Ухвала суду № 57127331, 11.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/277/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС в Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Джі-Ен-Ел» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС в Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області про стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне виробничо-торгівельне підприємство «Джі-Ен-Ел», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 217481,81 грн. пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень 2015 року в сумі 1641457,00 грн. та 128443,06 грн. пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2015 року в сумі 1681795,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з цим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Приватне виробничо-торгівельне підприємство "ДЖІ-ЕН-ЕЛ" зареєстровано в якості юридичної особи 17.08.1992р. Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №1000162864 від 07.07.1997р.

17.06.2015р. позивачем було подано до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року № 9126361375, згідно якої, з урахуванням заяви про повернення суми бюджетного відшкодування було заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ в розмірі 1 641 457,00 грн.

Також, позивачем 19.08.2015р. було подано до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року № 9174935224, згідно якої, з урахуванням заяви про повернення суми бюджетного відшкодування було заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ в розмірі 1 681 795,00 грн.

ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено камеральні перевірки даних, задекларованих ПВТП "ДЖІ-ЕН-ЕЛ" у податковій звітності з ПДВ за травень та липень 2015 року, про що складено довідки у формі висновку від 10.07.2015 за № 295/25-26-15-01-38/14224080 та від 09.09.2015 за № 410/25-26-15-01-38/14224080 відповідно, згідно яких, порушень не встановлено.

Оскільки, бюджетне відшкодування з ПДВ за травень та липень 2015 року у строки, передбачені ст. 200 ПК України, відповідачем не було здійснено, позивач звернувся до УДКСУ в м. Чернігові із запитом про отримання інформації стосовно бюджетного відшкодування ПВТП "ДЖІ-ЕН-ЕЛ", на що отримав лист від 30.09.2015р. № 05-12/3039, яким його повідомлено про те, що до Управління ДКСУ у м. Чернігові, висновки ДПІ на відшкодування ПДВ ПВТП „ДЖ1-ЕН- ЕЛ" по деклараціям за квітень 2015 року в сумі 759281,00 грн., за травень 2015 року в сумі 1641457,00 грн., за липень 2015 року в сумі 1681795,00 грн. надійшли лише 23.09.2015 року. Станом на 30.09.2015 року узагальнена інформація про бюджетне відшкодування сум, зазначених у висновках - відсутня. В разі отримання узагальненої інформації буде перераховано відповідну суму коштів згідно з чинним законодавством.

Фактично сума відшкодування з ПДВ за травень 2015 року у розмірі 1 641 457,00 грн. та за липень 2015 року в сумі 1 681 795,00 грн. була отримана позивачем на розрахунковий рахунок 30.12.2015р., що підтверджується копією банківської виписки від 11.01.2016р.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про стягнення з державного бюджету пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, в той час, як відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. N39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.п 200.18.2 п. 200.18 ст. 200 ПК України Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у триденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом трьох операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС в Чернігівській області за результатами перевірки визнала право Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Джі-Ен-Ел» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, однак, висновки ДПІ на відшкодування ПДВ та узагальнююча інформація були направленні органам казначейства із значним запізненням.

Таким чином, було прострочено перерахування на банківський рахунок позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень та липень 2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що кількість днів прострочення відшкодування ПДВ за травень 2015 року з 21.07.2015р. по 30.12.2015р. становить 163 днів, кількість днів прострочення відшкодування ПДВ за липень 2015 року з 18.09.2015р. по 30.12.2015р. становить 104 дня.

Пеня за прострочення відшкодування ПДВ за липень 2015 року розраховується за наступним алгоритмом: розмір бюджетної заборгованості х (120% облікової ставки НБУ) / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Таким чином, судом першої інстанції вірно обраховано розмір пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що перерахування сум ПДВ за травень та липень 2015 року було здійснено з порушенням строку і до моменту його відшкодування ця сума вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, при цьому, відповідно до ст. 200 ПК України на суму заборгованості нараховується пеня.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховного Суду України у постанові від 03.06.2014р. (справа № 21-131а14).

Щодо посилання апелянтів на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 16.09.2015р. справа № 21-881а15 (2а/0570/17001/2012) суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, зазначеною постановою Верховного суду України установлено, що рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки, відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства та здійснюється за спеціально встановленою процедурою та на умовах, встановлених Законом та Порядком №39 від 17.01.2011р., суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

У справі, що розглядається, бюджетне відшкодування ПДВ не є предметом спору. Суми ПДВ вже відшкодовані підприємству у добровільному порядку, однак, з порушенням строку, встановленого Законом, що є підставою для нарахування пені, яку позивач і просить стягнути.

Стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування не є тотожним стягненню бюджетного відшкодування, а тому може здійснюватись за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Оскільки, ухвалою від 04.04.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення, він підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС в Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС в Чернігівській області несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 5707 (п'ять тисяч сімсот сім) грн. 76 (сімдесят шість) коп. на рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 12 квітня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.