Ухвала суду № 57129224, 12.04.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"12" квітня 2016 р.Справа № 924/265/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Агропромтехніка, м. Хмельницький

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю аграрної фірми „Нефедівське, с. Нефедівці, Камянець-Подільський район

про стянення заборгованості в розмірі 250000,00 грн., 120750,00 грн. - інфляційних втрат, 86493,15 грн. - 28 % річних

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №34 від27.10.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги від 29.03.2016р.; ОСОБА_3 - директор

Ухвала виноситься 12.04.2016р., оскільки у судовому засіданні 04.04.2016р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 250000,00 грн. - основного боргу, 120750,00 грн. інфляційних втрат, 86493,15 грн. - 28% річних.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання безпроцентної позики від 12.11.2014р. щодо повернення коштів. Нарахування 28% річних обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а стягнення інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Відповідач в судовому засіданні 04.04.2016р. просив припинити провадження у даній справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України. Свою позицію обгрунтував тим, що вищевказаний спір вирішено Камянець-Подільським міськрайонний судом. На підтвердження зазначених обставин посилався на рішення Камянець-Подільського міськрайонного суду від 13.07.2015р., яким товариству з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Агропромтехніка в задоволенні позову до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю аграрна фірма „Нефедівське, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики, відмовлено. Також, посилався на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16.09.2015р., якою рішення Камянець-Подільського міськрайонного суду від 13.07.2015р. залишено без змін.

У судовому засіданні 12.04.2016р. відповідачем подано заяву, в якій він просить залишити без розгляду клопотання про припинення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2016р. наполягав на задоволенні позовних вимог. Відповідач в судовому засіданні 12.04.2016р. проти позовних вимог заперечував з інших підстав, посилаючись на необгрунтованість позовних вимог, однак, письмового відзиву не подав.

Враховуючи те, що відповідачем подано нові правові обгрунтування заперечень, відповідача необхідно зобовязати надати письмовий відзив на позов з документальним обгрунтуванням своїх доводів.

11.04.2016р. позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю аграрна фірма „Нефедівське (ідентифікаційний код юридичної особи 14144671):

- домоволодіння, яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., Камянець-Подільський район, с. Нефедівці, вул. Миру, 50, заборонивши проводити відчуження чи іншим чином передачу вказаного майна на користь третіх осіб;

- адмінбудинок загальною площею 656,8 кв.м., який знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Камянець-Подільський р-н, с. Нефедівці, вул. Миру, 80, заборонивши проводити відчуження чи іншим чином передачу вказаного майна на користь третіх осіб;

- нежитлову будівлю загальною площею 276,2 кв.м., яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Камянець-Подільський р-н, с. Нефедівці, вул. Миру, 80а, заборонивши проводити відчуження чи іншим чином передачу вказаного майна на користь третіх осіб.

Заява мотивована тим, що відповідач вчиняє дії щодо відчуження власного майна з метою ухилення від виконання грошових зобовязань перед позивачем за договором позики від 12.11.2014р.

В обгрунтування зазначених обставин вказує на те, що майно, на яке він просить накласти арешт, зареєстровано на праві власності за відповідачем. На підтвердження посилається на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку отримано 10.03.2016р. в електронній формі. На думку позивача, вказаний витяг, відповідно до Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг, має однакову юридичну силу із паперовими документами та автентичність якого може бути перевірена на сайті Міністерства юстиції України за адресою: https://usr.minjust.gov. ua.

Вказує, що 21.03.2016р. йому стало відомо про те, що відповідачем ініційовано продаж вищеперелічених нерухомих обєктів шляхом розміщення оголошень про реалізацію вказаного нерухомою майна на веб-сайтах http://olx.ua та https://dom.ria.com. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано витяги із веб-сайтів.

Розглянувши заяву про забезпечення позову судом враховується наступне: відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Пунктом 1 частини 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову встановлено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 250000,00 грн. Отже, заявлені позивачем заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, без зазначення ціни позову, є порушенням ст. 67 ГПК України, за змістом якої позов забезпечується у межах його ціни. До того ж, майно, на яке позивач просить накласти арешт, не повязане з предметом позову, оскільки вимогою позивача є стягнення з відповідача боргу, тобто є грошовою вимогою.

У пп. 7.1, 7.2 п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову зазначено, що обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Як вже вказувалось раніше, предмет позову (стягнення боргу) не повязаний із майном, на яке позивач просить накласти арешт.

Таким чином, вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосувати накладення арешту на кошти. Арешт на майно слід застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів є неможливим. У спорі про право власності на майно чи витребування майна з чужого незаконного володіння належить застосовувати арешт на спірне майно. У негаторному позові слід застосовувати заборону вчиняти певні дії.

Позивачем не подано доказів відсутності грошових коштів на рахунках відповідача у межах розміру суми позовних вимог, тому можливість накладення арешту на нерухоме майно відповідача, і, зокрема, на індивідуально - визначене майно є передчасною.

До того ж, єдиною підставою, на яку посилається позивач як на підставу задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, є витяги з інтернет-сайтів, на яких розміщено оголошення про продаж нерухомості відповідача.

Суд не вважає належними доказами надані позивачем витяги з інтернет-сайтів на підтвердження підготовки до відчуження належного відповідачу майна з огляду на наступне: за нормами ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32); письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 36); речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору (стаття 37).

Інформація, яка розміщена в мережі Інтернет, не підпадає під ознаки ні письмових, ані речових доказів у розумінні наведених норм, оскільки в силу загальнодоступності цієї мережі в ній можливе вільне розміщення (і видалення з неї) будь-якою заінтересованою особою будь-якої інформації, при тому, що законом не встановлено порядку і способів її фіксації для використання як доказу в судовому процесі (аналогічної позиції притримується і Вищий господарський суд України у постанові від 10.11.2015р. у справі №902/967/14).

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобовязання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги неможливість встановити хто саме розмістив оголошення про продаж на веб - сайтах, достовірність зазначеної інформації, позивачем не було належним чином, з посиланням на відповідні докази, доведено факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію свого майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. у справі №924/1620/15.

Враховуючи викладене вище, в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю аграрна фірма „Нефедівське необхідно відмовити.

З метою додаткового вивчення поданих сторонами документів, пояснень та заперечень, для повного, всебічного та обєктивного зясування всіх обставин, розгляд справи необхідно відкласти на іншу дату.

Керуючись ст.ст. 77, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю аграрна фірма „Нефедівське відмовити.

Розгляд справи відкласти на 14:30 "20" квітня 2016 р. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, к. №308.

Зобовязати відповідача надати письмовий відзив на позов з документальним обгрунтуванням своїх доводів.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 позивачу,

3 - відповідачу.