Постанова № 57135335, 19.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року Справа № 814/3460/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області, АДРЕСА_1

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 1440, 00 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (надалі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 1440, 00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, позов не заперечив, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. п. 1 та 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 .4» 280. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 1, пп. 2, 6, 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України; управляння забезпечує надходження від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових

внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 1 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-І\/ від 09.07.2003 р. (надалі Закон №1058-І\/), фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - Відповідач), був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - страхові внески), на якого вказаним Законом був покладений обов'язок сплачувати до Пенсійного фонду України страхові внески.

Відповідно до п. З ст. 11 Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) особами, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню (застрахованими особами) визначені фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Згідно з п. 5 ст. 14 Закону № 1058 застраховані особи, зазначені в п. З та 4 ст.11 цього Закону є страхувальниками, а у відповідності до ч.І ст. 15 Закону № 1058 - платниками страхових внесків.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 (в редакції Закону, яка діяла на момент виникнення заборгованості) ці страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

На підставі п. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, у відповідності до п. 12 ст. 20 Закону № 1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону № 1058 (в редакції Закону, яка діяла на момент виникнення заборгованості) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі ст. 106 Закону № 1058 (в редакції Закону, яка діяла на момент виникненню заборгованості) надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно самостійно поданого Відповідачем Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, відповідачем нараховано страхові внески за 2010 рік у сумі 2044,80 гри. Своєчасно нараховані суми в повному обсязі сплачені не були, в результаті чого утворилась недоїмка.

Тому, відповідно до ст. 106 Закону № 1058 Відповідачу було надіслано вимогу № 185-У від 19.06.2012 на суму 1440,00 грн..

Відповідач отримав вимогу 19 червняня 2012 року, в передбачені законом терміни не оскаржив, тому вимога вважається узгодженою. Борг у сумі 1440,00 грн. за вимогою № 185-У від 19.06.2012 залишається не погашеним по теперішній час

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 35, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Вознесенськ (ід. код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 37945221) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 440, 00 грн. (одну тисячу чотириста сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа