Постанова № 57127128, 29.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 березня 2016 р. № 820/330/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - Ляшенка Ю.О.,

відповідача - Забайрачної С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом приватного підприємства "ОСАН" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «ОСАН», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, в якій просить суд:

- Податкове повідомлення рішення Індустріальної ОДПІ у м. Харкові від 24.09.2015 року № 0000142202 (форма "Р") про застосування до ПП "ОСАН" штрафних санкцій на загальну суму 545 164, 50 гривень, за порушення п.п. 134.1.1. п.134.1. ст. 134, п135.1.,п.135.2. ст. 135 ПК України - скасувати в повному обсязі.

- Податкове повідомлення рішення Індустріальної ОДПІ у м. Харкові від 24.09.2015 року № 0000152202 (форма "Р") про застосування до ПП "ОСАН" штрафних санкцій на загальну суму 290 015, 00 гривень, за порушення п.п. 192.1.1, п.192.1 ст. 192, п. 193.1. ст. 193 ПК України - скасувати в частині зменшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 284 400,00 гривень (основний платіж 113 760,00 гривень 171 640,00 гривень-штрафні санкції).

- Податкове повідомлення рішення Індустріальної ОДПІ у м. Харкові від 24.09.2015 року № 0000162202 (форма "В4")про застосування до ПП "ОСАН" штрафних санкцій на загальну суму 80 715,00 гривень, за порушення п.п. 192.1.1, п.192.1 ст. 192, п. 193.1. ст. 193 ПК України - скасувати в повному обсязі.

- Податкове повідомлення рішення Індустріальної ОДПІ у м. Харкові від 24.09.2015 року № 0000172202 (форма "С") про застосування до ПП "ОСАН" штрафних санкцій на загальну суму 32 498,10 гривень, за порушення п. 2.6. Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" - скасувати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що акт перевірки є неправомірним, твердження про порушення Позивачем вимог чинного податкового законодавства суб'єктивними, не підтвердженими необхідними доказами та нормами чинного законодавства України, а податкові повідомлення-рішення винесеним з порушеннями чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі направлень від 06.08.2015 року №74, №73, №78, №85, №76, №77, №75 фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «ОСАН» (податковий номер 30426905) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року за результатами якої складено акт від 10.09.2015 року №350/20-36-22-01-07/30426905.

Відповідно до висновків акту перевірки від 10.09.2015 року №350/20-36-22-01-07/30426905 підприємством позивача порушено п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 п. 135.2 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 363443 грн. у тому числі за 2014 рік у сумі 363443 грн.

п. 192.1, п.п.192.1.1 ст.192, п. 193.1 ст.193 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19, 20.2) за грудень 2014 року В сумі 80715 грн.

- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 116006 грн., у т.ч. за вересень 2014 року у сумі 94913 грн., листопад 2014 року у сумі 21093 грн.

п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 в результаті чого встановлено не оприбуткування готівки до каси підприємства в сумі 6499,62 грн.

пп.119.2 ст.119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ в результаті чого встановлено несвоєчасно наданий уточнюючий податковий розрахунок по формі 1 -ДФ за 4-й квартал 2014 року 16.03.2015 року при граничному терміні - 09.02.2015 року.

ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції від 21.03.1991р. № 875-ХП із змінами та доповненнями, а саме кількість інвалідів становить 2.9% від загальної чисельності працівників, замість чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

На підставі вищезазначених висновків контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення:

-від 24.09.2015 року № 0000142202 (форма «Р») про застосування до ПП «ОСАН» штрафних санкцій на загальну суму 545164, 50 гривень, за порушення п.п. 134.1.1. п.134.1. ст. 134, п. 135.1.,п.135.2. ст. 135 ПК України (заниження податкового зобов'язання за 2014 рік на загальну суму 363443,00 грн),

-від 24,09.2015 року № 0000152202 (форма «Р») про застосування до ПП «ОСАН» штрафних санкцій на загальну суму 290 015, 00 гривень, за порушення п.п. 192.1.1, п, 192,1 ст. 192, п., 193.1. ст. 193 ПК України (заниження податкового зобов'язання за 2014 рік на загальну суму 116 006,00 грн),

-від 24.09.2015 року № 0000162202 (форма «В4»)про застосування до ПП «ОСАН» штрафних санкцій на загальну суму 80 715,00 гривень, за порушення п,п, 192,1.1, п.192.1 ст, 192, п. 193,1. ст. 193 ПК України (зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 2014 рік на загальну суму 80 715,00 грн.),

- від 24.09.2015 року № 0000172202 (форма «С») про застосування до ПП «ОСАН» штрафних санкцій на загальну суму 32 498,10 гривень, за порушення п. 2.6. Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (не оприбуткування готівки до каси підприємства 20.11.2014 року в сумі 6499,62 грн.,)

- від 24.09.2015 року № 0000661701 (форма «Р») про застосування до ПП «ОСАН» штрафні санкцій на загальну суму 510,00 гривень.

Позивач не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, скориставшись правом адміністративного оскарження, звернувся 08.10.2015 року з письмовою скаргою №116 до начальника ГУ ДФС у Харківській області.

Рішенням від 20.10.2015 року за № 3498/20-40-10-04-14 строк розгляду вищевказаної скарги було подовжено до 07 грудня 2015 року (включно).

Рішенням від 10.09.2015 року №350/20-36-22-01-07/30426905 про результати розгляду скарги ПП «ОСАН» від 04.12.2015 року за № 4404/10/20-40-10-04-14 частково задовольнило вимоги ПП «ОСАН» викладені в скарзі від 08.10.2015 року № 116 та скасувало податкові повідомленням-рішення від 24.09.2015 року № 0000661701 про застосування до ПП «ОСАН» штрафних санкцій на загальну суму 510,00 гривень в повному обсязі, № 0000152201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 5 615,00(основний платіж - 2 246,00 грн., 3369,00 грн.,- штрафні санкції), в іншій частині вказане рішення та інші податкові-повідомлення рішення від 24.09,2015 року № 0000142202, № 0000162202 та № 0000172202 залишені без змін, а скарга ПП «ОСАН» в цій частині, без задоволення.

ПП «ОСАН» з вище наведеним Рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 04.12.2011 року за № 4404/10/20-40-10-04-14 не погодилось в частині не задоволення його вимог про повне скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 року № 0000142202 (форма «Р» про застосування штрафних санкцій на загальну суму 545 164, 50 гривень, № 0000152202 (форма «Р») про застосування штрафних санкцій на загальну суму 290 015, 00 гривень, № 0000162202 (форма «В4») про застосування штрафних санкцій на загальну суму 80 715,00 гривень, № 0000172202 (форма «С») про застосування штрафних санкцій на загальну суму 32 498,10 гривень. За порушення п. 2.6. Постанови Правління Національного банку України від 15.12,2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», у порядку та строки передбачені ст., 56 ПК України, звернулося до ДФС України зі скаргою № 176 від 24.12.2015 року.

ПП «ОСАН», 18.01.2016 року, поштою отримало Рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 14.01.2016 року за № 475/6/99-99-10-01-01-25, яким скарга № 176 від 24.12,2015. Року залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 24.09.2015 року, №0000142202, № 0000152202, №0000162202. № 0000172202, з урахуванням рішення, прийнятого за результати первинної скарги без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріями справи, що між ПП «ОСАН» (комісіонер) та приватна фірма «Гамма-55» (комітент) укладено договір №1 комісії на придбання товару від 01.01.2013 року, відповідно до умов якого комісіонер зобов'язується придбати для комітента від свого імені проте за його рахунок лікарські засоби та/або вироби медичного призначення, найменування, ціна, асортимент та кількість якого буде узгоджуватись сторонами в накладних які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п. 2,3 угоди №1 про розподіл доходів від 31.12.2014 року сума від наданих постачальниками ПП «ОСАН» знижок на поставлений раніше товар склала 4 300 845 (чотири мільйони триста тисяч вісімсот сорок п'ять) грн., 79 коп. На виконання положень договору комісії на придбання товару №1 від 01.01.2013 року сторони дійшли до обопільної згоди про розподіл суми вказаної у п. 2 даної згоди у наступних розмірах: - ПП «ОСАН» (сторона -1) - 2 281 719 (два мільйона двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн.., 40 коп., - ПП «ГАММА-55» (сторона-2) - 2 019 126 (два мільйона дев'ятнадцять тисяч сто двадцять шість) грн., 39 коп.

Відповідно до п. 2 ст. 1014 Цивільного кодексу України, якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

З урахуванням норм вищевказаної статті, знижки, надані постачальниками за придбаний товар Комісіонером, створюють для комітента більш вигідні умови, ніж ті, що були визначені заздалегідь між сторонами договору комісії і в повному об'ємі мають бути передані Комітенту.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що перевіряючим було повідомлено і документально підтверджено, що постачальниками за об'єм виконаних зобов'язань ПП «ОСАН» надано знижку у вигляді коригування ціни на раніше поставлений товар сумі 4 300 845 грн., 79 коп., згідно номенклатури товару, який і був раніше переданий Комісіонером Комітенту в рамках договору комісії. Вказана сума знайшла своє відображення в акті перевірки.

