Ухвала суду № 57142773, 14.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3385/15-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Костів Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в :

29 грудня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення , яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 582 325 грн.00 коп., що були отримані від продажу 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 26/100 частин автомобільної мийки загальною площею 485,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 291 162 грн. 50 коп. В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 2899 грн. 98 коп. (а.с.126-130)

13 січня 2016 року представник відповідача ОСОБА_3 направила на адресу суду заяву про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року, яка зареєстрована в канцелярії суду 16 січня 2016 року (вх.№2152), обґрунтовуючи підстави для скасування заочного рішення суду відповідач посилається на те, що рішення суду прийняте у відсутності відповідача та його уповноваженого представника, які не мали змоги прибути у судове засідання з поважних причин, що позбавило відповідача подати свої письмові заперечення на позов та надати докази на спростування заявлених позовних вимог, тому, на думку відповідача, наявні всі обставини для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просила задовольнити заяву відповідача про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення суду та призначити справу в загальному порядку, мотивуючи тим, що ухвалюючи заочне рішення судом порушено норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховано наявність у відповідача та його уповноваженого представника поважних причин, які перешкоджали їх явці в судове засідання, яке відбулось 29 грудня 2015 року, що позбавило відповідача висловити свою правову позицію щодо предмету спору та надати докази, які безпосередньо впливали на розгляд спору по суті, заявити клопотання про виклик в судове засідання свідків, у зв'язку з чим в основу рішення суду покладено лише докази, які подано суду стороною позивача, чим порушено право на змагальність сторін цивільного процесу, тому виходячи із сукупності наведених відповідачем обставин, які свідчать про допущені судом порушення норм процесуального права, є підстави скасувати заочне рішення та призначити справу до судового розгляду в загальному порядку.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення, вважає, що судове рішення ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, брав участь у судових засіданнях, подав заперечення на позов, однак не скористався процесуальним правом подати докази на спростування заявлених позивачем вимог, в той же час відповідачем не наведено ґрунтовних підстав для скасування судового рішення та не долучено належні та допустимі докази, які впливали на вирішення спору по суті та спростовували долучені позивачем докази, які покладено в основу рішення суду.

Заслухавши думку сторін у справі, наведені сторонами доводи та заперечення щодо підстав для скасування заочного рішення суду, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року відкрите провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя. (а.с.22)

Як убачається з матеріалів справи, в позовній заяві зазначено адресу проживання відповідача ОСОБА_6 - АДРЕСА_2, про час та місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення судових викликів за вищезазначеної адресою, які отримані особисто відповідачем, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями та особистими розписками відповідача, які залучені до справи (а.с.25, 86, 111, 114, 123)

Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді. (ч.1 ст.40 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог ч.2 та ч.4 ст.42 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

13 березня 2015 року від імені ОСОБА_6 видана нотаріально посвідчена довіреність, якою уповноважено здійснювати представництво його інтересів в усіх судових органах - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, строк дії довіреності - до 13 березня 2018 року. (а.с.27)

Представник відповідача ОСОБА_7 про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами, які долучено до справи (а.с.33, 53, 57); представник особисто брала участь в судових засіданнях, які відбулись 16 березня 2015 року та 12 травня 2015 року.

Представник відповідача ОСОБА_8 брав участь у судовому засідання, яке відбулось 15 вересня 2015 року

06 квітня 2015 року представник відповідача ОСОБА_7 подала до суду заперечення на позовну заяву, які приєднано до справи (а.с.45-46)

Відповідно до положень ч.2 ст.77 Цивільного процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до положень ч.2 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України, неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

Як передбачено ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).

У відповідності до п.2 ч.3 ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст.232 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що в межах розгляду даної справи судом було дотримано процедуру виклику відповідача та його уповноважених представників в судові засідання, вжито відповідних заходів для повідомлення відповідача та представників відповідача про час та місце слухання справи відповідно до положень ст.ст.74, 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України.

В той же час, посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що суд при ухвалені заочного рішення обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у судовому засіданні є безпідставними.

Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права та навести доводи та заперечення щодо предмету спору на стадії судового розгляду справи, в тому числі шляхом надання письмових пояснень (заперечень) по суті предмету спору.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало право суду при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, відповідач ОСОБА_1, звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, не надав належних та допустимих доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, в той же час відповідно до положень ч.4 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до п.1 ч.3 ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року не підлягає задоволенню, оскільки відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права безпосередньо в судовому засіданні, однак небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 209-210, 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановлено цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

С у д д я