Рішення № 57141153, 05.04.2016, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1024/16-ц

Номер провадження 2/570/588/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року

Рівненський районний суд Рівненської області:

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1,

її представника адвоката Кисельової М.І.,

відповідача ОСОБА_3,

при секретарі судового засідання Соломицька Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.П.Могили 24 ) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в :

покликаючись на ненадання відповідачем, який має нерегулярний, мінливий дохід, протягом останій п»яти років подружнього життя коштів на утримання дітей, чим ставить сім'ю у тяжке матеріальне становище, позивач у поданій до суду 12 лютого 2016 року заяві просить стягнути з нього аліменти на утримання їх чотирьох неповнолітніх дітей: на старших синів по 700 грн. щомісячно, на доньок - по 550 грн.

Позивач та її представник позов підтримують повністю і по аналогічних мотивах, оскільки просять стягнути трохи менше половини прожиткового мінімуму на кожну дитину.

Позивач по суті справи показала, що після народження двох старших синів чоловік зовсім перестав давати на дітей кошти, зловживає спиртним, не цікавиться вихованням та утриманням дітей.

Відповідач позов не визнав, не заперечуючи фактів, про які стверджує позивач, оскільки буде давати кошти особисто дітям при їх проханні та по своїх можливостях.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з"ясувавши обставини та дослідивши представлені стороною позивача докази по справі, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.16 ЦК України звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст.ст.10, 60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Вимоги ст.214 цього Кодексу зобов»язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Позивач скористалася правовою допомогою.

Як встановлено судом, підтверджується відповідним свідоцтвами, сторони одружилися 02 листопада 2001 року, мають четверо дітей - синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_2, діти проживають з батьками.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач не надає позивачу коштів на утримання неповнолітніх дітей, що є підставою для стягнення аліментів.

Вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законною і передбачена ст.184 СК України. Ця стаття носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. За змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення. Оскільки відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, проте має нерегулярні, мінливі доходи, тому має змогу виплачувати кошти на утримання своїх неповнолітніх дітей. Таку обставину відповідач не заперечує і суд визнає її такою, що має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно не працевлаштованим, але отримує реальні неофіційні доходи і має можливість виплачувати аліменти, не має інших зобов'язань матеріального характеру.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини» незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дитини віком до 6 років та з 6 до 18 років з 01 вересня 2015 року становить відповідно 1167 грн. та 1 455 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суб»єктивні права дитини на утримання її батьком є порушеними, визначений сторонами розмір стягнення з відповідача аліментів на дитину при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину з урахуванням віку неповнолітньої дитини, її потреб є обґрунтованим, не є завищеним в нинішніх умовах проживання, відповідає засадам розумності і справедливості та таким, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має, є фізично здоровим чоловіком і може працювати та виконувати обов"язок по утриманні своєї дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес дитини та її розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав, а судом їх не здобуто, що вказує на обгунтованість позову.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови Пленуму ВС України.

Не заслуговують до уваги заперечення відповідача про небажання стягнення з нього аліментів саме за рішенням суду, оскільки він на власний розсуд має намір давати кошти дітям. Такі заперечення не ґрунтуються на положеннях ст.181 СК Укріїни, оскільки батьки домовленості про матеріальне утримання дитини не досягли, а відповідно до ст.180 СК України відповідач має обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Позов до суду пред'явлений 12 лютого 2016 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти на дитину повинні стягуватися з указаної дати.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.88 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі 551 грн. 20 коп.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, на підставі ст.ст.110, 180, 184 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Волошки Рівненського району Рівненської області, паспорт серія НОМЕР_3, виданий 12 травня 1996 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області ІНПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м.Рівне, паспорт серія НОМЕР_4, виданий 20 вересня 2002 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_2), починаючи з 12 лютого 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей:

●сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 700 грн. 00 коп.,

●сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 700 грн. 00 коп.,

●доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 550 грн. 00 коп.,

●доньки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 550 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Волошки Рівненського району Рівненської області, паспорт серія НОМЕР_3, виданий 12 травня 1996 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області ІНПП НОМЕР_1) в прибуток держави (Отримувач коштів УДКСУ у Рівненському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012756. Банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області. Код банку отримувача (МФО) 833017. Рахунок отримувача 31217206700295. Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 05 квітня 2016 року. Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя Кушнір Н.В.