Рішення № 57143682, 04.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/15264/15-ц

провадження № 2/760/2527/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

11.08.2015 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 05.10.2015 цивільна справа № 755/15262/15-ц (провадження № 2/755/5540/15) за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлена за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва для подальшого розгляду (а.с. 42).

01.02.2016 вищезазначена цивільна справа надійшла до Солом'янського районного суду м. Києва.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 07.07.2011 ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 уклали договір банківського обслуговування № BLaЖГА00050401.

За умовами цього договору позивач надав відповідачу суму кредиту у розмірі 26 000 грн., зі сплатою процентів у розмірі 15% річних, комісії за управління кредитом у розмірі 1,75% від суми кредиту, штрафу у розмірі 25% від суми кредиту та пені у розмірі 0,50%, з датою повернення кредиту 07.07.2014.

Відповідач порушив свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 05.08.2015 складає 158 395,81 грн.

Зважаючи на те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 158 395,81 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.54).

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК «у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи».

Враховуючи ці обставини та зважаючи на думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідача, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

07.07.2011 ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 уклали договір банківського обслуговування № BLaЖГА00050401.

За умовами цього договору позивач надав відповідачу суму кредиту у розмірі 26 000 грн., зі сплатою процентів у розмірі 15% річних, комісії за управління кредитом у розмірі 1,75% від суми кредиту, штрафу у розмірі 25% від суми кредиту та пені у розмірі 0,50%, з датою повернення кредиту 07.07.2014. (а.с. 6-19).

Відповідач порушив свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 05.08.2015 складає 158 395,81 грн., з яких:

18 226,20 грн. - заборгованість за кредитом;

7 950,91 грн. - заборгованість за процентам;

10 010 грн. - заборгованість за комісією;

122 208,70 грн. - заборгованість за пенею, у зв'язку з несвоєчасним повернення кредиту.

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Частина перша статті 1054 ЦК передбачає, що «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».

Суд встановив факт укладення кредитного договору.

Згідно з статтею 526 ЦК «зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК «боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту».

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (частина перша статті 546 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК «неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання».

Стаття 610 ЦК встановлює, що «порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)».

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК «боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом».

Суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, внаслідок чого виникала заборгованість. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, складеним та завіреним позивачем (а.с. 4-5).

Однак, суд зауважує, що позивач нарахував значний розмір неустойки.

Чинне цивільне законодавство визначає, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойка у формі пені обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойка у формі штрафу обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (статті 549-551 ЦК України).

З наданого позивачем розрахунку випливає, що борг відповідача за договором банківського обслуговування становить 158 395,81 грн., з яких: 36 187,11 грн. - загальний розмір заборгованості за кредитом, процентами і комісією та 122 208,70 грн. - заборгованість за пенею, у зв'язку з несвоєчасним повернення кредиту.

Частина третя статті 551 ЦК України передбачає, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

На думку суду, такі дії позивача щодо нарахування значного розміру неустойки можуть тлумачитися як виявлення ознак недобросовісності. Тому у світлі вищезазначених міркувань та з огляду на усі наявні матеріали суд вважає за потрібне ухвалити рішення на засадах справедливості, зменшивши розмір неустойки до 36 187,11 грн.

Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03.09.2014 № 6-100цс14, який за правилами статті 360-7 ЦПК має враховуватися судом при застосуванні норм права.

Таким чином, встановлений судом розмір заборгованості, який підлягає стягненню, складає 72 374,22 грн. (18 226,20 грн. + 7 950,91 грн. + 10 010 грн. + 36 187,11 грн.).

З урахуванням викладеного суд робить висновок про необхідність захистити порушені права позивача в обраний ним спосіб судового захисту, що відповідає статті 16 ЦК.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно по пункту 39 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Однак при зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, що діяла на день подання позову.

Згідно з частиною третьою статті 88 ЦПК якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 88 ЦПК, суд зазначає, що з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Керуючись статтями 16, 526, 527, 546, 549, 551, 610, 612, 625, 1054, статтями 1, 4-11, 18, 57-66, 74, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 360-7 ЦПК, суд

вирішив:

Позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (код ЄДРПОУ 19017842, адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т) заборгованість за договором банківського обслуговування № BLaЖГА00050401 від 07 липня 2011 року у сумі 72 374,22 грн. (сімдесят дві тисячі триста сімдесят чотири гривні 22 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь держави 3 654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко