Ухвала суду № 57133614, 11.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 квітня 2016 року К/800/9737/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маслій В.І., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 211-213 КАС України касаційної скарги Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Техноторг" до Миколаївської митниці ДФС, третя особа: ГУ Державного казначейства України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 213 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано її копії, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також документу про сплату судового збору.

Разом з касаційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю можливості його сплати.

Вказане клопотання скаржника є необґрунтованим, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” в редакції від 01 вересня 2015 року, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача – 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897; код банку отримувача – 820019; банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету – 22030105 “Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)”; символ звітності – 255.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 87, 108, 165, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Миколаївської митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без руху.

Копію ухвали надіслати Миколаївській митниці ДФС та надати строк для усунення недоліків до 25 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Маслій