Ухвала суду № 57140407, 13.04.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.04.2016 Справа № 554/2849/16-к

Справа № 554/2849/16-к

Провадження № 1-кс/554/3263/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Мальованій В.О.

прокурора - Зінченко І.С.

слідчого - Кожемякіної Є.С.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Кожемякіна Є.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Райхічінськ Амурської області Російської Федерації, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 14.02.2015 Полтавським р/с м. Полтави за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;

- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 21.03.2016 року засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за матеріалами досудового розслідування № 12016170040001219, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції Кожемякіна Є.С звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.04.2016, близько 22.00 години, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, викрав телевізор «Samsung», вартістю 500 гривень, який належить ОСОБА_3, після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд завдавши потерпілому матеріального збитку на вказану суму.

Не зупиняючись на досягнутому 04.04.2016, близько 16.00 години, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, таємно викрав золотий браслет, вагою 1,55 грами, вартістю 1628 гривень, який належить ОСОБА_4, після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд завдавши власниці майна матеріального збитку на вказану суму.

Слідчий клопотання підтримала просила задоволити наполягала на тому що саме цей запобіжний захід зумовить належну процесуальну поведінку підозрюваного, звернула увагу суду на те, що підозрюваний має певний намір ухилятися від органів досудового слідстав та виїхати в РФ.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, прохав його задовольнити з підстав, що в ньому наведені, наголосивши на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також наголосив на тому що підозрюваний може впливати на свідків та потерпілих.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив застосувати до нього більш м»який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами а саме:

1) Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 05.04.2016, відповідно до якого він вказує на те, що 03.04.2016 о 14.00 год. він перебував в місті Полтаві по власних справах повернувшись за місцем мешкання: АДРЕСА_1 близько 22.00 год. виявив таємне викрадення шляхом вільного доступу телевізору «Samsyng» в корпусі чорно-сірого кольору з маркуванням КС 21Z50QQ та пульту чорно-сірого кольору до нього в скоєному відразу запідозрив ОСОБА_1.

2) Протоколом огляду місця події від 06.04.2016, відповідно до якого в приміщенні каб. № 116 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_5 добровільно видав телевізор «Samsyng» в корпусі чорно-сірого кольору з маркуванням КС 21Z50QQ та пульт чорно-сірого кольору до нього, дані речі було вилучено.

3)Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 06.04.2016, відповідно до якого він вказує на те, що 03.04.2016 він перебував за місцем мешкання: АДРЕСА_2, коли до нього за попередньою домовленістю прийшов ОСОБА_1 та запропонував придбати телевізор «Samsyng» в корпусі чорно-сірого кольору з маркуванням КС 21Z50QQ та пульт чорно-сірого кольору до нього за 350 грн. на що ОСОБА_5 погодився та залишивши телевізор собі віддав за нього гроші в сумі 350 грн. після чого ОСОБА_1 з грошима пішов в невідомому напрямку.

4) Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 06.04.2016, відповідно до якого віна вказує на те, що 04.04.2016 о 07.00 год. віна повернулась за місцем мешкання: АДРЕСА_1 та лягла спати, прокинувшись близько 16.00 год. виявила таємне викрадення шляхом вільного доступу золотого браслету вагою 1, 55 гр. 585 проби з її лівої руки в скоєному відразу запідозрила ОСОБА_1.

5) Копією чеку від 11.02.2016 «Дом Злата» м. Полтава, вул. Фрунзе, 22 на придбання золотого браслету вагою 1, 55 гр. 585 проби за 1628 грн.

6) Специфікацією 29556 № 1 до договору надання фінансового кредиту під заставу майна ПТ «Климчук і Компанія» «Ломбард Капітал», що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Калініна буд. 3, згідно якої 04.04.2016 р. о 15.54 год. позичальник ОСОБА_1 пред'явивши НОМЕР_1 виданий на його ім'я 26.08.2015 Октябрським РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області отримав 900 грн. під заставу золотого браслету вагою 1, 55 гр. 585 проби.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді десяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 15 год. 00 хв. 13.04.2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 12.06.2016 року, до 15 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 10 (десяти) мінімальних заробітних плат в сумі 13780 (тринадцять тисяч сімсом вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська