Ухвала суду № 57133468, 16.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року м. Київ К/800/35277/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 по справі №812/2811/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 №0000021401.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби 26.06.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.07.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» з питань достовірності та законності нарахування заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за серпень та вересень 2012 pоку, уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 192.1 статті 192, пункту 194.1 статті 194, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1 та 200.3 статті 200, пунктів 201.1, 201.3, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки Спеціалізованою державною інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби складено акт від 12.12.2012 №128/14-0/05763797 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.13 №0000021401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 298596,00грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту та Додатку 8 до декларацій з податку на додану вартість за липень - вересень 2012 року податкових накладних, що виписані у періодах, що передують звітному.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, право платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту закон ставить в залежність від першої із визначених в ньому подій, при цьому таке право обов'язково має бути підтверджено належним чином оформленою податковою накладною. Водночас, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, закон передбачає збереження такого права протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту за липень-вересень 2012 року включені податкові накладні попереднього звітного періоду, а саме виписані у період з грудня 2011 року по серпень 2012 року. Сума податку на додану вартість була включена до податкового кредиту наступних періодів в межах 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних. Факт отримання податкових накладних саме у тих звітних періодах, в яких на їх підставі було сформовано податковий кредит, підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за відповідних періодів.

Враховуючи викладене, зважаючи на включення позивачем до податкового кредиту податку в межах 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних, висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів податкового органу є правильними.

До того ж, на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем додано до податкових декларацій липня, серпня та вересня 2012 року з додатками №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» із супровідними листами копії первинних документів, на підставі яких виписані податкові накладні з порушеннями. Відповідачем визнається факт направлення позивачем первинної документації. Фактична сплата сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, які включені до складу податкового кредиту, підтверджена платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 №0000021401.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 по справі №812/2811/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ І.Я. Олендер