Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2016 року справа №812/1647/15
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сухарька М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі №812/1647/15-а (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення грошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення грошових коштів у вигляді щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків від посадового окладу за листопад 2015 року, що складає 2067 грн.
Постановою Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року позов задоволено, внаслідок чого зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за листопад 2015 року, з урахуванням індексації.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що судді, стаж роботи яких складає менше трьох років з 28.03.2015 року, дня набрання чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років, а Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області та Державна судова адміністрація України діяли в межах своїх повноважень та діючого законодавства України і не порушувало права позивача. Дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області ґрунтуються на законі і є цілком правомірними.
Від позивача та відповідача на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшли клопотання про розгляд адміністративної справи за їхньою відсутністю.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Указом Президента України від 27.06.2013р. № 352/2013 "Про призначення суддів" позивача призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на п'ять років.
Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.07.2013р. № 50-ОС позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді та відповідно до ч.5 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус сіддів» втановлено щомісячну доплату за вислугу років на підставі наявного стажу роботи у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
На момент призначення позивача на посаду та складання присяги судді, діяли положення частини 5 статті 129 Закону України від 07.07.2010 N 2453-УІ "Про судоустрій і статус суддів", які передбачали, що суддям, у складі суддівської винагороди, виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи до 5 років.
Право на отримання наведеної доплати позивач набув з моменту призначення на посаду судді та отримував її кожного місяця.
З копії розрахункового листа за листопад 2015 року вбачається, що протягом листопада 2015 року позивачу не було нараховано та виплачено доплату за вислугу років з розрахунку 15% посадового окладу.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
З 28.03.2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права насправедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII (надалі Закон №192-VIII), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції, згідно з абзацом першим частини 5 статті 133 якого, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Тобто, за приписами наведеної норми суддям, у складі суддівської винагороди, виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, але лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років.
На час призначення позивача на посаду судді діяла редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина 5 статті 129).
Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України та статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є зокрема відсутність права обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень, соціального забезпечення.
Враховуючи зазначене, частиною 5 статті 129 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» було встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків - за наявності стажу роботи до 5 років.
Прикінцеві та перехідні положення Закону №192-VIII не містять положення стосовно збереження за суддями, які на момент набрання ним чинності мали стаж роботи на посаді судді менше 3 років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на день набрання ним чинності.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства. Отже судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втрачають, та мають право її отримувати до набуття ними стажу роботина посаді судді до 3-х років.
Відповідно до ч.2 ст.145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції здійснює Державна судова адміністрація України.
Згідно п.1 Типового Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затв. наказом Державної судової адміністрації України 15.07.2015 № 104, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області є територіальним органом Державної судової адміністрації України та їй підпорядковуються.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі №812/1647/15-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі №812/1647/15-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Блохін А.А.
Сухарьок М.Г.
Судове рішення № 57126957, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/1647/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: