Рішення № 57128807, 11.04.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2016р. Справа№ 914/525/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел ОСОБА_1», Львівська область, м. Трускавець,

До відповідача: Військової частини А-4623, Львівська область, м. Камянка Буська,

Про стягнення 16 848,00 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_2 представник

від відповідача: ОСОБА_3 представник

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел ОСОБА_1» до Військової частини А-4623 про стягнення 16 848,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2016 р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав і мотивів зазначених в позовній заяві та наданих поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.04.2016 р. проти позовних вимог заперечив з підстав наданих в усних поясненнях, а саме з тих причин, що вони не є розпорядниками коштів і не мають можливості оплатити за наданні послуги.

В судовому засіданні 11.04.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

25.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хотел ОСОБА_1» (надалі Виконавець) та Військовою частиною А-4623 (надалі Замовник) укладено Договір № 4623-01/02/13 на виконання послуг з прання білизни.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець зобовязується надати Замовнику послуг по обробці білизни (прання, прасування) у відповідності до вимог даного Договору, а Замовник зобовязується оплатити надані Виконавцем послуги в строки і на умовах встановлених цим Договором.

Згідно п. 5.2 Договору, сума договору складає 26 000,00 грн.

На виконання умов договору, Виконавцем впродовж березня 2013 року було надано Замовнику послуги з прання білизни, на загальну суму 16 848,00 грн.

Факт надання послуг підтверджується Актом № 14213 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання на суму 16 848,00 грн., який завірений печатками та підписами повноважених сторін.

Однак, Замовником не оплачено за наданні послуги.

Позивачем відповідачу 15.10.2015 року була направлена ОСОБА_4 № 734 про погашення заборгованості за наданні послуги з прання білизни, а саме у 7-ми денний строк з дня отримання цієї вимоги оплатити Товариству суму заборгованості за наданні послуги з прання білизни за Договором згідно Акту № 14213 у сумі 16 848,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість складає 16 848,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 4623-01/02/13 на виконання послуг з прання білизни, позивачем надано відповідачу послуги впродовж березня 2013 року на загальну суму 16 848,00 грн., що підтверджується Актом № 14213 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання на суму 16 848,00 грн., який завірений печатками та підписами повноважених сторін.

Однак, відповідачем за наданні послуги позивачу не було проведено оплату згідно договірних домовленостей, що призвело до направлення на адресу відповідача ОСОБА_4 № 734 про погашення заборгованості за наданні послуги з прання білизни, а саме у 7-ми денний строк з дня отримання цієї вимоги оплатити Товариству суму заборгованості за наданні послуги з прання білизни за Договором згідно Акту № 14213 у сумі 16 848,00 грн. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 16 848,00 грн.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

А відтак, сума заборгованості в розмірі 16 848,00 грн. яка виникла у відповідача перед позивачем за наданні послуги, підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання обґрунтованих та належних доказів які б спростовували чи заперечували позовні вимоги суду не подав, а відтак суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Військової частини А-4623 (80400, Львівська область, м. Камянка-Бузька, вул. Гвардійська, 15, код ЄДРПОУ 08349877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел ОСОБА_1» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Стебницька, 61, код ЄДРПОУ 36518205) 16 848,00 грн. основного боргу та 1 378,00 грн. судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.04.2016 року.

Суддя Березяк Н.Є.