Постанова № 57129430, 05.04.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2016 р.Справа № 914/2171/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-суддіМельник Г.І.

суддівПлотніцький Б.Д.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю

Західний автомобільний клуб б/н від 04.03.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2015 року

у справі № 914/2171/15

за позовомОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс, м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб, м. Львів

простягнення 30 685,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 представник (довіреність б/н від 04.04.2016 року)

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.09.2015 року у справі №914/2171/15 (суддя Артимович В.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс 30 685,00 основного боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач взятих на себе зобовязань перед позивачем щодо постачання бланків-дозволів (талонів) на пальне марки А95 ОККО та дизельне паливо ОККО за Договором не виконав та отриманих від позивача грошових коштів (платіжне доручення № 1749 від 30.04.2015 року) не повернув.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 04.03.2016 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2015 року у справі №914/2171/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що між сторонами існують виключно договірні і господарські правовідносини з обумовленими зобовязаннями, строк виконання яких регулюється нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та відповідно на час подання позовної заяви і прийняття судового рішення такий не настав. Разом з тим, скаржник зазначає, що після оплати, з позивачем додатково обумовлювалась відповідна кількість та номінали карток на пальне, які мали бути передані, однак згоди не було досягнуто, що на думку відповідача, призвело до ненастання строку виконання зобовязання та домовленості сторін згідно ст. 626 ЦК України та відсутності 100% передоплати за товар.

При цьому, скаржник зазначає, що наявної в матеріалах справи претензії ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб не отримувало і така товариству не надсилалася, що підтверджується проставленою датою на претензії (26.05.2015р.) та проханням здійснити передачу товару до 27.05.2015р., відсутністю повідомлення про вручення саме долученої претензії, а також доказів відправлення (оригінал поштової квитанції та опис вкладення).

Також, скаржник вважає, що місцевим господарським судом порушено принцип змагальності, оскільки про прийняте судове рішення відповідач дізнався лише у виконавчій службі на стадії виконання та відповідно після цього з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2015 року у справі № 914/2171/15 без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 05.04.2016 року.

В дане судове засідання прибула представник позивача, проте, відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2016р. та повідомленнями про вручення поштового відправлення №7903103230247 та №7903103231227.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.2015р. у справі № 914/2171/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 30 квітня 2014 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб було укладено Договір про постачання бланків-дозволів (талонів) на пальне марки А95 ОККО та дизельне паливо ОККО на загальну суму 30 685,00 грн. з ПДВ (надалі Договір).

Документальними доказами у справі підтверджено, що на виконання вимог Договору на підставі рахунку № 04-30-15/01НП від 30.04.2015 року (а.с. 13) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс перерахувало ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб 30 685,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1749 від 30.04.2015 року (а.с. 14) призначення платежу «Оплата за талони згідно рах №04-30-15/01НП від 30.04.2015р.».

Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 26.05.2015 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс скерувало ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб претензію про здійснення передачі товару до 27.05.2015р. згідно оплаченого рахунку (а.с. 15-16).

Перевіряючи підставність звернення позивача до суду зясовано, що як на підставу позовних вимог позивач покликається на те, що факт виконання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс своїх зобовязань підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням № 1749 від 30.04.2015р. та не заперечується відповідачем. Проте, відповідач взятих на себе зобовязань перед позивачем щодо постачання бланків-дозволів (талонів) на пальне марки А95 ОККО та дизельне паливо ОККО за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 30 685,00 грн.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як зясовано в ході розгляду справи, згідно документальних доказів на виконання умов Договору та на підставі рахунку № 04-30-15/01НП від 30.04.2015 року (а.с. 13) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс перерахувало ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб 30 685,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1749 від 30.04.2015 року (а.с. 14) призначення платежу «Оплата за талони згідно рах №04-30-15/01НП від 30.04.2015р.».

Поряд з цим встановлено, що відповідач взятих на себе зобовязань перед позивачем щодо постачання бланків-дозволів (талонів) на пальне марки А95 ОККО та дизельне паливо ОККО за Договором не виконав та отриманих від позивача грошових коштів (платіжне доручення № 1749 від 30.04.2015 року, а.с. 14) не повернув.

Одночасно, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що між сторонами існують виключно договірні і господарські правовідносини з обумовленими зобовязаннями, строк виконання яких регулюється нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та відповідно на час подання позовної заяви і прийняття судового рішення такий не настав, колегія суддів вважає такі безпідставними враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб не отримувало претензії і така товариству не надсилалася не спростовують обґрунтованого висновку місцевого господарського суду.

При цьому, в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача надала пояснення про те, що оскаржене рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2015 року у справі № 914/2171/15 виконано, оскільки 01 березня 2016 року Франківським відділом державної виконавчої служби м. Львова в межах виконавчого провадження № 49652145 було здійснено стягнення коштів на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю СВ-Холод Захід Плюс з рахунку ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб відкритому у ПАТ «Приватбанк» в сумі 32 512,00 грн.

Відтак, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, що підтверджується документальними доказами у справі (банківська виписка по рахунку від 29.02.2016 року) та поясненнями представника позивача у судовому засіданні.

Крім цього, покликання скаржника на те, що місцевим господарським судом порушено принцип змагальності, оскільки про прийняте судове рішення відповідач дізнався лише у виконавчій службі на стадії виконання та відповідно після цього з Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів вважає безпідставними враховуючи наступне.

Згідно з п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до розяснень п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами і доповненнями) у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи (позовної заяви, а.с. 9-12 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а.с. 46-47) місцезнаходження юридичної особи ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб 79008, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Трускавецька, 4.

При цьому, як вбачається з поштових конвертів (а.с. 7, 30, 36, 45, 62) скерованих ТзОВ Західний автомобільний клуб на адресу 79008, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Трускавецька, 4 такі повернуто господарському суду Львівської області за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідками органу поштового звязку ф20 (а.с. 6, 29, 35, 44, 61).

Таким чином, ТзОВ Західний автомобільний клуб, належним чином було повідомлене про час і місце розгляду справи судом, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Відтак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.2015р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.2015 року у справі № 914/2171/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західний автомобільний клуб б/н від 04.03.2016 року без задоволення.

2.Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 11.04.2016р.

Головуючий-суддяМельник Г.І.

СуддяПлотніцький Б.Д.

Суддя Скрипчук О.С.