Рішення № 57132846, 05.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 січня 2016 року

встановила:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Просив стягнути 9 591 грн. 94 коп. - пені за прострочення строків виплати страхового відшкодування; 32 644 грн. 15 коп. - інфляційного збільшення суми боргу; 3 063 грн. 09 коп. - відсотків за прострочення строків виплати страхового відшкодування.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2014 року, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача 45 503 грн. 76 коп. страхового відшкодування.

Проте відповідач фактично виплатив страхове відшкодування лише 13 травня 2015 року.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і норм процесуального права.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримали.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2014 року, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача 45 503 грн. 76 коп. страхового відшкодування.

На виконання даного рішення 13травня 2015 року Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату страхового відшкодування в повному обсязі.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що з страхової компанії за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 13 лютого 2013 року по 12 травня 2015 року підлягає стягненню пеня, інфляція та 3 % річних.

Положенням п. 36.1 ст. 36 Закон №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Вирішуючи спір, суд не взяв до уваги вищенаведені вимоги закону та помилково вважав, що підстави для стягнення пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування відсутні.

Колегія суддів вважає, що відповідач прострочив виплату страхового відшкодування, відтак з нього на користь позивача підлягає стягненню пеня, за період з 09 листопада 2014 року по 12 травня 2015 року ( в межах річного строку позовної давності ) в розмірі 9 591 грн. 94 коп.

Стаття 625 ЦК України встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов'язання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого можуть застосовуватись норми ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, за період з 13 лютого 2013 року ( коли позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування ) по 12 травня 2015 року ( коли позивачу було виплачено страхове відшкодування ) з Моторного (транспортного) бюро України на користь позивача підлягають стягненню інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 32 644 грн. 15 коп. та 3% річних в розмірі 3 063 грн. 09 коп.

Протилежні висновки суду першої інстанції є помилковими.

Відповідно до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду від 20 січня 2016 року постановлено з порушенням норм матеріального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1, п. 3 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 січня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Стягнути з Моторного (транспортного) бюро України на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення строків виплати страхового відшкодування в розмірі 9 591 грн. 94 коп., інфляційне збільшення суми боргу за прострочення строків виплати страхового відшкодування в розмірі 32 644 грн. 15 коп., 3% річних за прострочення строків виплати страхового відшкодування в розмірі 3 063 грн. 09 коп.

Стягнути з Моторного (транспортного) бюро України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук