Рішення № 57140479, 12.04.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/378/15 Номер провадження 22-ц/786/569/16Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - КУЗНЄЦОВОЇ О.Ю., ХІЛЬ Л.М.,

за участю секретаря ШЕВЧЕНКО І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що на підставі довіреності уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладати правочини щодо розпорядження належним йому автомобілем FIAT модель DOBLO 2001 року випуску.

На підставі даної довіреності 6.03.2014 року ОСОБА_4 зняв з обліку зазначений автомобіль з метою подальшої його реалізації.

07 травня 2014 року вказаний автомобіль було перереєстровано на нового власника ОСОБА_3

Згідно довідки-рахунку від 06.03.2014 року вартість автомобіля становила 70000 грн.

Вважав, що спірний автомобіль був проданий відповідачем від його імені та в його інтересах, тому у останнього виник обовязок передати йому, як власнику, кошти, отримані за реалізацію автомобіля.

Оскільки кошти йому повернуто не було, просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з ОСОБА_4 на його користь кошти отримані за реалізацію автомобіля у розмірі 70000 грн.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 червня 2015 року в позові відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 червня 2015 року скасовано, ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 70000 (сімдесят тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у розмірі 365, 40 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09 грудня 2015 року рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення коштів залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення місцевого суду з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню частково.

Виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального й процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що відповідно до довіреності від 27.08.2013 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_6, позивач уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладати правочини щодо розпорядження (продавати, передавати в оренду, позичку) за ціну та на умовах за власним розсудом, належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобілем в тому числі, одержувати належні йому гроші та проводити розрахунки за правочинами строком на 10 років (а.с.3).

Також встановлено, що позивачу на праві власності належав автомобіль FIAT DOBLO, 2001 року випуску, білого кольору, № кузова ZFA 22300005074269, д/н НОМЕР_1. Даний автомобіль був зареєстрований за ним з 27.08.2013 року(а.с.4).

06.03.2014 року ОСОБА_4 з метою реалізації, зняв з обліку вищевказаний автомобіль, після чого 07.03.2014 року транспортний засіб перереєстровано на нового власника відповідача ОСОБА_3 ( а.с.4).

Згідно довідки - рахунку серії ВІА № 213776 вартість автомобіля склала 70000 грн. (а.с. 106).

14 серпня 2014 року ОСОБА_2 скасував довіреність посвідчену 27 серпня 2013 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером №5161, що підтверджується його заявою, зареєстрованою в реєстрі за №1770.( а.с.5).

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд виходив з недоведеності обставин, що мають значення для справи.

Проте такий висновок місцевого суду не відповідає нормам матеріально та процесуального права та обставинам справи.

Згідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, скасовуючи рішення Апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2015 року суд касаційної інстанції виходив з того, що заперечуючи проти задоволення позову та апеляційної скарги, відповідач посилався на те, що позивач фактично продав йому указаний автомобіль, про що останній пояснив у судовому засіданні 14 травня 2015 року, отже, згідно з ч.1 ст. 61 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню. При цьому посилався на те, що у довіреності не були чітко визначені дії, які має вчиняти повірений, та заперечив отримання від позивача будь-яких коштів для придбання на ім`я останнього автомобіля.

У порушення вимог ст. ст. 212-214,316 ЦПК України апеляційний суд, на думку суду касаційної інстанції, на зазначені положення закону уваги не звернув, не перевірив доводів сторін як на підтвердження так і на заперечення позову, не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин; не встановив фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, у рішенні не навів мотивів відхилення доводів відповідача, зокрема про те, що він придбав у позивача указаний автомобіль, щодо якого була видана довіреність, і про визнання останнім цих обставин під час розгляду справи( а.с.190).

Сторони мали намір укласти договір купівлі-продажу проте не уклали, оскільки автомобіль був у несправному стані.

Натомість, для оформлення відносин уклали договір доручення яким ОСОБА_2 видав на ім`я ОСОБА_4 довіреність. (а.с.3).

В судовому засіданні 14 травня 20015 року ОСОБА_2 підтвердив, що мав намір продати вказаний автомобіль за 3500 доларів та ОСОБА_4 йому передав 1000 доларів. Даний факт сторонами не заперечується.

Решту коштів позивач недоотримав в звязку з чим скасував довіреність (а.с.5).

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

З огляду на ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно із ч. 3 ст. 640 цього Кодексу договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Проте в кожному випадку до даних правовідносин не можна застосовувати глави 17 ЦК України.

За таких обставин, відсутні будь-які підстави для задоволення вимог ОСОБА_2 про стягнення коштів у звязку з виконанням договору доручення, що не позбавляє його права предявити позов з інших підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 червня 2015 року скасувати.

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: ОСОБА_1

Судді : О.Ю. КУЗНЄЦОВА

ОСОБА_7