Ухвала суду № 57126735, 12.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 876/472/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, треті особи: Профспілка працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, перший заступник начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Балін В.А., начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Дума І.М., Державне казначейство України про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

15.04.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, треті особи: Профспілка працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, перший заступник начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Балін В.А., начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Дума І.М., Державне казначейство України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 13-ВК/13д від 04.02.2010 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 14-ВК/13д від 04.02.2010 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 15-ВК/13д від 04.02.2010 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 14-ВК/13д від 04.02.2010 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекції) на посаді, що є рівнозначною з посадою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області;

- стягнути з Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекції) на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що дисциплінарне стягнення, оголошене наказом Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року № 14-ВК/13д, застосоване за порушення позивачем п.5 та п.10 Положення в частині подання до Львівської облдержадміністрації, як організатора проведення конкурсу, недостовірної інформації про автомобільних перевізників - претендентів на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що вплинуло на прийняття остаточного рішення з приводу визначення переможця на конкурсі. Дані факти виявленні під час здійснення позапланової перевірки територіального управління. Підстава прийняття наказу Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року № 14-ВК/13д: ст.147 КЗпП України, службова записка першого заступника начальника Головавтотрансінспекції - голови Комісії з позапланової перевірки територіального управління Головавтотрансінспекції у Львівській області Баліна В.А., акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_1

Дисциплінарне стягнення, оголошене наказом Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 № 15-ВК/13д, застосоване за невиконання доручень керівництва Головавтотрансінспекції від 17.09.2008 року № 41/2-9-881 п, від 24.09.2009 року № 41/2-9-582п та п.10.1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, у зв'язку із здійсненням позивачем неналежного керівництва територіальним управлінням та невиконанням доручень Головавтотрансінспекції від 17.09.2008 року № 41/2- 9-881п, яким працівників територіальних управлінь зобов'язано надавати вичерпну інформацію про автоперевізників, з вини яких вчинено ДТП. Підстава прийняття наказу Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року № 15-ВК/13д: ст. 147 КЗпП України, службова записка заступника начальника управління державного контролю та нагляду за безпекою автоперевезень Головавтотрансінспекції Гереги І.В., акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_1

Суд першої інстанції вважає, що не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що до кола посадових обов'язків начальника управління Головавтотрансінспекції у Львівській області не входить з'ясування заборгованості перед бюджетом, проведення особистого збору інформації про дорожньо-транспортні пригоди, що стались за участі автоперевізників та інших фактів, оскільки відповідно до пп.1 п.10 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 року №888, начальник територіального управління у відповідному регіоні здійснює керівництво діяльністю територіального управління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на територіальне управління завдань і здійснення функцій, визначених цим Положенням.

Крім того, Головавтотрансінспекцією дотримано порядок застосування дисциплінарних стягнень, визначений ст. 149 КЗпП України, а саме: до застосування дисциплінарного стягнення власником позивачеві було запропоновано надати письмові пояснення по фактах порушень, від надання яких позивач відмовився, що підтверджується актами про відмову надання пояснень від 04.02.2010 року, проаналізовано і враховано при цьому ступінь тяжкості вчиненого проступку на підставі службових записок працівників Головавтотрансінспекції, в яких міститься виключне обґрунтування проступків, враховано попередню роботу працівника, а саме застосування до працівника в минулому заходів дисциплінарного впливу та дисциплінарних стягнень.

З приводу строку застосування дисциплінарних стягнень, суд першої інстанції зазначає, що оскаржувані накази про оголошення позивачу доган датовані 04.02.2010 року. Дисциплінарні стягнення у виді доган до позивача застосовано за порушення, які виявлені у кінці вересня - на початку жовтня 2009 року. Зважаючи на те, що позивач з 05.10.2009 року по 03.02.2010 року включно перебував на лікуванні, а зазначений строк, згідно із ст. 148 КЗпП України, не включається у місячний строк, впродовж якого з дня виявлення порушення застосовується дисциплінарне стягнення, то суд першої інстанції дійшов висновку, що такі дисциплінарні стягнення у виді доган застосовані до позивача у межах строку, визначеного ст. 148 КЗпП України, а саме в перший день виходу позивача на роботу після лікування 04.02.2010 року. При цьому, прийняття відповідачем оскаржуваних наказів під час перебування позивача на лікуванні з 05.10.2009 року по 03.02.2010 року суперечило б нормам трудового законодавства.

Разом з тим, з наказів Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року №13-ВК/13д, від 04.02.2010 року № 14-ВК/13д, від 04.02.2010 № 15-ВК/13д та підстав прийняття таких вбачається, що дисциплінарні стягнення, згідно із зазначеними наказами, застосовано до позивача за різні порушення посадових обов'язків, допущені ним.

Наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №64-ВК/13п за порушення, викладені в Акті позапланової перевірки діяльності територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області від 04.02.2010 року №3/10, та враховуючи раніше оголошені догани (накази Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 04 лютого 2010 року 13-ВК/13д, №14- ВК/13д та №15-ВК/13д), за відсутність документального та іншого підтвердження невиконання начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області покладених на нього обов'язків, передбачених Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, без поважних причин позивача звільнено з 04.02.2010 року з посади начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, згідно з п.3 ст.40 КЗпП України. Підставою для звільнення позивача в наказі зазначено службову записку заступника начальника Головавтотрансінспекції Зінкевича Є.В. та акт про відмову від надання пояснень позивачем.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Дисциплінарне стягнення у виді звільнення застосовано до позивача у межах строку, визначеного ст. 149 КЗпП України.

Накази про оголошення доган 04.02.2010 року № 13-ВК/13д, №14-ВК/13д та №15-ВКУ13д, що передували наказу про звільнення, є фактом систематичного невиконання позивачем службових обов'язків. Прийняття відповідачем оскаржуваних наказів про оголошення доган позивачу та про звільнення позивача одним днем, враховуючи період перебування позивача на лікуванні, не є порушенням вимог трудового законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що застосування до позивача дисциплінарних стягнень згідно наказів відповідача від 04.02.2010 року №13-ВК/13д, №14- ВК/13д та №15-ВК/13д, відбулось правомірно, зважаючи на невиконання позивачем доручень Головавтотрансінспекції та своїх посадових обов'язків, а відтак наказ відповідача від 04.02.2010 року №64-ВК/13п про звільнення позивача із займаної посади прийнятий відповідно до вимог п.3 ст.40 КЗпП України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідністю висновків суду матеріалам справи, ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано практику застосування ч.3 ст.40 КЗпП України Верховним судом України та Вищим адміністративним судом України, яка викладена в Постанові Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та в «Довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу».

Апелянт звертає увагу на те, що до вересня 2009 року до нього не було застосовано жодних дисциплінарних стягнень, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема, з наданої відповідачем особової картки вбачається, що до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 притягався лише один раз - 20.12.2006 року і дисциплінарне стягнення з нього було знято достроково 27.02.2007 року і це взагалі був період, коли позивач обіймав посаду не начальника теруправління. а посаду заступника начальника теруправління.

За таких обставин, апелянт вважає, що на момент вчинення дій, які поставлені у вину позивачу та за які його було звільнено 04.02.2010 року, він не мав жодного дисциплінарного чи громадського стягнення. Та обставина, що до позивача були застосовані догани, винесені в день звільнення, не дає підстав для звільнення за ч.3 ст.40 КЗпП України.

Апелянт посилається на те, що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення». Тобто, спочатку повинен бути застосовано до працівника дисциплінарне стягнення, потім працівник вчиняє новий проступок (маючи застосоване до нього стягнення) і лише тоді за цей новий проступок працівник може бути звільнений за п.3 ст. 40 КЗпП України. Всупереч наведених норм суд першої інстанції, встановивши систематичність проступків у діях позивача, у постанові не вказав, коли і які саме дисциплінарні стягнення були застосовані до позивача до вчинення ним дій, що послужили підставою для звільнення.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що Головавтотрансінспекцією дотримано порядок застосування дисциплінарних стягнень, визначений ст. 149 КЗпП України. Вказаний висновок ґрунтується на обставинах, що не підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що перед звільненням, в період з 05.10.2009 року включно по 03.02.2010 року, позивач перебував на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності. 04.02.2010 року, у день звільнення, позивач був присутній на робочому місці з 11-05 год. протягом біля 50-ти хвилин, оскільки відбув до ЛМУ УМВС України для вчинення необхідних слідчих дій по розшуку ноутбука, який є власністю відповідача. Час перебування на робочому місці позивача 04.02.2010 року не спростовується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Службова записка Зіневича Є.В, від 04.02.2010 року, у якій останній пропонує звільнити позивача за порушення викладені в Акті № 3/10 (за дії вересни 2009), складена вже після складення самого Акту № 3/10, бо містить посилання на цей акт. А отже, службова записка Зіневича Є.В. складена вже задовго після того, як позивач покинув теруправління. Спірний Наказ від 04.02.2010 року № 64-ВК/13п про звільнення винесено Баліним В.А. у м. Києві на підставі цих документів (службової записки Зіневича Є.В. та Акту 3/10). Матеріалами справи підтверджено і не спростовується відповідачем, що 04.02.2010 року позивач вже не появлявся в теруправлінні (до 17-50 год. він був у ВКР ЛМУ УМВС). За таких обставин, коли позивач був відсутній в Теруправлінні, його неможливо було ознайомити із порушеннями, викладеними у Акті 3/10, неможливо було відібрати пояснення з приводу порушень, зафіксованих у Акті 3/10, а також неможливо було ознайомити із наказом про звільнення та вручити відсутньому працівникові копію наказу про звільнення.

Таким чином, звільнення позивача було наперед вирішеним питанням і відбулось з повним ігноруванням норм трудового права, які регулюють порядок накладення дисциплінарних стягнень.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що відповідно до наказу від 04.02.2010 року № 14-ВК/13д. Головавтотрансінспекції дисциплінарні стягнення накладено за подання недостовірної (на думку відповідача) інформації, що мало місце 28.04.2009 року, 14.05.2009 року, 28.04.2009 року, 14.05.2009 року, 24.06.2009 року, 22.06.2009 року, 24.06.2009 року, 25.06.2009 року, що підтверджується актом перевірки від 16.10.2009 року № 15/09. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що всі дисциплінарні стягнення, накладені у відповідності до вимог ст.148 КЗпП України, є безпідставним, оскільки з вищевказаних дат, в які було здійснено подання інформації до моменту притягнення до відповідальності минуло більш як шість місяців.

Разом з тим, апелянт стверджує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування наказів про оголошення ОСОБА_1 доган від 04.02.2010 року (наказ від 04.02.2010 року № 13-ВК/13д, наказ від 04.02.2010 року № 14-ВК/13д, наказ від 04.02.2010 року № 15-ВК/13д суд першої інстанції фактично переписав попередні скасовані рішення судів у даній справі, не даючи жодної оцінки наведеним позивачем поясненням.

Апелянт зазначає, що зменшення кількості нелегальних перевізників - одне із завдань, яке покладено на теруправління. І та обставина, що кількість «актів на нелегалів» зменшилась свідчить перш за все про меншу кількість самих «нелегалів», а це радше результат успішної роботи теруправління, а не проступок керівника - ОСОБА_1

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 13.04.2007 року наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №563-ВК/13 від 12.04.2007 року прийнятий на посаду начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області. Наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №13-ВК/13д від 04.02.2010 року за неналежне виконання своїх службових обов'язків, передбачених п. 10.1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 року №888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 року за №1573/11853, в частині за неналежне здійснення керівництва діяльністю територіального управління, а також за порушення абзаців три та п'ять частини першої ст.10 Закону України «Про державну службу», в частині незабезпечення ефективної роботи державного органу відповідно до компетенції та невиконання зобов'язання Головавтотрансінспекції від 18.09.2009 року № 41/4-9-527п, ОСОБА_1 - начальнику територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області оголошено догану.

Згідно наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №14- ВК/13д від 04.02.2010 року за порушення п.5 та п.10 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 року №888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 року за № 1573/11853, а саме: в частині подання недостовірної інформації до організатора перевезень Львівської облдержадміністрації про автомобільних перевізників-претендентів на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що вплинуло на прийняття рішення щодо визначення переможця конкурсу, ОСОБА_1 - начальнику територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області оголошену догану.

Наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті 15-ВК/13д від 04.02.2010 року за невиконання доручень керівництва від 17.09.2.008 року №41/2-9-881п, від 24.09.2009 року №41/2-9-582п та порушення п.10.1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 року №888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 року за № 1573/11853 (далі - Положення №888), в частині неналежного здійснення керівництва територіальним управлінням, ОСОБА_1 - начальнику територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області оголошену догану.

Відповідно до наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №64-ВК/13п позивача звільнено з 04.02.2010 року з посади начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, згідно з п.3 ст.40 КЗпП України.

В силу ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, а також з підстав, визначених даною статтею.

Згідно вимог п.3 ст.41 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У відповідності до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема серед іншого, у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

При звільненні працівника з цієї підстави слід враховувати, що на працівника покладаються обов'язки, які складають зміст його трудової функції, а також обов'язок додержуватись внутрішнього трудового розпорядку, який встановлено законодавством та локальними нормативними актами.

Згідно вимог ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як слідує з матеріалів справи, дисциплінарне стягнення, оголошене наказом Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року № 13-ВК/1д, застосоване до позивача за неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, передбачених п.10.1 Положення №888 в частині неналежного здійснення керівництвом діяльністю територіального управління, а також за порушення абз.3, 5 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну службу» в частині незабезпечення ефективної роботи державного органу відповідно до компетенції та невиконання зобов'язання Головавтотрансінспекції від 18.09.2009 року № 41/4-9-527, яким керівників територіальних управлінь попереджено про недопустимість в подальшому допускати недоліки в роботі та про особисту відповідальність щодо усунення виявлених в ході перевірки недоліків, а також надано відповідний термін, за який необхідно покращити рівень державного контролю. Однак дане доручення Головавтотрансінспекції начальником територіального управління ОСОБА_1 було проігноровано, а показники здійснення державного контролю в порівнянні з попередніми періодами не покращились, а у деяких випадках погіршились.

Наказ Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року №13-ВК/13д прийнятий на підставі: ст.147 КЗпП України, службової записки начальника управління державного контролю та нагляду за безпекою автоперевезень Головавтотрансінспекції Дубача Р.І., акту про відмову від надання пояснень ОСОБА_1

Дисциплінарне стягнення, оголошене наказом Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року № 14-ВК/13д, застосоване за порушення позивачем п.5 та п.10 Положення №888 в частині подання до Львівської облдержадміністрації, як організатора проведення конкурсу, недостовірної інформації про автомобільних перевізників - претендентів на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування що вплинуло на прийняття остаточного рішення з приводу визначення переможця на конкурсі. Дані факти виявленні під час здійснення позапланової перевірки територіального управління.

Наказ Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року № 14-ВК/13д прийнятий на підставі: ст.147 КЗпП України, службової записки першого заступника начальника Головавтотрансінспекції - голови Комісії з позапланової перевірки територіального управління Головавтотрансінспекції у Львівській області Баліна В.А., акту про відмову від надання пояснень ОСОБА_1

Дисциплінарне стягнення, оголошене наказом Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 № 15-ВК/13д, застосоване за невиконання доручень керівництва Головавтотрансінспекції від 17.09.2008 року № 41/2-9-881 п, від 24.09.2009 року № 41/2-9-582п та п. 10.1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, у зв'язку із здійсненням позивачем неналежного керівництва територіальним управлінням та невиконанням доручень Головавтотрансінспекції від 17.09.2008 № 41/2- 9-881п, яким працівників територіальних управлінь зобов'язано надавати вичерпну інформацію про автоперевізників, з вини яких вчинено ДТП.

Наказ Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 № 15-ВК/13д прийнятий на підставі: ст.147 КЗпП України, службової записки заступника начальника управління державного контролю та нагляду за безпекою автоперевезень Головавтотрансінспекції Гереги І.В., акту про відмову від надання пояснень ОСОБА_1

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до п.п.1 п.10 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 року №888, начальник територіального управління у відповідному регіоні здійснює керівництво діяльністю територіального управління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на територіальне управління завдань і здійснення функцій, визначених цим Положенням.

Таким чином, безпідставними є покликання позивача на те, що до кола посадових обов'язків начальника управління Головавтотрансінспекції у Львівській області не входить з'ясування заборгованості перед бюджетом, проведення особистого збору інформації про дорожньо-транспортні пригоди, шо стались за участі автоперевізників та інших фактів.

Встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власником позивачеві було запропоновано надати письмові пояснення по фактах порушень, від надання яких позивач відмовився, що підтверджується актами про відмову надання пояснень від 04.02.2010 року, проаналізовано і враховано при цьому ступінь тяжкості вчиненого проступку на підставі службових записок працівників Головавтотрансінспекції, в яких міститься виключне обґрунтування проступків, враховано попередню роботу працівника, а саме застосування до працівника в минулому заходів дисциплінарного впливу та дисциплінарних стягнень.

Таким чином, Головавтотрансінспекцією дотримано порядок застосування дисциплінарних стягнень, визначений ст.149 КЗпП України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Із матеріалів справи видно, що накази про оголошення ОСОБА_1 доган датовані 04.02.2010 року. Дисциплінарні стягнення у виді доган до позивача застосовано за порушення, які виявлені у кінці вересня-на початку жовтня 2009 року.

Враховуючи те, що позивач з 05.10.2009 року по 03.02.2010 року включно перебував на лікуванні, а зазначений строк згідно із ст.148 КЗпП України не включається у місячний строк впродовж якого з дня виявлення порушення застосовується дисциплінарне стягнення, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі дисциплінарні стягнення у виді доган застосовані до позивача у межах строку, визначеного ст.148 КЗпП України, а саме в перший день виходу позивача на роботу після лікування 04.02.2010 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з наказів Головавтотрансінспекції від 04.02.2010 року №13-ВК/13д, від 04.02.2010 року № 14-ВК/13д, від 04.02.2010 року № 15-ВК/13д вбачається, що дисциплінарні стягнення, згідно із зазначеними наказами, застосовано до позивача за різні порушення посадових обов'язків, допущені ним.

Наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №64-ВК/13п за порушення, викладені в акті позапланової перевірки діяльності територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області від 04.02.2010 року №3/10, та враховуючи раніше оголошені догани (накази Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 04.02.2010 року 13-ВК/13д, №14- ВК/13д та №15-ВК/13д), за відсутність документального та іншого підтвердження невиконання начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області покладених на нього обов'язків, передбачених Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, без поважних причин позивача звільнено з 04.02.2010 року з посади начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, згідно з п.3 ст.40 КЗпП України.

Підставою для звільнення позивача в наказі зазначено службову записку заступника начальника Головавтотрансінспекції Зінкевича Є.В. та акт про відмову від надання пояснень позивачем.

Дисциплінарне стягнення у виді звільнення застосовано до позивача у межах строку, визначеного ст.149 КЗпП України, що підтверджується актом проведення позапланової перевірки діяльності територіального управління Головавтотрансінспекції у Львівській області від 04.02.2010 року № 3/10, яка була проведена у період з 03.10.2009 року по 04.10.2009 року, в ході якої були виявлені допущені позивачем порушення службових обов'язків. З дня вчинення виявлених порушень шестимісячний строк не минув, стягнення застосовано до позивача не пізніше одного місяця з дня виявлення порушень, не рахуючи часу перебування позивача на лікуванні.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що накази про оголошення доган 04.02.2010 року № 13-ВК/13д, №14-ВК/13д та №15-ВК/13д, що передували наказу про звільнення, є фактом систематичного невиконання позивачем службових обов'язків. Прийняття відповідачем оскаржуваних наказів про оголошення доган позивачу та про звільнення позивача одним днем, враховуючи період перебування позивача на лікуванні, не є порушенням вимог трудового законодавства.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до позивача дисциплінарних стягнень згідно наказів відповідача від 04.02.2010 року №13-ВК/13д, №14-ВК/13д та №15-ВК/13д, відбулось правомірно, зважаючи на невиконання позивачем доручень Головавтотрансінспекції та своїх посадових обов'язків, а відтак наказ відповідача від 04.02.2010 року №64-ВК/13п про звільнення позивача із займаної посади прийнятий відповідно до вимог п.3 ст.40 КЗпП України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування вищевказаних наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними, в задоволенні яких правомірно відмовлено.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі №813/9291/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, треті особи: Профспілка працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, перший заступник начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Балін В.А., начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Дума І.М., Державне казначейство України про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.04.2016 року.