Сторони дійшли спільної згоди шляхом підписання угоди № 1 від 31.12.2014 року про розподіл суми знижки у вигляді коригування ціни на раніше поставлений товар сумі 4 300 845 грн., 79 коп. у таких розмірах:

ПФ «ГАММА-55» - 2 019 126 грн., 39 коп., що є додатковою вигодою Комітента, а

ПП «ОСАН» - 2 281 719 грн., 40 коп., що є додатковим доходом Комісіонера.

Між Комісіонером і Комітентом був укладений акт зменшення вартості на раніше поставлений товар б/н від 31.12.2014 року та на нижченаведені податкові накладні були складені розрахунки корегування на загальну суму 2 019 126 грн., 39 коп., та сума ПДВ 79 261 грн., 60 коп.

Отже, відповідно до угоди № 1 комісіонер за 2014 рік отримав додатковий дохід по договору комісії лише в розмірі 2 281 719,40 грн., що і було відображено в декларації за 2014 рік.

Щодо окремого обліку отриманих та відвантажених товарів по договору комісії, ПП «ОСАН» суд зазначає наступне.

Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30 листопада 1999 р. № 291 лише встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, а не зобов'язує суб'єкта господарювання вести окремий облік отриманих та відвантажених товарів по окремому договору.

Як встановлено судом ПП «ОСАН» не веде облік товарів на бухгалтерських рахунках 024(025) та 283, оскільки у підприємства відсутній товар, який надійшов на реалізацію чи був переданий на реалізацію по договору комісії.

Оприбуткування всього отриманого товару на бухгалтерському рахунку 281 «Товар на складі» не є порушенням діючого податкового чи фінансового законодавства України та не спричиняє для держави будь яких збитків.

В описовій частині акту, та в Рішенні ДФС у Харківській області перевірки зазначається, що даним бухгалтерського рахунку 3771 «Розрахунки з іншими дебіторами» станом на 31.12.2014 року дебіторська заборгованість ПФ «ГАММА-55» по договору комісії на придбання товару №1 від 01.01.2013 року складає 110 370 446,02 грн., що свідчить про фактичне проведення операцій ПП «ОСАН» з закупівлі ТМЦ за власний рахунок, тобто фактично поза межами договірних зобов'язань, обумовлених п.1.1. Договору N1 комісії на придбання товару від 01.01.2013 року стосовно придбання товарів за рахунок Комітента.». З приводу чого, ПП «ОСАН» звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітента не зобов'язує ані закон, ані договір, здійснювати передплату за товар, який буде закуплений Комісіонером в рамках договору комісії, тому Висновки перевіряючих, щодо закупівлі ТМЦ ПП «ОСАН» за власний рахунок в рамках договору комісії є безпідставними. Згідно реєстру платежів вбачається, що ПФ «ГАММА-55» (комітент) здійснює регулярні платежі на розрахунковий рахунок ПП «ОСАН» (комісіонер) в рамках договору комісії. Так, за 2014 рік ПФ «ГАММА-55» перерахувала на розрахунковий рахунок ПП «ОСАН» за товар в рамках договору комісії суму в розмірі 570 257 868,00 грн., в тому числі, лише за грудень місяць Комітент з 01.12.2014 року по 30.12.2014 року перерахував на рахунок Комісіонера за товар в рамках договору комісії 95 681 296,00 грн. З урахуванням того, що з 31.12.2014 р. по 05.01.2015 року платежі через новорічні свята банками не проводились, 06.01.2015 року на рахунок комісіонера, комітентом було перераховано 11 791 744, 00 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ПП «ОСАН» відповідно до укладених договорів поставки, розрахунки здійснює з відстрочкою платежів за товар, а тому це знову ж спростовує висновки податкової щодо закупівлі ТМЦ ПП «ОСАН» за власний рахунок в рамках договору комісії.

Посадова особа ДФС у Харківській області вважає, що наведене порушення ПП «ОСАН» п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134, п. 135.1 п. 135.2 ст. 135 ПК України виникло внаслідок відсутності можливості ідентифікувати отримані від постачальників знижки на придбання ТМЦ як такі, які було надано по ТМЦ, придбання яких здійснювалось в межах зобов'язань за договором комісії з ПФ «ГАММА-55».

З даним твердженням суд не погоджується, оскільки як встановлено у судовому засіданні, при проведені планової перевірки так і при розгляді скарги, посадовими особами ДФС надавалися всі необхідні первинні документи, згідно яких було можливо ідентифікувати отримані від постачальників знижки: на придбання ТМЦ. Додаткова інформація про таку ідентифікацію у ПП «ОСАН» не витребувалась.

Для спростування висновку посадових осіб ДФС ПП «ОСАН» до ДФС України було надано приклад ідентифікації знижок наданих ТОВ «БаДМ» ПП «ОСАН» по лікарськими засобам Белоге, мазь 15 г туба, Белогент мазь ЗО г туба, Ліотон 1000 гель ЗО, Олтар таю 3 м.г N° ЗО та Пангрол 100000 капе, у вигляді таблиці № 2. Згідно наведеної інформацію ідентифікувати знижки по кожному із наведених товарів не є складним та підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського обліку. (видатковими накладними, актами зміни вартості товару).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, ПП «ОСАН» жодним чином не порушило положення п.п 134 і 135 ПКУ , щодо заниження податку на прибуток у розмірі 363 443 грн.

Відповідно до по п. 2 розділу 4. «Висновок» Акту перевірки:

- порушення п. 192.1.1, п.192.1. ст. 192 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, яке полягає у завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду, (ряд.19,20.2) за грудень 2014 року в сумі 80 715 грн., з боку ПП «ОСАН» відсутнє:

а) по 79 261,00 гривень - з підставах вказаних у поясненнях по пункту 1 розділу 4. «Висновку»,

б) по 1 454,00 гривень (заниження ПДВ за грудень 2014) - відповідно до постанови КМ України № 410 від 03.09.2014 року медичні вироби за кодом УКТ ЗЕД 9021 (Бандажні вироби доопераційні та післяопераційні) оподатковуються за ставкою не 20%,а саме 7%.Тому вважаємо, що медичні вироби за цим кодом необхідно виключити з додатку 6 та провести відповідні перерахунки.

- порушення п. 193.1 ст.193 Податкового кодексу України Ns 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, яке полягає у заниженні податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у суму 116 006 грн., у т.ч. за вересень 2014 року у суму 94913 грн., листопад 2014 року у сумі 21 093 грн., з боку ПП «ОСАН» відсутнє з наступних підстав:

1. Підставою для прийняття перевіряючими особами такого висновку були дані зведених податкових накладних оформлених підприємством по результатам діяльності за вересень, жовтень, листопад та грудень 2014 року, при цьому дані накладних на передачу товару по даті відвантаження на відпуск товару до уваги не приймались.

2. Перевіряючими не було прийнято до уваги, що положення постанови КМ України № 410 від 03.09.2014 року, яким було затверджено «Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків» вступило у законну силу з 10.09.2014 року, а на товар, який було відвантажено покупцям до 10.09.2014 року, розповсюджувалась дія постанови КМ України №216 від 01.07.2014 року, згідно якого підлягали обкладенням податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків медичні вироби, у зазначені наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту, щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМ України від 02.10.2013 року за № 735, згідно якого: «медичний виріб»- будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування».

По накладним на передачу товару № 000002741 від 01.09.2014 року, № 00000002745 від 02.09.2014 року, 00000002744 від 03.09.2014 року, № 00000002742 від 04.09.2014 року, №0000002743 від 05.09.2014 року, № 00000002742 від 08.09.2014 року,№0000002744 від 09.09.2014 року було донараховано 73 397,49 гривень податку на додану вартість.

Судом встановлено, що переданий товар по вищенаведеним накладним було передано в період з 01.09.2014 по 09.09.2014 року, тобто до вступу у законну силу постанови КМ України № 216 від 01,07.2014 року .

Щодо п. 3 розділу 4. «Висновок»: перевіркою встановлено порушення п.2.6.глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (далі по тексту- Положення № 637) в результаті чого встановлено неоприбуткування готівки до каси підприємства в сумі 6 499,62 грн. На думку перевіряючих, було здійснено неоприбуткування готівки до каси підприємства 20.11.2014р. в сумі 6499,62грн., а саме в КОРО від 18.09.2014р. №2036002164р/3 у розділі 2,гр..5 «Обліку руху готівки та сум розрахунків» у графі «сума розрахунків загальна» не здійснено запису суми розрахунків за 20.11.2014р.

Судом встановлено, що 20.11.2014 року, відповідальною особою підприємства, був своєчасно роздрукований 2- звіт (фіскальний звітний чек) № 0536 за 20.11.2014 р. на суму 6499,62грн. та вклеєний у книгу КОРО.

Зазначені кошти були своєчасно оприбутковані у касі підприємства, про що свідчить запис у Касовій книзі підприємства (ПКО №244 від 20.11.2014 року).

Зазначені кошти були передані до банківської установи 20.11.2014р., про що свідчить запис у Касовій книзі підприємства (РКО №228 від 20.11.2014 року).

Суд зазначає, що підприємство не здійснило порушення норм п.2.6. Положення №637, кошти своєчасно та у повному обсязі були оприбутковані в касі підприємства, а відсутність запису у КОРО №2036002164р/3 за 20.11.2014 року у розділі 2,гр.,5 «Обліку руху готівки та сум розрахунків» у графі «сума розрахунків загальна», є лише порушенням порядку ведення КОРО.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.6 Положення № 637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, Книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Порядок ведення КОРО визначено Наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614 «Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», згідно з п. 7.5 якого використання КОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає:

- наявність книги КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги КОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо. Положення №637 зобов'язує суб'єкта, що здійснює готівкові розрахунки із застосуванням РРО:

по-перше, провести отримані готівкові кошти через такий РРО;

по-друге, роздрукувати фіскальні звітні чеки;

по-третє, здійснити облік таких фіскальних звітних чеків у КОРО.

При цьому нормами Положення № 637 жодним чином не встановлено, що такий облік здійснюється лише шляхом заповнення граф у розділі №2 (облік руху готівки і сум розрахунків).

Відповідно до вище наведеного проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання у книгах обліку розрахункових операцій вже свідчить про їх облік у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій.

Обов'язок по внесенню записів у розділі №2 (облік руху готівки і сум розрахунків) КОРО встановлено лише порядком ведення КОРО. Його невиконання (за умови здійснення обліку фіскальних звітних чеків у КОРО шляхом їх підклеювання) є лише факт порушення такого порядку, але не е факт не оприбуткування готівки. Жодна норма податкового законодавства не визначає, що не заповнення окремого розділу КОРО (розділу №2) є беззаперечним доказом неоприбуткування готівки платником податку. (Практика Вищого адміністративного суду України справа №2-23/16484-2007А, к/с№К-5523/08, ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2009 р. № К-5523/08, від 29.04.2010 р. № К-14790/08).

Крім того в Рішенні ДФС у Харківській області вказується, що відповідно до листа ДПА України від 05.05.2011 року за № 8795/7/23-7017/538, готівка вважається оприбуткованою у разі, якщо вона проведена через РРО і КОРО на підставі фіскальних звітних чеків та проведена по касовій книзі у день одержання готівкових коштів на підставі прибуткових касових чеків, тобто згідно даного листа в діях ПП «ОСАН» порушення Положення № 637 відсутнє..

Таким чином, фінансові санкції, які передбачені статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», не можуть бути застосовані до підприємства, оскільки кошти були своєчасно повному обсязі оприбутковані до каси підприємства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

За правилами частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить до висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 24.09.2015 року за № 0000142202, № 0000162202, № 0000172202, від 24.09.2015 року № 0000152202 в частині зменшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 284 400,00 гривень (основний платіж 113 760,00 гривень 171 640,00 гривень-штрафні санкції) підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "ОСАН" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати Податкові повідомлення рішення Індустріальної ОДПІ у м. Харкові від 24.09.2015 року за № 0000142202, № 0000162202, № 0000172202.

Скасувати Податкове повідомлення рішення Індустріальної ОДПІ у м. Харкові від 24.09.2015 року № 0000152202 в частині зменшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 284 400,00 гривень (основний платіж 113 760,00 гривень 171 640,00 гривень-штрафні санкції).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області (юридична адреса: вул. Бекетова, буд. 1, м. Харків, 61007, код ЄДРПОУ 39859908) на користь приватного підприємства "ОСАН" (юридична адреса: бульв. Івана Каркача, б. 2/А, м. Харків, 61106, код ЄДРПОУ 30426905) витрати зі сплати судового збору у розмірі 14141,66 грн. (чотирнадцять тисяч сто сорок одна грн. 66 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2016 року.

Суддя Тітов О.М.