Постанова № 57134398, 16.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р.Справа № 6/97/09/5016

Категорія:3.9.1Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3за участю секретаряОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаїва, ДПІ у Березанському районі Миколаївської області на постанову Господарського суду Миколаївської області від 14 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом Підприємства комунальної власності області «Фармиція»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, ДПІ у Березанському районі Миколаївської області

про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2009 року позивач - Підприємство комунальної власності області «Фармиція»звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаїва, ДПІ у Березанському районі Миколаївської області та просив визнати протиправними дії ДПІ у Березанському районі Миколаївської області по проведенню планової перевірки та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 25.11.2008, прийняте Державною податковою інспекцею у Центральному районі м.Миколаєва .

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 14 квітня 2009 року скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 25.11.2008 року № НОМЕР_1

Не погоджуючись з постановою Господарського суду Миколаївської області від 14 квітня 2009 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаїва, ДПІ у Березанському районі Миколаївської області надали апеляційну скаргу.

У поданій апеляційній скарзі апелянт, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 квітня 2009 року.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників процесу, розглянувши матеріали справи та заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено що 11 листопада 2008р. працівниками державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області на

Головуючий І інстанції суддя Ткаченко О.В. Справа №6/97/09/5016 Доповідач суддя Кравець О.О. Категорія № 3.9.1підставі направлень №114/23-039 та № 112/23-039 від 11.11.2008 року була проведена планова перевірка щодо контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги),наявністю торгових патентів та ліцензій

За результатами перевірки було складено акту від 11 листопада 2008р. № 0091/14/12/23/26300053 ,згідно з яким встановлено , що за період з 01.08.2008 року по 28.08.2008 року не здійснено облік готівкових коштів зазначених у фіскальних звітних чеках за даний період у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій ,загальна сума не оприбуткованих коштів у КОРО - 8474,49 грн. та виявлено порушення пп.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

25.11.2008р. Податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва було прийняте рішення за № НОМЕР_1 про застосування до ПКВО «Фармація»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42372 грн. 45 коп., підставою якого вказано порушення п. 2.6 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим, на підставі пункту 11 статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»із змінами та доповненнями .

Як вбачається з матеріалів справи, щоденні записи про внесення до КОРО Z-звітів РРО на загальну суму - 8474,49 грн. грн позивачем не здійснювалися.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ої інстанції ,що факт порушення позивачем вимог пп.2.6 п.2 Положення № 637 є не доведеним .

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до не вірного висновку щодо обґрунтованості застосування до субєкта підприємницької діяльності податковим органом штрафних санкцій на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436/95.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Згідно з підпунктами 1 та 2 ч. 1, ч. 2 ст. 11-2 зазначеного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку; направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Згідно п.11 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України

Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги)у встановленому Законом порядку.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що у задоволенні позовних вимог , яки не були вирішені судом 1-ої інстанції , щодо визнання протиправними дій ДПІ у Березанському районі Миколаївської області по проведенню планової перевірки слід відмовити.

Пунктом 24 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено поняття: місце проведення розрахунків місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти…», виходячи з цього, виявлені під час перевірки на місці проведення розрахунків готівкові кошти не зазначені в денному звіті РРО, можуть свідчити тільки про одне порушення Закону, що регламентує цю діяльність та встановлює єдині критерії застосування реєстраторів розрахункових операцій та місця їх проведення

Відповідно до п. 2.6 ст. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 ,встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності , а також постійними представництвами нерезидентів , через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність , норм з регулювання обігу готівки у національній валюті , що встановлюється НБУ , до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неприбуткування (неповне або/та несвоєчасне )оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Фінансові санкції встановлені цим Указом застосовуються у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» саме ним встановляється відповідальність за порушення вимог цього Закону, в тому числі і за невикористання книги обліку розрахункових операцій. Національний банк не уповноважений встановлювати правові норми у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, за виключенням застосування РРО при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 7 вказаного Закону). Згідно п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Обов'язковість щоденного запису в КОРО встановлена п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614. Зазначений Порядок розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

За невикористання КОРО існує спеціальна санкція встановлена у п. 3 ст.17 вказаного Закону України - «двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну».

Згідно абз. 2 п.2.6 Положення про ведення касових операцій «оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів».

Згідно з абз. 3 п.2.6 вказаного Положення, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РО - даних РК.

Таким чином , апеляційний суд вважає, фактично перевіркою податкового органу було виявлене інше порушення - невикористання КОРО а для притягнення до відповідальності винних осіб слід було застосовувати спеціальну санкцію, встановлену у п. 3 ст.17 Закону України №265/95 , а застосування будь-яких інших санкцій за інші правопорушення в цьому випадку є неправомірним .

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції справа по-суті вирішена правильно, але вирішені не всі позовні вимоги

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду .

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що є підстави для зміни постанови Господарського суду Миколаївської області від 14 квітня 2009 року , а апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, ДПІ у Березанському районі Миколаївської області слід задовольнити частково , додавши до резолютивної частини судового рішення про часткове задоволення позову , із врахуванням відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Березанському районі Миколаївської області по проведенню планової перевірки .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.2 ч.1. ст.198, 201, ч.2 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, ДПІ у Березанському районі Миколаївської області задовольнити частково, постанову Господарського суду Миколаївської області від 14 квітня 2009 року змінити, додавши до резолютивної частини наступне :

«Позов Підприємства комунальної власності області «Фармиція»- задовольнити частково.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити»

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів зі дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду, або з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя пис/

Судді: