УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2016р. Справа № 876/7732/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
за участю представників:
апелянта (відповідача у справі): не з'явився
позивача у справі: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області
на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2015р. у справі №338/967/15-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
24.06.2015р. позивач: ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, просив визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області в перерахунку йому пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період роботи з 15.06.1984р. по 08.04.1987р., з 09.04.1987р. по 30.10.1991р., з 01.11.1991р. по 22.03.1994р., з 13.09.1994р. по 21.10.1995р., з 27.10.1995р. по 30.06.2000р., з 01.01.2002р. по 27.05.2002р., з 17.07.2002р. по 12.05.2003р., з 13.05.2003р. по 01.08.2004р., з 02.08.2004р. по 30.09.2005р. як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплатити пенсію позивачу з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи з моменту призначення пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, з 10.10.2005р. отримує пенсію по віку. При обрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, періоди роботи з 15.06.1984р. по 08.04.1987р., з 09.04.1987р. по 30.10.1991р., з 01.11.1991р. по 22.03.1994р., з 13.09.1994р. по 21.10.1995р., з 27.10.1995р. по 30.06.2000р., з 01.01.2002р. по 27.05.2002р., з 17.07.2002р. по 12.05.2003р., з 13.05.2003р. по 01.08.2004р., з 02.08.2004р. по 30.09.2005р., йому зараховано з розрахунку рік за рік, хоча, згідно чинного законодавства повинен бути зарахований один рік за один рік шість місяців, так як у вказані періоди він працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. На підтвердження такого права позивачем було надано трудову книжку, архівні довідки, що уточнюють особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, а також ряд інших документів, однак, управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі відмовило йому у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового стажу.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2015р. у справі №338/967/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 10.10.2005р. по 23.12.2014р. залишено без розгляду.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2015р. у справі №338/967/15-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу; зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, зарахувавши в пільговому обчисленні період роботи з 15.06.1984р. по 08.04.1987р., з 09.04.1987р. по 31.12.1990р., як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії, що виплачується ОСОБА_1, з врахуванням пільгового стажу, з 24.12.2014р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив апелянт (відповідач у справі): управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 01.03.1960р. зараховується до стажу в полуторному розмірі при умові укладення строкового трудового договору. В матеріалах справи відсутні строкові трудові договори. Позивачу була призначена пільгова пенсія з урахуванням його роботи в районі Крайньої Півночі та в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі, але без пільгового обчислення стажу роботи за зазначений період часу.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач в періоди: з 15.06.1984р. по 08.04.1987р. працював бурильником в Східно-Мегіонській нафторозвідувальній експедиції, в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський округ Тюменської області); з 09.04.1987р. по 30.10.1991р. - працював бурильником в Нижневартовському управлінні бурових робіт №3 ВО "Нежньовартовськнафтогаз", в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (м.Нижнєвартовськ Ханти-Мансійський округ Тюменської області); з 01.11.1991р. по 22.03.1994р. - працював бурильником в Малодержавному підприємстві "Буровик Самотиф" (пізніше - ТзОВ "Бурова компанія Спец УБР"), в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (м.Нижнєвартовськ Ханти-Мансійський округ Тюменської області); з 13.09.1994р. по 21.10.1995р. - працював в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (м.Нижнєвартовськ Ханти-Мансійський округ Тюменської області); з 27.10.1995р. по 31.12.2001р. - працював бурильником в ДАООТ "Спец УБР" (пізніше ВАТ "СпецУБР"), в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (м.Нижнєвартовськ Ханти-Мансійський округ Тюменської області); з 01.01.2002р. по 27.05.2002р. - працював бурильником в ЗАТ "СУБР-3", в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (м.Нижнєвартовськ Ханти-Мансійський округ Тюменської області); з 17.07.2002р. по 12.05.2003р. - працював бурильником в ЗАТ "БКС", в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (м.Нижнєвартовськ Ханти-Мансійський округ Тюменської області); з 13.05.2003р. по 30.09.2005р. - працював бурильником в Нижньовартовському філіалі ТзОВ "Московська бурова Компанія", в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (м.Нижнєвартовськ Ханти-Мансійський округ Тюменської області), що підтверджується архівними довідками, що є в матеріалах пенсійної справи, виданими Архівним відділом Адміністрації міста Нижнєвартовськ від 20.04.2005р. №№Г-192, Г-193, Г-194, які уточнюють особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і яка підтверджує постійну зайнятість на роботі, яка дає право на встановлені законом пільги, та трудовою книжкою.
Частково задоволюючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції керувався тим, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі за період його роботи з 15.06.1984р. по 08.04.1987р., з 09.04.1987р. по 31.12.1990р., оскільки з наданих ним документів вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що він, працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом від 10.02.1960р.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується та зазначає наступне:
Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України вбачається, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991р.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Указ), Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Постанова), Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967р. "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Указ-2).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV).
Керуючись вимогами пп."б" п.7 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, за період роботи до 01.01.1991р. на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Відтак, із системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
За вимогами ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Статтями 1-4 Указу передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій наступних пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) в разі тимчасової втрати працездатності.
У статті 5 Указу зазначено про надання додаткових пільг, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Статтею 3 Указу-2 встановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу, з п'яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 Указу, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967р. №530/П-28 (далі - Інструкція).
За змістом пункту 7 Інструкції, трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.
Згідно із пунктом 6 Інструкції, пільги, передбачені Указами від 10.02.1960р. і від 26.09.1967р., надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.
Відповідно до вимог ст.195 КАС України, апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених ч.2 та ч.3 цієї статті.
Тому, в разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
За таких обставин апеляційний суд зазначає, що оскільки в частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції фактично не оскаржене та прийняте останнім у відповідності до норм матеріального та процесуального права, то апеляційному перегляду у цій частині таке не підлягає.
Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2015р. у справі №338/967/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - залишити без задоволення.
2. Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2015р. у справі №338/967/15-а, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга
Повний текст рішення виготовлено 12.04.2016р.
Судове рішення № 57126742, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 338/967/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: