Ухвала суду № 57133709, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/9862/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання неправомірними дій та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» (далі - Підприємство) звернулося до суду з указаним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів (далі - СДПІ), в якому просило: визнати неправомірними дії СДПІ щодо проведення документальної невиїзної перевірки Підприємства з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року; визнати противоправним та скасувати рішення СДПІ про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09 червня 2015 року № 0000444001.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року позов задоволено частково: визнано противоправним та скасовано рішення СДПІ від 09 червня 2015 року № 0000444001. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із правомірності проведеної відповідачем перевірки з огляду на встановлений судами факт дотримання вимог законодавства щодо вручення позивачеві наказу на проведення перевірки та повідомлення про проведення такої перевірки.

В частині оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що наявність у позивача заборгованості з виплати заробітної плати не звільняє його від обов'язку сплати єдиного внеску у визначені законом строки.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, заявник звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування такого рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходів), а тому відсутні підстави для нарахування санкцій за несплату таких внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім вказаних коштів.

Верховний Суд України в постанові від 10 липня 2012 року (справа № 21-193а12) погодився з позицією Вищого адміністративного суду України, відповідно до якої страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески в установлений Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк незалежно від одержання (перерахування) ним коштів на оплату праці (виплату доходів). Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що положення абзацу шостого частини шостої статті 20 вказаного Закону, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходів), не звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів.

Отже, виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які би дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання неправомірними дій та скасування рішення.

Суддя Т.С. Розваляєва