Постанова № 57144082, 29.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4012/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (а.с.131-133), в якому, з урахуванням уточнення у травні 2014 року позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 квітня 2013 року №0001381701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 67 794,68 грн. (в т.ч. 54 253,75 грн. за основним платежем, 13 558,93 грн. за штрафними санкціями), а також визнати протиправними дії відповідача щодо складання податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2013 року № 0001381701.

Постановою від 23 червня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити його адміністративний позов в повному обсязі

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки висновки суду ґрунтуються на неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.

Зокрема, апелянт зазначає про безпідставне залучення судом першої інстанції до матеріалів справи вироку у відношенні особи, яка не має жодного зв'язку ні з апелянтом, ні з його контрагентами ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект».

Посилається апелянт і на порушення податковим органом методики проведення перевірки, оскільки податковий орган, за відсутності відомостей про вручення повідомлення про проведення перевірки, позбавлений права розпочинати таку перевірку (п.79.2 ст.79 ПК України).

Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги пропуск податковим органом 1095-денного строку, передбаченого для визначення податковим органом грошового зобов'язання, оскільки оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте 10 квітня 2013 року, а перевірявся період з 01.01.2010р. по 31.05.2010 р.

Посилається апелянт і на безпідставність висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, які укладались позивачем та його контрагентами ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект», оскільки податковий орган не надав відповідного судового рішення про визнання таких правочинів нікчемними.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України ДПІ у Київському районі м. Одеси проведена позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект» за період з 01.01.2010р. по 31.05.2010р., за результатами якої складений акт від 25.12.2012р. № 2734/17-01/2755923898/107.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємцем занижені суми податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за січень 2010 року - травень 2010 року в сумі 54235,75 грн. (у т.ч. у січні 2010 року - 4327,43 грн., лютому 2010 року - 17135,64 грн., березні 2010 року - 21307,46 грн., квітні 2010 року - 5731,83 грн., травні 2010 року - 5733,36 грн.). Також в акті зазначено, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з суб'єктами господарювання ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект».

Суд першої інстанції встановив, що 10.04.2013р., на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0001381701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 54235,75 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 13558,93 грн.

Перевіряючи законність оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції встановив, що ФОП ОСОБА_1 в періоді, який перевірявся, мав господарські відносини із ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект». Позивачем до податкового кредиту ПДВ в травні 2010 року віднесено 2333,33 грн. по відносинах з ПП «Кантри-групп», а також, в періоді який перевірявся, - 51902,42 грн. по відносинах із ПП «Виктори-Проджект».

Суд першої інстанції встановив, що з метою проведення перевірки податковим органом запитами від 17.05.2012р. №6457/17-02 та від 14.12.2012р. №23245/17-01 у позивача витребувані первинні документи по господарських операціях з вказаними контрагентами, у відповідь на які листом від 30.05.2012р. (вхід. № 10341/13) ФОП ОСОБА_1 до податкового органу надав первинні документи по ПП «Виктори-Проджект» (договір поставки, видаткові накладні та податкові накладні), а по ПП «Кантри-групп» документи до перевірки не надав.

За висновками суду першої інстанції, позивач безпідставно відніс до податкового кредиту по податку на додану вартість ПДВ в сумі 54235,75 грн., оскільки фактичне придбання товарів (овочів та фруктів), передбачене договірними домовленостями між позивачем та його контрагентами, не мало місця. Зазначені висновки здійснено судом за наслідками дослідження первинних документів, наданих позивачем, інформації ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.05.2012р. №173232/22-20, від 18.06.2012р. №20483/7/22-2/22 про неможливість провести зустрічні звірки ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект», оскільки вказані підприємства-контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженнями.

Також, суд першої інстанції врахував, що у 2010 році ФОП ОСОБА_1 не був платником збору з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього середовища; транспортні засоби в підприємницькій діяльності не використовувались, що свідчить про те, що підприємець не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, в той час як в судовому засіданні представник позивача зазначив, що постачання здійснювалося власними силами ФОП.

Суд першої інстанції встановив, що видаткові та податкові накладні, складені ПП «Виктори-Проджект», не містять посилання на будь-який договір.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що надані ФОП ОСОБА_1 видаткові та податкові накладні, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, є недостатніми доказами для підтвердження правомірності формування платником податків податкового кредиту, оскільки господарська операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до зміни складу активів платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За висновками суду першої інстанції, позивачем як до перевірки, так і до суду, не надано первинні документи у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, на підтвердження фактичного отримання товарів від контрагентів. Надана ФОП ОСОБА_1 первинна документація по ПП «Виктори-Проджект» не містить достовірної інформації про те, на виконання яких договірних зобов'язань складені видаткові накладні, ким поставлявся та відвантажувався товар, якими матеріально-відповідальними особами оприбутковувався, на яких складах зберігався, подальший рух товару тощо. Надані документи характеризуються дефектністю і у сукупності не підтверджують фактичність господарських операцій.

Суд першої інстанції не взяв до уваги посилання позивача на порушення податковим органом вимог п.86.4, п.86.8 ст.86 ПК України, що виразилось у неврученні акту перевірки, прийнятті податкового повідомлення-рішення через чотири місяці після проведення перевірки. При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач був обізнаний про час та місце проведення перевірки, проте для ознайомлення із її результатами не з'явився, у зв'язку із чим відповідний акт перевірки направлений позивачу поштою.

Крім того, суд першої інстанції відхилив доводи позивача про порушення податковим органом п.102.1 ст.102 ПК України, що виразилось у прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення зі спливом граничного строку (1095 днів), зазначивши, що такі доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні підприємцем вказаної норми.

В оскарженій постанові суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року відповідача по справі Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області замінено на процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39549642, місцезнаходження: 65014, Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 17, корпус 2, основний вид діяльності Код КВЕД 84.11).

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що в період з 17 по 21 грудня 2012 року посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПП «Кантри-групп» (ЄДРПОУ 37008549) та ПП «Виктори-Проджект» (ЄДРПОУ 3697832) за період з 01 січня по 31 травня 2010 року.

За наслідками перевірки складений акт № 2734/17-01/НОМЕР_2 від 25.12.2012 р. (а.с 10-17).

Відповідно до акту перевірки контролюючий орган використовував при перевірці:

- реєстраційні документи;

- облікову справу платника;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних по ПДВ;

- договір поставки № 27/01 від 27.01.2010р. з ПП «Виктори-Проджект»;

- податкові накладні та видаткові накладні;

- первинні банківські документи;

- податкову інформацію, наявну в ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС;

- відповіді ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 18.06.2012р. № 20483/7/22-02/22, від 30.05.2012р. № 17323/10/22-2;

- запити ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 15.05.2012р. №6457/17/02, від 14.12.2012р. №2324/17-01 щодо надання документів на перевірку та відповідь ФОП ОСОБА_1 від 30.05.2012 р. за вх. № 10341/13 з додатками.

Перевіряючи господарські правовідносини ФОП ОСОБА_1 з ПП «Кантри-групп», контролюючий орган встановив, що ПП «Кантри-групп» відвантажено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товару на загальну суму ПДВ - 2333,33 грн., що підтверджено накладними, виписаними постачальником ПП «Кантри-групп».

Суми ПДВ за вказаними господарськими операціями ФОП ОСОБА_1 не відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, однак включено до податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року. Також, податковий орган в акті перевірки посилається на відповідь ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.05.2012р. №17323/22-2 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Кантри-групп», у зв'язку з тим, що відповідно до бази даних АІС РПП до ЄДР внесений запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Перевіряючи господарські правовідносини ФОП ОСОБА_1 з ПП «Виктори-Проджект», контролюючий орган встановив, що ПП «Виктори-Проджект» відвантажено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товару на загальну суму ПДВ 51 902,42 грн., що підтверджено накладними, виписаними ПП «Виктори-Проджект» (а.с. 14):

- січень 2010 року - видаткова накладна №РН0000073 від 16.01.2010р., податкова накладна №73 від 16.01.2010р. (овочі та фрукти в асортименті) на загальну суму 25 964,76 грн., в т.ч. ПДВ - 4 327,46 грн.;

- лютий 2010 року - видаткова накладна №РН0000502 від 05.02.2010р., податкова накладна №502 від 05.02.2010р. (овочі та фрукти в асортименті) на загальну суму 102 813,83 грн., в т.ч. ПДВ - 17 135,64 грн.;

- березень 2010 року - видаткова накладна №РН0000603 від 06.03.2010р., податкова накладна №603 від 06.03.2010р. (овочі та фрукти в асортименті) на загальну суму 127 844,74 грн., в т.ч. ПДВ - 21 307,46 грн.;

- квітень 2010 року - видаткова накладна №РН-1002 від 01.04.2010р., податкова накладна №100 від 01.04.2010р. (овочі та фрукти в асортименті) на загальну суму 26 353,02 грн., в т.ч. ПДВ - 4 392,17 грн.; видаткова накладна № РН0001030 від 29.04.2010р., податкова накладна №130 від 29.04.2010р. (овочі та фрукти в асортименті) на загальну суму 8 037,98 грн., в т.ч. ПДВ - 1 339,66 грн.;

- травень 2010 року - видаткова накладна №РН0001150 від 12.05.2010р., податкова накладна №115 від 12.05.2010р. (овочі та фрукти в асортименті) на загальну суму 20 400,17 грн., в т.ч. ПДВ - 3 400,03 грн.

Провівши аналіз транспортування товарно-матеріальних цінностей (навантажувальні та розвантажувальні роботи) відповідно до наданих позивачем документів, контролюючий орган встановив, що за період, який перевірявся, ФОП ОСОБА_1 не мав транспортних засобів, транспортування відбувалось за рахунок постачальників.

Таким чином, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект» не спричиняють реального настання правових наслідків і свідчать, що дані операції спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди ФОП ОСОБА_1 з метою штучного формування податкового кредиту, тобто, є суттєве домінування податкового ефекту угоди над господарським ефектом.

При цьому, в акті перевірки податковий орган зазначає, що наявність у ФОП ОСОБА_1 податкових та видаткових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту з ПДВ.

Посилається податковий орган в акті перевірки, також, і на наявність обвинувального вироку Приморського районного суду м. Одеси у відношенні громадянина ОСОБА_2 (ч.1, ч.2 ст.205 КК України - фіктивне підприємництво) щодо здійснення незаконної діяльності фіктивними підприємствами з ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект», які, у свою чергу, є постачальниками ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2010р. по 31.05.2010р.

Апеляційний суд встановив, що на підставі акту № 2734/17-01/НОМЕР_2 від 25.12.2012р., податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001381701 від 10 квітня 2013 року, яким збільшив ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 67 794,68 грн. (в тому числі: 54235,75 грн. - за основним платежем, 13 558,93 грн. за штрафними санкціями (25%).

Також, податкове повідомлення-рішення № 0001381701 від 10 квітня 2013 року містить посилання на приписи п. 120.1 ст. 120 ПК України, який передбачає застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки (збори), податкових декларацій (розрахунків), в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На виконання ухвали апеляційного суду контролюючий орган надав копії податкових декларацій з ПДВ за січень - травень 2010 року, які подані ФОП ОСОБА_1 протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, що відповідає вимогам п.п.4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час подання декларацій, а саме:

- податкова декларація з ПДВ за січень 2010 року подана 19 лютого 2010 року;

- податкова декларація з ПДВ за лютий 2010 року подана 18 березня 2010 року;

- податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року подана 13 квітня 2010 року;

- податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року подана 20 травня 2010 року;

- податкова декларація з ПДВ за травень 2010 року подана 18 червня 2010 року.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу, з якими погодився і суд першої інстанції, апеляційний суд зазначає, що по правовідносинам ФОП ОСОБА_1 з ПП «Кантри-групп» апелянт ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав первинні бухгалтерські та податкові документи, в підтвердження здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, та докази подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Оскільки сума ПДВ по операціях з ПП «Кантри-групп» в розмірі 2 333,33 грн., віднесена ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту травня 2010 року, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірного нарахування податковим органом податкового зобов'язання з ПДВ по цьому контрагенту за основним платежем 2 333,33 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 583,33 грн. (п. 123.1 ст. 123 ПК України).

Також, апеляційний суд зазначає, що при нарахуванні апелянту податкового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій, контролюючим органом дотримані приписи п. 102.1 ст. 102 ПК України, в частині реалізації контролюючим органом свого права самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу, з якими погодився і суд першої інстанції, апеляційний суд зазначає, що по правовідносинам ФОП ОСОБА_1 з ПП «Виктори-Проджект» податковий орган посилається в акті перевірки:

- на листи іншого податкового органу щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Виктори-Проджект» у 2012 році;

- на наявність обвинувального вироку у відношенні ОСОБА_2 (ч. 1, ч. 2 ст. 205 КК України - фіктивне підприємництво) щодо здійснення незаконної діяльності фіктивними підприємствами з ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект», які, у свою чергу, є постачальниками ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2010 р. по 31.05.2010 р.

При цьому, акт перевірки не містить будь-яких зауважень до наданих апелянтом податковому органу договору поставки, бухгалтерських та податкових документів, опис яких міститься в акті перевірки (а.с.13-14).

Вирок у відношенні ОСОБА_2 за ч.1, ч.2 ст.205 КК України, на який посилається податковий орган, не містить жодних посилань на фіктивну діяльність ПП «Кантри-групп» та ПП «Виктори-Проджект». (а.с. 81-88) Згідно інформації з ЄДРПОУ засновником та керівником ПП «Виктори-Проджект» є ОСОБА_3, а засновником та керівником ПП «Кантри-групп» - ОСОБА_4

Також, апеляційний суд зазначає про протиправність висновків податкового органу щодо відсутності факту транспортування придбаного апелянтом у ПП «Виктори-Проджект» товару, оскільки в акті перевірки податковим органом зазначено, що за умовами договору поставки №27/01 від 27.01.2010р. постачання товару здійснюється за рахунок постачальника.

Апеляційний суд зазначає наявність в матеріалах справи первинних бухгалтерських та податкових документів по правовідносинам апелянта з ПП «Виктори-Проджект», які були надані до перевірки. Проте, відповідно до самого акту перевірки та письмових заперечень на адміністративний позов, податковий орган не пред'являє до цих документів зауважень по їх суті.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів (податкових й видаткових накладних, виписаних ПП «Виктори-Проджект»), апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП «Виктори-Проджект» та ФОП ОСОБА_1

Апеляційний суд встановив, що у перевіреному періоді одним з видів діяльності ПП «Виктори-Проджект» була оптова торгівля іншими продуктами харчування (код КВЕД 51.38.0), що узгоджується з задекларованими позивачем показниками щодо поставки овочів та фруктів в асортименті, та відповідає виду діяльності, який у 2010 році здійснював ФОП ОСОБА_1 - роздрібна торгівля фруктами, овочами та картоплею (код КВЕД 52.21.0).

Апеляційний суд вважає, що позивач довів дотримання ним всіх, передбачених статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару у ПП «Виктори-Проджект», до податкового кредиту: фактичності придбання товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій з ПП «Виктори-Проджект», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Також, апеляційний суд зазначає про порушення податковим органом строків нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань апелянту по контрагенту ПП «Виктори-Проджект» за січень та лютий 2010 року, оскільки податкова декларація з ПДВ за січень 2010 року подана 19 лютого 2010 року - 1 095 днів сплинуло 20.02.2013р.; податкова декларація з ПДВ за лютий 2010 року подана 18 березня 2010 року - 1 095 днів сплинуло 20.03.2013р., в той час як податкові зобов'язання визначені контролюючим органом 10 квітня 2013 року.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що за приписами ПК України (п.п. 10.2.1 п. 102.2 ст. 102), грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо, податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано. Проте, матеріалами справи встановлено своєчасне подання апелянтом податкових декларації з ПДВ за січень - травень 2010 року. При прийнятті оскаржено постанови суд першої інстанції залишив поза увагою зазначені обставини.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність нарахування апелянту грошового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам ПП «Виктори-Проджект», внаслідок недоведеності податковим органом належними та допустимими доказами протиправності віднесення апелянтом сум ПДВ, сплачених у ціні товару ПП «Виктори-Проджект», до складу податкового кредиту січня - травня 2010 року, в сумі 51 902,42 грн. За таких обставин, неправомірним є застосування штрафних санкцій на суму 12 975,60 грн.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення №0001381701 від 10 квітня 2013 року в частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 64 878,02 грн. (в тому числі: за основним платежем - 51 902,42 грн., за штрафними санкціями - 12 975,60 грн.)

Також, апеляційний суд не встановив правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо складання оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки визначення контролюючим органом податкового зобов'язання, шляхом винесення податкового повідомлення-рішення, є безпосередньою функцією податкового органу (ст. 19-1, ст. 20, ст. 21 ПК України).

Враховуючи, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права, апеляційний суд, керуючись п.1, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, вважає необхідним скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову постанову, якою позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити частково.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1, при зверненні до суду першої інстанції, сплатив судовий збір в розмірі 677,96 грн. (а.с.2), при поданні апеляційної скарги - 913,50 грн. (а.с.171), всього апелянтом сплачено судового збору на суму 1591,46 грн.

Оскільки апеляційна скарга та адміністративний позов задоволені частково, понесені апелянтом судові витрати мають бути відшкодовані пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1200 грн., шляхом стягнення цих коштів з ДПІ у Київському районі м. Одеси на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.202, ст.ст. 207, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10 квітня 2013 року № 0001381701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 64 878,02 грн. (за основним платежем - 51 902,42 грн., за штрафними санкціями - 12 975,60 грн.)

У задоволені інших вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39549642, місцезнаходження: 65014, Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 17, корпус 2) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) у відшкодування судових витрат - сплаченого судового збору, 1 200 грн. (одну тисячу двісті гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя /підпис/ С.Д.Домусчі

суддя /підпис/ М.П.Коваль

суддя /підпис/ О.О.Кравець