Вирок № 57144974, 12.04.2016, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1595/16-к

№ провадження 1-кп/208/300/16

ВИРОК

Іменем України

12 квітня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Стребіж Н.М.;

при секретарі Трусовій А.І.

за участю: прокурора Струкова Є.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040000000212 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Дніпродзержинської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

з угодою про визнання винуватості, укладеною 07.04.2016 року між обвинуваченим

ОСОБА_1 та прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Дніпрпеотровської області ОСОБА_3

суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, призначений відповідно до наказу начальника Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України № 234-о від 15.03.2012 року на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу спеціальних та особливо важливих перевірок управління податкового контролю Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України.

Отже ОСОБА_1, являючись службовою особою працівником правоохоронного органу, у своїй діяльності зобовязаний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства та посадової інструкції, згідно якої головний державний податковий ревізор-інспектор здійснює проведення документальних перевірок юридичних осіб, виявлення в ході перевірок схем і механізмів, використаних з метою штучного збільшення валових витрат, податкового кредиту з ПДВ, навмисного утворення збитковості або малоприбутковості субєктами господарювання, заниження доходу/податкових зобовязань з ПДВ платниками податків, оформлення результатів перевірок, підготовка та направлення податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до платників податків за наслідками проведення перевірок, забезпечення надходжень до бюджету донарахованих сум податкових зобовязань за результатами контрольно-перевірочної роботи, забезпечення проведення планових документальних перевірок платників податків у терміни, визначені планом графіком перевірок.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією і законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, інше. За невиконнання або неналежне виконання своїх обовязків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, суми бюджетного відшкодування та\або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Стаття 86 Податкового кодексу України визначає, що результатти перевірок оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.10 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобовязань платника податків.

Згідно вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки і у розмірах, встановлених ПК України.

У відповідності до п.п. 1) п. 180.1 ст. 180 ПК України, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється як платник податку на додану вартість, згідно з вимогами п.п. б) п. 185.1 ст. 185 ПК України, обєктом оподаткування є операції постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.п. 186.2.2. п. 186.2 ст. 186 ПК України, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна за місцезнаходженням нерухомого майна.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачанняпослуг платником податку.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Таким чином, нехтуючи вищезазначеними нормами діючого законодавства, а також невелюючи основні засади державної податкової служби в Україні, являючись представником державного органу виконавчої влади та відповідно до своїх функціональних обовязків наділеним компетенцією на здійснення контролю за дотриманням субєктами підприємницької діяльності юридичними особами податкового законодавства, проведення документальних перевірок, правильності обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків, зборів, інших обовязкових платежів, установлених законодавством, радник податкової служби ІІІ рангу ОСОБА_1 допустив при виконанні своїх службових обовязків порушення вимог законодавства у сфері оподаткування за наступних обставин.

В 2013 році на обліку у Дніпродзержинській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» (далі ОКП «ДБТІ»), до основних видів діяльності якого входила, згідно коду КВЕД 71.12 діяльність у сфері інжинірінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Відповідно до плану-графіку проведння планових виїзних перевірок

субєктів господарювання, на виконання наказуначальника Дніпродзержинської ОДПІ № 706 від 08.05.2013 року на підставі направлення на перевірку № 357 від 23.05.2013 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних та особливо важливих перевірок управління податкового контролю Дніпродзержинської ОДПІ радником податкової служби ІІІ рангу ОСОБА_1 у період з 23.05.2013 року по 19.06.2013 року проведено перевірку ОКП «ДБТІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавтсва за період діяльності з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

В ході вказаної перевірки ОСОБА_1 встановлено нереальність господарських операцій між ОКП «ДБТІ» та підприємствами контрагентами ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Трансінвест-груп», ТОВ «Просвєт» та ПП «Електро-лайф», чим завищено податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними субєктами господарювання.

Крім того, ОСОБА_1 було достовірно встановлено, згідно інформації наведеної у додатку № 1.10 до акту перевірки від 20.06.2013 року № 3593/21/22.57/03341782, що ОКП «ДБТІ» протягом перевіряємого періоду отримало від ПАТ «Дніпровський меткомбінат» на розрахунковий рахунок грошові кошти у сумі 19460,60 грн. за послуги проведення технічної інвентаризації. Станом на 31.12.2010 року на підприємстві рахувалася кредиторська заборгованість у сумі 564,7 тис. грн., яка відображена на бухгалтерському рахунку ОКП «ДБТІ» № 361. Станом на 31.12.2012 року на підприємстві рахувалася дебиторська заборгованість у сумі 65,2 тис. грн., яка відобраджена на бухгалтерському рахунку ОКП «ДБТІ» № 361.

Згідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями): «ОСОБА_2 виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; 2) дата відвантаження товарів, а дата послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Крім того, під час перевірки ОСОБА_1 перевірено документи, що підтверджують валовий дохід ОКП «ДБТІ», при цьому суцільним порядком перевірено податкові накладні,акти виконаних робіт та касові документи, що підтверджується додатком № 4 до акту перевірки від 20.06.2013 року № 3593/21/22.5-7/03341782 «узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ОКП «ДБТІ».

Таким чином, перевіркою було достовірнос встанолено та підтверджено факт виникнення у ОКП «ДБТІ» податкових зобов'язань від контрагента ПАТ «Дніпровський меткомбінат».

Однак, не зважаючи на фактично встановлені обьставини, за результатами проведеної перевірки 20.06.2013 року, знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, 9, інспектор податкової служби ІІІ рангу ОСОБА_1, перебуваючи на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу спеціальних та особливо важливих перевірок управління податкового контролю Дніпродзержинської ОДПІ, за результатами здійсненої планової виїзної документальної перевірки ОКП «ДБТІ» за період діяльності з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року з питань дотримання вимог податкового законодавства склав акт від 20.06.2013 року № 3593/21/22.5-7/03341782, відповідно до якого встановив, що підприємство в порушення вимог п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в період з жовтня 2010 року по липень 2012 року завищило податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 1 803 061 грн. по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Трансінвест-груп», ТОВ «Просвєт» та ПП «Електро-лайф», а зазначене порушення Податкового кодексу України надало можливість посадовим особам ОКП «ДБТІ» неправомірно зменшити (занизити) податкові зобовязання з ПДВ на суму 1 803 061 грн. в період з жовтня 2010 року по липень 2012 року.

Проте, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на зловживання своїм службовим становищем та діючи умисно в інтересах третіх осіб ОКП «ДБТІ», з метою не донарахування підприємству податку на додану вартість грубо порушуючи п. 86.10 ст. 86, п. 187.1 ст. 187 Податкового коденксу України, ОСОБА_1 зазначив в акті документальної перевірки хибне твердження про нібито завищення посадовими особами ОКП «ДБТІ» самостійно визначених податкових зобовязань з ПДВ на суму 1 629 958 грн. по взаємовідносинам з публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» в період з жовтня 2010 року по липень 2012 року, дійшовши висновку про необхідність донарахування ОКП «ДБТІ» податку на додану вартість лише на суму 173 103 грн.

В подальшому, на підставі наданих ОСОБА_1 матеріалів перевірки, заступником начальника Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби України ОСОБА_4 прийнято рішення про вихзначення грошових зобовязань винесено та вручено ОКП «ДБТІ» податкове повідомлення-рішення № 00014002205 від 20.06.2013 року, чим встановлено відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 691/36 від 27.07.2015 року незаконні підстави для зменшення (заниження) податкового зобовязання вищевказаного підприємства за період з 2010 року по 2012 рік на суму 1 629 958 грн., спричинивши не донарахування податку на додану вартість на вказану суму до бюджету України.

Отже, злочинні дії ОСОБА_1 призвели до порушення п.п. 19-1.1.33 п. 19.1-1 ст. 19-1. п.п. 54.3.2, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України в редакції, що діяла станом на 03.02.2013 року, спричинивши тим самим тяжкі наслідки, які виразилися у ненадходження до Державного бюджету України грошових зобовязань платника податку на суму 1 629 958 грн., що у двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 07.04.2011 року), а саме у зловживанні службовим, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

07 квітня 2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Дніпропетровської області юристом 1 класу ОСОБА_3, якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42016040000000212 та притягнутим в якості обвинуваченого у цьому провадженні ОСОБА_1, за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, розташованої за адресою: місто Дніпродзержинськ, вул. Губи, буд. 2, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно змісту укладеної, та підписаної сторонами угоди:

Обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

За умовами угоди, обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язується співпрацювати з правоохоронними органами, а саме:

а) беззастережно визнати в повному обсязі в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення;

б) виконувати обовязки щодо співпраці у відкритті кримінального правопорушення, вчиненого службовими особами Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

в) сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження в суді.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, враховуючи, те що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро покаявся, характеризується позитивно, активно сприяв розкриттю злочину, наявність у ОСОБА_1 захворювання, що відноситься до третьої групи інвалідності, на його утриманні перебуває мати інвалід другої групи пенсійного віку, вчинив правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, сторони погоджуються на призначення покарання ч. 2 ст. 364 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної фіскальної служби на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Ні підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обовязків, передбачених пунктами 2-3 частини 1 статті 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Крім того, із змісту угоди також вбачається, що при укладанні угоди обвинуваченому ОСОБА_1 були роз'яснені наслідки укладання та затвердження угоди для сторін, відповідно до ст. 473 КПК України, а саме:

- обмеження права на оскарження вироку, підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода, в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України.

- відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заяву клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів, ОСОБА_1 роз'яснено і є йому зрозумілими.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що між ним та прокурором була укладена угода про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначення йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної фіскальної служби на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Ні підставі статті 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обовязків, передбачених пунктами 2-3 частини 1 статті 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Ця угода, суть якої йому зрозуміла, була укладена ним добровільно і усвідомлено, і у нього було достатньо часу, щоб ознайомитися зі змістом угоди про визнання винуватості.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що він дійсно визнає себе винним в тому, що працюючи на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу спеціальних та особливо важливих перевірок управління податкового контролю Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області, та являючись службовою особою, не зважаючи на фактично встановлені обставини, 20.06.2013 року, знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні Дніпродзержинської ОДПІ за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, 9, за результатами здійсненої планової виїзної документальної перевірки ОКП «ДБТІ» за період діяльності з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року з питань дотримання вимог податкового законодавства склав акт від 20.06.2013 року № 3593/21/22.5-7/03341782, відповідно до якого встановив, що підприємство в порушення вимог п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в період з жовтня 2010 року по липень 2012 року завищило податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 1 803 061 грн. по взаємовідносинам з підприємствами ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Трансінвест-груп», ТОВ «Просвєт» та ПП «Електро-лайф», а зазначене порушення Податкового кодексу України надало можливість посадовим особам ОКП «ДБТІ» неправомірно зменшити (занизити) податкові зобовязання з ПДВ на суму 1 803 061 грн. в період з жовтня 2010 року по липень 2012 року.

Проте, порушуючи п. 86.10 ст. 86, п. 187.1 ст. 187 Податкового коденксу України, він зазначив в акті документальної перевірки хибне твердження про нібито завищення посадовими особами ОКП «ДБТІ» самостійно визначених податкових зобовязань з ПДВ на суму 1 629 958 грн. по взаємовідносинам з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» в період з жовтня 2010 року по липень 2012 року, та дійшов висновку про необхідність донарахування ОКП «ДБТІ» податку на додану вартість лише на суму 173 103 грн.

З пояснень обвинуваченого ОСОБА_1, даних суду також вбачається, що визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби якщо воно спричинило тяжкі наслідки, є добровільно і будучи обізнаний з вимогами ст.ст. 473, п. 1 ч.1 ст. 394, п. 1 ч. 3 ст. 424, абз. 1 та 4 п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 474 КПК України, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, він 07.04.2016 року, уклав угоду з прокурором про визнання його винуватості, досяг згоди щодо міри покарання, обов'язків та прав, а тому просить суд затвердити укладену між ним і прокурором угоду про визнання ним винуватості у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, суд дійшов до наступного висновку:

- ОСОБА_1 дійсно вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби якщо воно спричинило тяжкі наслідки., яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та є в цьому його вина.

- угода укладена сторонами добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь яких обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

- угода про визнання винуватості, яка укладена 07.04.2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Дніпропетровської області юристом 1 класу ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідає, встановленим кримінальним процесуальним вимогам, є правомірною, та відповідає інтересам суспільства та держави.

Суд також підтверджує, що узгоджена сторонами угоди міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду, укладену 07.04.2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Дніпропетровської області юристом 1 класу ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42016040000000212 та притягнутим в якості обвинуваченого у цьому провадженні ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, розташованої за адресою: місто Дніпродзержинськ, вул. Губи, буд. 5.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 364 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки, з позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної фіскальної служби на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Ні підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 такі обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

На даний вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд який його ухвалив протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачений статтею 394 КПК України.

Суддя Стребіж Н. М.