. 11,71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову компенсацію при настанні смерті згідно ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради здіснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 одноразову компенсацію, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично здійснених виплат, на момент виплати - квітень 2015 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: М. В. Бутенко