Рішення № 57128534, 07.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2016 р.Справа № 916/297/16

За позовом: приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП"

до відповідача: товариства обмеженою відповідальністю "БЕЗПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ"

про стягнення 77 149,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства обмеженою відповідальністю "БЕЗПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ" 77 149,00 грн., де 70 800,00 грн. основний борг, 6 349,00 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2016р. позовну заяву (вх.№319/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/77/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

24.03.2016р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (вх.№2-1544/16), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на його користь 70 800,00 грн. основний борг, 6 354,64 грн. 3% річних, 57 417,83 грн. індексу інфляції.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час місце їх проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 лютого 2012р. між приватним акціонерним товариством "ДАТАГРУП" (Оператор) та товариством обмеженою відповідальністю "БЕЗПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ" (Абонент) було укладено про надання телекомунікаційних послуг №ІНК 4074/2012, згідно умов п.1.1. Оператор надає Абоненту послуги на умовах, встановлених в Загальних умовах та положеннях (Додаток А до цього Договору), Угоді про рівень послуг (Додаток Б до цього Договору) та Замовленнях на послуги, а Абонент приймає Послуги та сплачує Оператору належні за Замовленнями та Загальними умовами та положеннями платежі.

Відповідно до п.6.1. Договору Абонент здійснює оплату вартості в гривнях в порядку передоплати протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту відправлення Оператором відповідного рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Оператора.

Пунктом 6.5. Договору встановлено, що вартість послуг за всіма замовленнями оплачується Абонентом в гривнях протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту відправлення Оператором рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Оператора. Неотримання рахунку не звільняє Абонента від оплати вартості послуг.

У відповідності до п.6.6. Договору у випадку неотримання Абонентом рахунку на оплату відповідно по п.6.5. Умов до 10 (десятого) числа поточного місяця, Абонент зобов'язаний звернутись до оператора для встановлення належної до сплати суми та оплатити її не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.

Зі змісту п.8.2. Договору вбачається, що за прострочення оплати вартості робіт та/або Послуг за замовленням (ми), Абонент сплачує Оператору пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від розміру простроченого платежу за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язань.

Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками сторін, та діє до моменту його припинення в порядку, передбаченому Умовами (п.10.1. Договору).

Згідно ОСОБА_2 угоди №1 від 01.09.2012р. з 01.09.2012р. змінено описання послуг за Договором (з доступу до мережі Інтернет) у додатку №1 до Договору Замовлення на послуги №1 з доступу до мережі Інтернет від 01.02.2012р., а саме надання доступу до українських ресурсів мережі Інтернет, 500 Мбіт/с, щомісячний платіж (щомісячна абонентська плата) складає 4 000,00 грн. з ПДВ; надання доступу до світових ресурсів мережі Інтернет, 300 Мбіт/с, щомісячний платіж (щомісячна абонентська плата) складає 9 000,00 грн. з ПДВ.

У зв'язку зі зміною банківських реквізитів позивача ОСОБА_2 угодою №2 від 01.12.2012р. були змінені у Договорі банківські реквізити Позивача.

Відповідно до ОСОБА_2 угоди №3 від 01.02.2013р. дію Договору було припинено з 01 лютого 2013р.

На виконання умов вищенаведеного договору, позивачем відповідачу надавались телекомунікаційні послуги, які останнім приймались без зауважень, проте, товариством обмеженою відповідальністю "БЕЗПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ" вартість отриманих телекомунікаційних послуг оплачувалось не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 70 800,00 грн.

З підстав існування заборгованості позивач звернувся до відповідача з претензією №24/1 від 25.01.2016р., проте відповідь на зазначену претензію відповідач не надав.

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за вищенаведеним договором в частині здійснення оплати отриманих телекомунікаційних послуг і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобовязання щодо оплати вартості отриманих телекомунікаційних послуг на загальну суму 70 800,00 грн. не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась борг, який позивачем зазначений в розмірі 70 800,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з товариства обмеженою відповідальністю "БЕЗПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ" на користь позивача підлягає сума боргу, встановлена судом в розмірі 70 800,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 354,54 грн. 3% річних та 57 417,83 грн. індексу інфляції.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за отримані послуги.

Перевіривши розрахунок 3% річних поданий позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем не належним чином, у звязку з чим судом здійснено власний розрахунок суми 3% річних, який становить:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів20000.0021.02.2012 - 02.04.2012423 %69.0410000.0003.04.2012 - 25.04.2012233 %18.9020000.0021.03.2012 - 26.04.2012373 %60.82800.0006.04.2012 - 01.02.201613973 %91.8622000.0021.04.2012 - 02.07.2012733 %132.0012000.0003.07.2012 - 08.07.201263 %5.922000.0009.07.2012 - 30.07.2012233 %3.7822000.0021.05.2012 - 30.07.2012713 %128.3822000.0021.06.2012 - 30.07.2012403 %72.3321000.0031.07.2012 - 03.09.2012353 %60.411000.0004.09.2012 - 01.10.2012283 %2.3022000.0021.07.2012 - 01.10.2012733 %132.0013000.0002.10.2012 - 02.10.201213 %1.073000.0003.10.2012 - 13.11.2012423 %10.3622000.0021.08.2012 - 13.11.2012853 %153.7015000.0014.11.2012 - 29.11.2012463 %56.7110000.0030.11.2012 - 24.12.2012253 %20.5515000.0021.09.2012 - 24.12.2012953 %117.1210000.0025.12.2012 - 01.02.201611343 %932.0515000.0021.10.2012 - 01.02.201611993 %1478.2215000.0021.11.2012 - 01.02.201611683 %1440.0015000.0021.12.2012 - 01.02.201611383 %1403.0115000.0021.01.2013 - 01.02.201611073 %1364.79

Таким чином, за самостійним розрахунком суду 3% річних складають 7 755,32 грн., але з врахуванням того, що 3% річних позивачем заявлено в меншому розмірі в сумі 6 354,54 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 6 354,54 грн.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків, суд зазначає наступне:

Системний аналіз законодавства України свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

У зв'язку з тим, що в країні відбулись інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошових коштів, строк оплати яких настав, але не сплачених.

При цьому суд зазначає, що сума інфляційних втрат повинна розраховуватись за весь період прострочення, тобто з урахуванням як інфляційних процесів так і дефляційних процесів, що мали місце в період такого прострочення.

Наразі, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано інфляційні збитки позивача наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції21.02.2012 - 02.04.201220000.001.00360.0020060.0003.04.2012 - 25.04.201210000.001.0000.0010000.0021.03.2012 - 26.04.201220000.001.0000.0020000.0006.04.2012 - 01.02.2016800.001.798638.651438.6521.04.2012 - 02.07.201222000.000.994-131.8021868.2003.07.2012 - 08.07.201212000.001.0000.0012000.0009.07.2012 - 30.07.20122000.000.998-4.001996.0021.05.2012 - 30.07.201222000.000.995-109.8721890.1321.06.2012 - 30.07.201222000.000.998-44.0021956.0031.07.2012 - 03.09.201221000.000.997-63.0020937.0004.09.2012 - 01.10.20121000.001.0011.001001.0021.07.2012 - 01.10.201222000.000.998-44.0721955.9302.10.2012 - 02.10.201213000.001.0000.0013000.0003.10.2012 - 13.11.20123000.001.0000.003000.0021.08.2012 - 13.11.201222000.001.00122.0022022.0014.11.2012 - 29.11.201215000.000.999-15.0014985.0030.11.2012 - 24.12.201210000.001.00220.0010020.0021.09.2012 - 24.12.201215000.001.00114.9715014.9725.12.2012 - 04.02.201610000.001.8158146.0818146.0821.10.2012 - 04.02.201615000.001.81612246.2927246.2921.11.2012 - 04.02.201615000.001.81812273.5627273.5621.12.2012 - 04.02.201615000.001.81512219.1227219.1221.01.2013 - 04.02.201615000.001.81112164.7927164.79

Таким чином, за самостійним розрахунком суду сума індексу інфляції складає 57 394,72 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає індекс інфляції встановлений судом в сумі 57 394,72 грн. В іншій частині заявленого до стягнення індексу інфляції в сумі 23,11 грн. суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з товариства обмеженою відповідальністю "БЕЗПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ" підлягає сума боргу в розмірі 70 800,00 грн., сума 3% річних в розмірі 6 354,54 грн., сума інфляційних в розмірі 57 394,72 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2018,19 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства обмеженою відповідальністю "БЕЗПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ" (65020, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 27/29, офіс 104, код ЄДРЮОФОПГФ 32679287) на користь приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРЮОФОПГФ 31720260) суму боргу в розмірі 70 800 (сімдесят тисяч вісімсот) грн. 00 коп., сума 3% річних в розмірі 6 354 (шість тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 54 коп., сума інфляційних в розмірі 57 394 (п'ятдесят сім тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 72 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 19 коп.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський