Ухвала суду № 57134071, 07.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 749/182/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Валевач М.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Новак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3 працювала на посаді старшого секретаря Щорського районого суду Чернігівської області, стаж державної служби - 18 років.

З 26.01.2002 позивачу призначена пенсія державного службовця, згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 88% від заробітної плати. Перерахунок пенсії державного службовця здійснювався у 2008 році і на даний час розмір пенсії становить 1169 грн 67 коп.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 09.09.2015, викладений в новій редакції Додаток 47 до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Схема посадових окладів керівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів».

Відповідно до довідок ТУ ДСА у Чернігівській області від 25.02.2016 №744 та № 745 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, заробітна плата на посаді старшого секретаря суду з 09.09.2015 становить 2067 грн, а з 01.01.2016 - 4134 грн (а.с. 12-13).

02 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії державного службовця в зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям. До заяви надано довідки про заробітну плату від 25.02.2016 №744 та № 745.

Рішенням від 03.03.2016 № 765/03 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з підстав зростання з 09.09.2015 та з 01.01.2016 заробітної плати працюючих державних службовців, оскільки такий вид перерахунку статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на 01.12.2015) не передбачено.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення пенсіонер звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу та виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі, тому позивач має право на перерахунок призначеної йому пенсії державного службовця з 01.03.2016 у зв'язку з підвищенням заробітної плати старшого секретаря суду - державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до статті 37-1 Закону №3723-XII (у редакції, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» №865 від 31.05.2000 року (далі - Порядок №865).

Згідно п. 4 Постанови №865 (у редакції від 25.03.2014) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Відповідно до п. 5 Постанови №865 (у редакції від 25.03.2014) перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, Положеннями Постанови № 865 на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 03.03.2016, не передбачено порядку перерахунку пенсії державного службовця.

На даний час всупереч статті 37-1 Закону №3723-XII Кабінетом Міністрів України не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268, затверджено схеми посадових окладів, зокрема, керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів як Додаток №47 до цієї Постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України №644 від 02.09.2015 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006, зокрема у Додатку №47 до цієї Постанови «Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів» та місячний посадовий оклад секретаря суду (коефіцієнт від місячного посадового окладу судді місцевого суду) було встановлено у розмірі 0,3 та згідно примітки у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду.

Згідно з довідками ТУ ДСА у Чернігівській області від 25.02.2016 №744 та № 745 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, заробітна плата на посаді старшого секретаря суду з 09.09.2015 становить 2067 грн, а з 01.01.2016 - 4134 грн (а.с. 12-13).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Отже, дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим працівникам апарату судів, які зазначені у довідках від 25.02.2016 №744 та №745 про заробітну плату, що подається для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» є протиправними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію з 26.01.2002, позивач звернувся до відповідача 03.03.2016 з заявою про перерахунок пенсії.

Відповідно частини четвертої ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01.03.2016.

Разом з тим, посилання апелянта на п. 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII колегією суддів не приймається до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 «Прикінцеві положення» Закону №213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

З аналізу законодавчих норм, вбачається, що вказана норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області неправомірно відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

У відповідності до вимог частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону від 01.09.2015) подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюється 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1378 гривень.

Відтак ставка судового збору за подання апеляційної скарги повинна складати 606 грн 32 коп. (1378х0,4)х110).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Згідно з частиною першою статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений у повному обсязі, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом його стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області судовий збір у розмірі 606 грн 32 коп. (шістсот шість гривень тридцять дві копійки) за наступними реквізитами: р/р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ- 38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності - 206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 13 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.