Постанова № 57135280, 17.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року (12 год. 50 хв.)Справа № 808/288/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

за участі секретаря судового засідання А.В. Фесик,

за участі представників сторін

від позивача: Берегова С.М.

від відповідача: Проценко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»

до: Запорізької митниці ДФС

про: визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000132/2 від 13.11.2015; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00196 від 13.11.2015 Запорізької митниці ДФС.

В обґрунтування позову Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» посилається на те, що товариством надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Крім того, вказує, що в оскаржуваних рішеннях відповідача міститься висновок про неподання декларантом в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість товару. Однак, митним органом не зазначено, які саме відомості про митну вартість товарів залишились неповними та недостовірними. Представник позивача просить позов задовольнити повністю.

Відповідач позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України, митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59 Митного Кодексу України, митницею використана наявна в органу ДФС інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12 травня 2014 року між ПАТ «Запоріжвогнетрив» (Покупець) та компанією «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S.», Кютахья, Туреччина (Постачальник), укладено контракт № ZRP/KUM-14/1 (далі - Контракт) на поставку сировини для виробництва вогнетривких виробів, за кількістю, номенклатурою, цінами та на умовах, зазначених в додатках до Контракту, які є невід'ємною його частиною.

У жовтні 2015 року згідно специфікації № 8 від 19.08.2015 до Контракту позивачем імпортовано товар - магнезит плавлений марки КМ FM 97,5, вага 75 мт, вміст: MgO-97,52%, SiO2-0,50%, CaO-1,41%, Fe2O3-0,36%, Al2O3-0,05%, уявна щільність - 3,49 г/см3, розмір кристалів 845 мкм, фракція: 10-40 мм, за ціною 835 доларів США/мт.

Відповідно до умов специфікації № 8 від 19.08.2015 поставка товару здійснюється на умовах DAP - ПАТ «Запоріжвогнетрив», м. Запоріжжя, Україна, згідно Інкотермс 2010 (п.4.1 специфікації № 8).

Згідно п.2.1 специфікації № 8 від 19.08.2015 ціна вказана на умовах поставки DAP - ПАТ «Запоріжвогнетрив», м. Запоріжжя, Україна, згідно Інкотермс 2010, включаючи пакування й перевантаження.

Відповідно до комерційного інвойсу № 017253 від 29.09.2015 фактурна вартість товару складає 62 625 доларів США.

Для здійснення митного оформлення 12.11.2015 позивачем до митного посту «Запоріжсталь» Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 №112030000/2015/018538, відповідно до якої заявлена митна вартість товару у розмірі 1425151,30 грн. (тобто 835 доларів США/мт, загальна сума за рахунком (графа 22 МД) зазначена у розмірі 62 625 доларів США), тобто за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

Разом з вантажно-митною декларацією позивачем для оформлення товару надано пакет документів, а саме:

- залізнична накладна для внутрішнього сполучення № 41940685 від 13.10.2015;

- коносамент (Bill of Lading) № 15/09/300/06634-0011603 від 29.09.2015;

- сертифікат якості б/н від 29.09.2015;

- виписка з бухгалтерської документації б/н від 15.10.2015;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 1217 від 15.10.2015;

- розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 16.10.2015;

- рахунок-фактура (інвойс) № 017253 від 29.09.2015;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № ZRP/KUM-14/1 від 12.05.2014, стороною якого є виробник товарів, що декларуються;

- додаток (специфікація) № 8 від 19.08.2015, додаткові угоди № 2 від 22.12.2014, № 3 від 30.12.2014, № 4 від 27.05.2015 до контракту № ZRP/KUM-14/1 від 12.05.2014;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2761 від 29.09.2015;

- сертифікат про походження товару № В 0632300 від 30.09.2015;

- копія митної декларації країни відправлення № 15343100ЕХ195995 від 30.09.2015;

- інші некласифіковані документи - звернення позивача № 23-403 від 16.10.2015, лист постачальника № 0618 від 09.06.2015 про етапи виробництва та якісні показники магнезиту плавленого марки КМ FM 97,5, лист постачальника № 28-12 від 28.10.2015 про уточнення банківських реквізитів.

12.11.2015 митницею направлено електронне повідомлення № 153504 декларанту про те, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки виявлено розбіжності: згідно вимог п.2 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару (відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості).

Згідно вимог ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, містять розбіжності, а саме:

- в надісланій сканованій копії МД країни відправлення від 29.05.2015 № 15343100ЕХ195995 зазначена вартість складає 55125, в інвойсі від 27.05.2015 № 017253, поданому до митного оформлення - 62625 доларів США;

- в надісланій сканованій копії виписки з бухгалтерського обліку не містить посилання за яким рахунком бухгалтерської звітності обліковується ця товарна операція.

У зв'язку з виявленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митний орган повідомив декларанта про необхідність надання наступних додаткових документів: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару та/або сировини.

12.11.2015 із зверненням № 23-446 на виконання вимог митного органу позивачем додатково надано: експертний висновок № ОИ-597 від 11.11.2015 Запорізької торгово-промислової палати, виписку з бухгалтерської документації (з доповненням стосовно рахунків бухгалтерської звітності) б/н від 15.10.2015, а також додатково надано за власним бажанням декларанта «Огляди цін Українського та світового товарних ринків» № 5 (223), травень 2015р.; № 6 (224), червень 2015р.; № 7 (225), липень 2015р.; № 8 (226), серпень 2015р.; № 9 (227), вересень 2015р.; № 10 (228), жовтень 2015р.

13 листопада 2015 року митницею направлено електронне повідомлення № 153714 декларанту про те, що декларантом не надано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару у повному обсязі, згідно вимог ст. 53 МК України. У наданих декларантом документах для підтвердження заявленої митної вартості виявлені розбіжності, а саме: 1. В наданому прайс-листі не вказано на яких умовах продається товар. 2. Висновок ЗТПП не містить джерел, на підставі яких воно зроблено. 3. В калькуляції витрат вартість товару зазначена на умовах DAP, що таким чином при їх виключенні, знецінює вантаж до рівня значно нижчого, ніж той, що визначений в джерелі «Огляд цін». Основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Декларантом не надано у повному обсязі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій статті 53 МКУ. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних (визначених) митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,33 доларів США за 1 кг товару, про що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000132/2 від 13.11.2015. Вказане рішення прийнято за резервним методом, джерело: № 112030000/2015/016393 від 08.10.2015.

На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2015/00196 від 13.11.2015.

Таким чином, згідно з вказаним рішенням було скориговано митну вартість у бік її збільшення.

Позивач не погодився з рішенням митного органу та з метою випуску товарів у вільний обіг здійснив декларування товару у відповідності до п.7 статті 55 Митного кодексу України шляхом надання фінансової гарантії. Запорізькою митницею було оформлено митну декларацію №112030000/2015/018703 від 16.11.2015.

На виконання рішення про коригування митної вартості протягом 80 днів з дня випуску товарів позивачем листом від 04.12.2015 № 23-503 надавалися додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості та правильності застосування методу її визначення (прайс-лист виробника на умовах DAP від 15.10.2015 № 1217; лист ЗТПП від 16.11.2015 № 05.6.1/373 з додаванням інформаційних джерел, які були використані нею при проведенні цінової експертизи; огляд світового ринку «ASIAN METAL» від 07.09.2015), за наслідками розгляду яких митниця листом від 14.12.2015 №1473/11/08-70-65 залишила оскаржувані рішення без змін.

Позивач, не погодившись з карткою відмови в прийнятті митної декларації та рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Частиною першою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частині другій статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 МК України).

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем разом з митною декларацією подано повний перелік документів, визначений ч.2 ст. 53 Митного кодексу України.

Водночас при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею ДФС встановлено, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару (відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості).

При цьому, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000132/2 від 13.11.2015 в графі 33 не зазначено чітко, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 11 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

У відповідності до специфікації № 8 від 19.08.2015, яка є невід'ємною частиною Контракту, поставка товару здійснюється на умовах DAP - ПАТ «Запоріжвогнетрив», м. Запоріжжя, Україна, згідно Інкотермс 2010, якими не передбачається понесення Покупцем додаткових витрат.

За умовами DAP (поставка в місце призначення) продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення та не зобов'язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару.

Отже, за умовами Контракту, позивач сплачує продавцю товару лише ціну кожної партії, вказану в рахунках продавця, яка включає всі витрати, тобто складові митної вартості.

При цьому, суд звертає увагу на те, що умови поставки зафіксовані в специфікації №8, яка є невід'ємною частиною Контракту, тобто були відомі відповідачу, і жодних доказів понесення додаткових витрат митним органом не надано, що свідчить про надуманість доводів митниці щодо відсутності у поданих декларантом документах необхідних відомостей щодо складових митної вартості товару.

Таким чином, первісно надані декларантом документи (прямий Контракт купівлі-продажу № ZRP/KUM-14/1 від 12.05.2014 з виробником товару, що декларується, специфікація № 8 від 19.08.2015 до контракту № ZRP/KUM-14/1 від 12.05.2014, інвойс № 017253 від 29.09.2015 тощо), обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено.

Згідно ч.2 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення та виписка з бухгалтерської документації не значаться серед основних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, у зв'язку з чим будь-які розбіжності у їх змісту не можуть мати вплив на висновки щодо обґрунтованості заявленої митної вартості.

Щодо посилань митного органу на наявність розбіжностей стосовно вартості товару, зазначеної у МД країни відправлення та у інвойсі, суд зазначає, що таке твердження відповідача спростовується змістом цих документів: як в графі 22 копії МД країни відправлення № 15343100ЕХ195995 від 30.09.2015, так і в рахунку-фактурі (інвойсі) № 017253 від 29.09.2015, який зазначено серед документів у графі 44 цієї МД, вказана однакова фактурна вартість товару, що дорівнює 62625 доларів США. Отже, розбіжність відсутня.

Щодо відсутності у виписці з бухгалтерської документації постачальника посилань за яким рахунком бухгалтерської звітності обліковується ця товарна операція, суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено вимог до змісту та форми виписки з бухгалтерської документації постачальника. Вказана виписка є документом довільної форми, що має довідково-інформаційний характер. Втім позивач додатково запросив у постачальника та надав митниці виписку з бухгалтерської документації (з доповненням стосовно рахунків бухгалтерської звітності) б/н від 15.10.2015.

Тому суд дійшов висновку, що митний орган за результатами розгляду поданих позивачем під час митного оформлення документів дійшов необґрунтованих висновків про те, що подані документи містять розбіжності, які уможливлюють перевірку правильності заявленої митної вартості імпортованого товару. Відтак, суд вважає, що у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Суд зазначає, що позивач вчинив певні дії, для підтвердження ціни товару згідно контракту, та 12.11.2015 додатково надав експертний висновок № ОИ-597 від 11.11.2015 Запорізької торгово-промислової палати, в якому міститься інформація щодо вартості імпортованого позивачем товару на умовах поставки DAP - ПАТ «Запоріжвогнетрив», м. Запоріжжя, Україна.

Відносно зауважень відповідача щодо наданого позивачем експертного висновку № ОИ-597 від 11.11.2015 ЗТПП, суд зазначає, що ст. 53 МК України, містить єдину вимогу до висновку про якісні та вартісні характеристики товарів - суб'єкт його складання повинен бути спеціалізованою експертною організацією. Так, в силу ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Запорізька ТПП має відповідні повноваження на складання такого висновку. При цьому, експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Отже, наданий декларантом висновок ЗТПП від 11.11.2015 виданий уповноваженим органом та є обов'язковим для застосування відповідачем.

Щодо посилань відповідача на те, що в наданому прайс-листі не вказано на яких умовах продається товар, а також, що в калькуляції витрат вартість товару зазначена на умовах DAP, що таким чином при їх виключенні, знецінює вантаж до рівня значно нижчого, ніж той, що визначений в джерелі «Огляд цін», суд зазначає, відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України прайс-лист та калькуляція не є обов'язковими документами для визначення митної вартості товарів, а є допоміжними документами, які надаються декларантом на власний розсуд та не витребовувались відповідачем. Крім того, судом встановлено, що супровідним листом від 04.12.2015 № 23-503 позивач надав Запорізькій митниці ДФС прайс-лист виробника від 15.10.2015 № 1217 на умовах поставки DAP - Запоріжжя, Україна. Також суд критично оцінює зауваження митного органу до калькуляції виробника, враховуючи наявність цінової експертизи, проведеної Запорізькою ТПП, уповноваженим органом з цих питань, про що зазначено вище.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі, за умови належного підтвердження заявленої митної вартості, не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,33 доларів США за 1 кг товару (МД №112030000/2015/016393 від 08.10.2015).

Суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем до матеріалів справи, серед іншого, надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-597 від 11.11.2015, відповідно до якого, з урахуванням кон'юнктури ринку, умов контракту №ZRP/KUM-14/1 від 12.05.2014, характеристик товару та країни походження, вищезазначені контрактні ціни на магнезит, на умовах постачання DAP - ПАТ «Запоріжвогнетрив», Запоріжжя, Україна, перевищують рівень цін постачальників із країн походження подібної (аналогічної) продукції за червень - жовтень 2015 року.

Отже, позивачем у визначеному Митним кодексом України порядку підтверджено заявлену ціну товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод №2ґ).

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказані рішення підлягають скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив».

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 69-71, 158, 160-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000132/2 від 13.11.2015.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00196 від 13.11.2015 Запорізької митниці ДФС.

4. Стягнути з Запорізької митниці ДФС на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» судовий збір у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький