Постанова № 57144131, 06.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 квітня 2016 р. № 820/1620/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

заявника - Мєхтієва Джавід Бахрам Огли, Сіренко Ю.Ю., Мачульскої М.В.,

відповідача - Кізілова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за поданням Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Приватної фірми "КАШТАН" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася Західна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Приватної фірми «КАШТАН».

В обґрунтування подання заявник зазначив, що представник ПФ «КАШТАН», отримавши копію наказу на проведення перевірки № 209 від 21.03.2016 року та будучи ознайомленим з направленнями на проведення перевірки №107, №108, №109, №110 та №111 від 21.03.2016 року, всупереч вимог діючого податкового законодавства відмовився надавати необхідні для перевірки документи, що, в свою чергу, призвело до порушень вимог п.п.94.2 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник податкового органу вимоги та доводи подання підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення подання заперечував зазначивши ті обставини, що у податкового органу відсутні правові підстави для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги Західної ОДПІ м. Харкова не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи, ПФ «КАШТАН» пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Західній об`єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області.

Перевіряючи правомірність дій податкового органу щодо винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Системно проаналізувавши положення ПК України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Кодексу, згідно з яким контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, Західна ОДПІ, з огляду на отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, керівником Західної ОДПІ було винесено наказ №209 від 21.03.2016 року про проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН».

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом Західної ОДПІ, як податкового органу.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

На підставі п.п.20.1.4, п.20.1, ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, співробітниками контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою вручення копії вищезазначеного наказу № 209 від 21.03.2016 року та направлень на проведення перевірки №107, №108, №109, №110 та №111 від 21.03.2016 року, які були вручені представнику відповідача Межерицькому А.А., про що свідчить його підпис на зазначених направленнях (а.с. 9-13).

22.03.2016 року співробітниками Західної ОДПІ здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН», в результаті чого встановлено, що уповноваженим представниками підприємства за довіреністю Межерицьким А.А. та Гребінцем А.М. витребуваних контролюючим органом документів підготовлено не було, а тому суб`єктом владних повноважень проведення перевірку не вбачалось за можливе. Вказані обставини зафіксовано і в акті Західної ОДПІ від 22.03.2016 року № 1028/20-33-17-01-07/23144055 "Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з ненаданням документів для проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН».

23.03.2016 року співробітниками Західної ОДПІ повторно здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН» та було складено Акт №1057/20-33-17-01-07 «Про ненадання документів в ході проведення фактичної перевірки та відмови в отриманні запиту від 22.03.2016 року №3559/10/20-33-17-01-07».

24.03.2016 року співробітниками Західної ОДПІ повторно здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН» та було складено Акт №1068/20-33-17-01-07/23144055 «Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з ненаданням документів для проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН» та недопуском до приміщення за адресою вул. Полтавський шлях, буд.53/55».

25.03.2016 року співробітниками Західної ОДПІ повторно здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН» та було складено Акт №1085/20-33-17-01-07 «Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з ненаданням оригіналів документів для проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН».

Крім того, 30.03.2016 року співробітниками Західної ОДПІ повторно здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН» та було складено Акт №1164/20-33-17-01-07 «Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з ненаданням у повному обсязі документів для проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН».

Також, 30.03.2016 року було складено Опис документів наданих для проведення фактичної перевірки ПФ «КАШТАН» представником підприємства.

Розглянувши звернення та додані до нього матеріали підрозділу органу державної фіскальної служби управління податків і зборів з фізичних осіб Західної ОДПІ, Головою комісії з реорганізації Західної ОДПІ м. Харкова прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ПФ «КАШТАН» від 31.03.2016 року (час прийняття рішення 16 год. 00хв.).

Суд зазначає, що поняття адміністративного арешту та безпосередній порядок його застосування урегульовано ст. 94 ПК України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 568 (надалі-Порядок № 568).

Так, відповідно до ч. 94.1 та 94.2 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

У відповідності до положень п. 3.2 Порядку № 568, за наявності однієї з наведених обставин керівник органу доходів і зборів (його заступник) приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Таким чином, законодавець чітко передбачив прямопропорційну залежність необхідності застосування арешту майна платника податків виключно на підставі наявності обставин, передбачених, у даному випадку, п.94.2.3 ст. 94 ПК України: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Вказана правова позиція узгоджується також з правовою позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в ухвалах від 25.04.2013 року № К/9991/49716/11 та від 30.07.2013 року № К/800/25506/13

Однак, матеріали подання не містять, а контролюючим органом в обґрунтування своєї правової позиції не надано до суду безпосередніх доказів того, що підприємство не допустило фахівців контролюючого органу до проведення позапланової перевірки чи відмовило Західній ОДПІ м. Харкова у проведенні такої перевірки.

Поряд з цим, Західна ОДПІ м. Харкова, обґрунтовуючи необхідність застосування умовного арешту на майно підприємство посилається виключно на вищезазначені акти.

Тобто, контролюючий орган, як на підставу накладення умовного арешту на майно ПФ «КАШТАН», фактично посилається саме на факт ненадання підприємством витребуваних документів, що, в свою чергу, не узгоджується з приписами п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Проте, суд зазначає, що відповідно до змісту вищеописаних актів вбачається, що перевірка не проводилась не з підстав відмови платника податків на проведення перевірки або недопуску до проведення перевірки, а з приводу ненадання документів, ненадання оригіналів документів чи ненадання не в повному обсязі документів.

Окрім того, додатково суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.3 Порядку № 568, рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку: 1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Проаналізувавши зміст вищезазначеної норми права, судом враховується те, що остання передбачає два альтернативні способи інформування платника про наявність, зокрема, рішення про застосування арешту майна, а саме: безпосереднє вручення такого рішення під розписку; надіслання листом з повідомленням про вручення.

При цьому правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг у застосуванні податковим органом будь-якого із зазначених способів. Законодавець вказує на рівнозначність зазначених способів та можливість використання будь-якого із них за вибором податкового органу.

Однак, заявником, всупереч вищезазначених норм права, не надано суду ані доказів безпосереднього вручення платнику податків рішення Західної ОДПІ про застосування умовного адміністративного арешту майна ПФ «КАШТАН» від 31.03.2016 року під розписку, ані доказів направлення вказаного рішення за місцезнаходженням та/чи юридичною адресою підприємства (фіскального чеку, повідомлення про вручення поштового відправлення), ані доказів зазначення поштовою службою, в направленому податковим органом повідомленні про вручення поштового відправлення, причин такого невручення, як це передбачено вимогами ПК України.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що суб`єктом владних повноважень не дотримано процедуру з`ясування та встановлення чітко визначених необхідних обставин для застосування до платника податків умовного адміністративного арешту, як того вимагають приписи п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України та належного повідомлення суб`єкта господарювання про наявність рішення про застосування адміністративного арешту майна від 31.03.2016 року, що, в свою чергу, створює перешкоди для реалізації відповідачем здійснення права на захист свого майна, а також покладає для нього додаткові обов'язки, визначає правову поведінку суб`єкта господарювання, чим порушує права та інтереси підприємства у сфері публічно-правових відносин, суд приходить до висновку, що подання є безпідставним, необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 167, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Приватної фірми "КАШТАН" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2016 року.

Суддя Тітов О.М.