Ухвала суду № 57145266, 10.03.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10.03.2016 Єдиний унікальний номер 205/8171/15-ц

УХВАЛА

10 березня 2016 рокум. Дніпропетровськсправа №205/8171/15-ц 2/205/189/16

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.11.2015р. з метою забезпечення позову накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Звертаючись із позовом про визнання договору позики недійсним, ОСОБА_3 просив суд також скасувати ухвалу про забезпечення позову від 19.11.2015р., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 не є власником квартири, на яку накладено арешт.

ОСОБА_3 та його представники у судовому засіданні 10.03.2016р. заявлене клопотання підтримали.

ОСОБА_1 проти скасування заходів забезпечення позову заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є єдиним власником відповідної квартири.

ОСОБА_2 у судове засідання 10.03.2016р. не зявився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Як вбачається з матеріалів справи, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить запис від 07.02.2014р. про право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2014р.

Водночас, вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21.05.2015р. у справі №202/11957/14-к визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Даним вироком встановлено, зокрема, що квартира за адресою АДРЕСА_1, була відчужена на користь ОСОБА_5 без відома її власника ОСОБА_3 на підставі підроблених документів.

Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.03.2015р. у справі №202/837/15-к, який набрав законної сили 15.04.2015р., ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України. Даним вироком, зокрема, встановлено, що ОСОБА_5 07.02.2014р. відчужила квартиру за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, знаючи, що дана квартира була придбана нею на підставі підроблених документів.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, враховуючи існування вироків суду, якими встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_1, вибула із власності ОСОБА_3 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд вважає передчасним накладення арешту на таку квартиру у забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, оскільки ОСОБА_3 не є стороною такого договору, а відтак накладений арешт на квартиру може привести до порушення його прав.

Керуючись ст.ст. 154, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року, та зняти арешт з квартири за адресою АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_6